Українська література 6 клас - Л.Т. Коваленко - Освіта 2014

ОКСАНА IBAHEHKO (1906-1997) - Я І СВІТ

Оксана Дмитрівна Іваненко народилася 13 квітня 1906 року в Полтаві. Тато майбутньої письменниці — творча людина, випускник Київського університету святого Володимира, був редактором газети, мама працювала вчителькою в дитячому притулку. Як згадувала Оксана Дмитрівна, у неї було щасливе дитинство. У родині панували любов, повага одне до одного, доброзичливість і творчість. До Іваненків часто приходили мамині учні, і тоді маленька Оксана включалася в репетиції літературно-музичних вечорів, читання казок, підготовку до уроків. З дванадцяти років дівчинка почала давати уроки дітям і сама невпинно вчилася.

Шістнадцятирічною, вона вдень працювала вихователькою в дитячому будинку, а ввечері навчалася в Полтавському інституті народної освіти. Але такий ритм життя її не обтяжував, навпаки — до всього бралася заповзято, все робила з вогником. Саме в ці роки Оксана Дмитрівна почала писати для дітей. Одного разу, згадувала письменниця, завідувачка дитячого будинку замкнула її у своєму кабінеті й сказала, що випустить звідти тільки тоді, коли Оксана напише п'єсу для дитячого ранку. Відтоді юна письменниця на всі дитячі свята писала сценарії, а коли їй виповнилося 24 роки, читачі ознайомилися з першою збіркою її дитячих творів.

Усе життя О. Іваненко було пов'язане з дітьми. Довгий час вона працювала головним редактором дитячого журналу „Барвінок”, багато творів написала для юних читачів.

ЗІ СПОГАДІВ ОКСАНИ ІВАНЕНКО

У нас удома висів великий портрет Кобзаря, і, ще не розуміючи цілком змісту, я вже знала „Реве та стогне”, „Заповіт”, „Садок вишневий коло хати”, тому що їх завжди співали і вдома дорослі, і мамині учні. Щороку в березні в Шевченківські дні влаштовували ранки та вечори. У мене особисто був величезний репертуар для гімназичних свят. Але, крім особистих „номерів”, я знала напам'ять усе, що готували мамині молодші школярі, старші учні батька... Репетиції часто відбувалися у нас дома — батько, завзятий театрал, ще зі студентських років закоханий у Заньковецьку та інших корифеїв українського театру, вкладав у ці підготовки до свят весь запал, — це було щось невід'ємне од життя всієї сім'ї.

Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років... На щастя, удома ніхто не звертав уваги, що крім ігор „у ляльки”, я дуже любила писати повісті. Псувала на своє писання безліч паперу... і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався „Гриб”. Мій журнал, правда, після кількох номерів „прогорів”... Але я продовжувала писати нескінченні повісті.

У нас була велика бібліотека. Бібліотека містилася в маленькій літній кімнаті, і щоліта ми з братом починали її впорядковувати, але поринали в читання, і тому так. нам і не вдалося її упорядкувати. Бібліотека— це було наше володіння.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підготуй повідомлення про дитинство О. Іваненко.

2. Розкажи, які обставини сприяли потягу майбутньої письменниці до літературної творчості.

Попрацюй у парі.

Розкажи, що ти знаєш про перші друковані книжки в Україні. Хто був їх майстром? Порівняй свою відповідь із відповіддю однокласника/однокласниці.