Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Андієвська Емма
Українська література 6 клас - О.М. Авраменко - Грамота 2006
ПРИТЧА - Я І СВІТ
Читаючи «Казку про яян» Емми Андієвської, ти, мабуть, помітив, що вона незвичайна — не така, як ті, що доводилося тобі читати раніше. Незвичайним, напевне, у цій казці є яскраво виражена мораль, повчання, саме ця ознака наближає її до літературного жанру - притчі, з яким ти вже ознайомлювався в початкових класах.
Притча — це повчальне алегоричне оповідання з чітко висловленою мораллю. Чимало притч можна знайти у Біблії та в давньоруських збірниках. Пізніше їх використовували у своїй творчості письменники й художники. За змістом, як ти вже переконався, притча близька до байки, а іноді й до казки, але, на відміну від байки, у притчі немає алегоричних персонажів з рослинного й тваринного світу. Різниця ж між притчею та казкою полягає в тому, що в притчі яскраво виражена мораль, що, до речі, властиво і байці. Притча переважно повідомляє про подію, з якої читач робить повчальний висновок.
Притча - один з улюблених жанрів Івана Франка («Притча про радість і смуток», «Притча про вдячність» та ін.).
Емма Андієвська в назві історії про яян сама визначає жанр твору — казка («Казка про яян»). Але оскільки в ній яскраво виражені ознаки не лише казки, а й притчі, то її жанр можна визначити як казка-притча. Рекомендуємо тобі прочитати й інші казки-притчі Емми Андієвської, зокрема «Казку про говорющу рибу».
Однією з найвідоміших є народна притча «Без труда нема плода». Це повчальне оповідання про життєву пригоду, воно утверджує справедливість народної моралі. Ви її добре пам’ятаєте з четвертого класу. У цій притчі розповідається про те, як чоловік пригостив вовка хлібом. На запитання сірого, де ж береться така смакота, чоловік довго розповідав, як із зернини вирощують, а згодом і печуть хліб. Тоді ж вовк йому говорить: «Смачно, та клопоту багато». На що чоловік і відповів: «Твоя правда, але без труда нема плода».
1. Що таке притча?
2. Чим притча близька до байки?
3. До якого ще літературного жанру близька «Казка про яян» Е. Андієвської?
4. Що, на твою думку, послужило заголовком народної притчі «Без труда нема плода»?
5. Поміркуй, навіщо люди з давніх-давен складали притчі. Яка їх роль?
6. Знайди в бібліотеці «Притчу про сіяча» (її вміщено в Біблії). Прочитай її. Підготуйся до докладного усного переказування цієї притчі.
✵ Я знаю, що таке притча як жанр літератури.
✵ Я вмію виразно й вдумливо читати «Казку про яян» Е. Андієвської.
✵ Я розрізняю реальне й фантастичне в казці.
✵ Я знаю, яка головна думка «Казки про яян», умію визначати в ній ключові фрази.
✵ Я можу визначити головну думку цієї казки і які висновки випливають із неї.
Хто не любить пригоди? Власне, у кого їх не було? У тім то й річ, що в кожного — і не одна! Пригоди бувають різними: приємними й прикрими, несподіваними й передбачуваними. Але обов’язково — романтичними: яка ж пригода без романтики? А чи знаєш ти, що таке романтика? Романтика — це незвичайність, казковість, це те, що викликає емоційну піднесеність.
На уроках зарубіжної літератури тобі вже полюбилися пригодницькі твори Даніеля Дефо, Жуля Верна, Джека Лондона, Джоан Ролінґ та інших письменників.
Сподіваємося, що українські пригодницькі твори, вміщені в цьому розділі, ти прочитаєш із неабияким задоволенням. Це будуть пригоди Яви й Павлуші, які ким тільки не були: і тореадорами, і рятувальниками, і будівельниками метро у Васюківці (Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки»). Ти відкриєш для себе дивовижність і красу світу (Віктор Близнець. «Звук павутинки»), а також познайомишся з кмітливими й винахідливими Сергієм та Митьком (Ярослав Стельмах. «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки»).
Зараз ти перегорнеш сторінку й поринеш у романтичний світ пригод. Ось маленький уривок однієї з них:
«У нас була прекрасна, благородна ідея — провести під свинарником метро. Перша лінія метро у Васюківці! Станція «Клуня» — станція «Крива груша». Три копійки в один кінець. Родичі — безплатно. З учительки арифметики — п’ять копійок.
Ми вже підкопалися майже до половини свинарника, і раптом — непередбачена катастрофа! — клята льоха Манюня провалилася в наше метро. Провалитися вона зуміла, а от вилізти — дзуськи! І зняла такий вереск, що нричовгав дід.
— От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванькоо-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся!»
Друже, так це лише пригода в сільському метро, а попереду — порятунок Собакевича, гра в поховання фараона в піраміді з кавунів, політ «кінозірки» в ночвах на ескалаторі Київського метрополітену та багато інших.