Українська література 6 клас - Л.Т. Коваленко - Освіта 2014

СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834- 1873) - ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

Степан Васильович Руданський народився 25 грудня 1833 року (за новим стилем — 7 січня 1834 року) в селі Хомутинці на Вінниччині в сім'ї священика.

Як і для більшості дітей із родин духовних осіб, батько для нього заздалегідь визначив життєвий шлях: спочатку навчання в дяка, потім - бурса та семінарія. А після навчання — служба священиком у якомусь забитому селі. Але юнак захоплювався літературною творчістю і не бажав виконувати волі батька. Саме в семінарії С. Руданський почав створювати романтичні балади. Поштовхом до написання щирих ліричних творів стало його кохання до чарівної дівчини з Кам'янця-Подільського Марії Княгиницької. Коли ж треба було вибирати між Петербурзькою духовною семінарією, куди відряджав його батько, та одруженням із коханою, юнак вибрав навчання, про що потім шкодував протягом усього життя.

С. Руданський поїхав до Петербурга, але проти волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. На той час це був навчальний заклад із високим рівнем наукової підготовки й осередок вільнодумства.

У Петербурзі С. Руданський познайомився з українськими письменниками, які там жили та працювали. У цей час, крім ліричних, він почав писати гумористичні й сатиричні твори.

Ще зі студентських часів С. Руданський захворів на невиліковну на той час хворобу сухоти, тому після закінчення медичної академії поїхав працювати лікарем до Криму, де сподівався підлікуватися. Він працював у Ялті в лікарні, а також у маєтку князя Воронцова. Людина прогресивних поглядів, С. Руданський, крім роботи лікарем, багато сил віддавав громадським справам.

Бідність і самотність переслідували його все життя. Через постійні нестатки письменник не зміг надрукувати жодної збірки своїх творів. Тогочасний читач так і не прочитал його веселих гуморесок, ліричних поезій, талановитих перекладів.

Із листа С. Руданського до брата Григорія з Ялти:

„Тепер я дуже якось став мило дивитися на людей, бо й мені якось зробилося лучче, кінчилось уже (не знаю тільки, чи надовго) моє тридцятилітнє голодування. Добився я таки економії Воронцова і, окрім свого жалування (200), маю іще в рік 300 карбованців, і того — 500, і я вже зможу кожний день свій обід мати. І тільки то, що обід, а вечері ще за сії гроші мати не зможу — отакая-то проклятая Ялта. Ні, не проклята, хорошавона, та дорого жити”.

ГУМОРЕСКА. СПІВОМОВКА. ІНВЕРСІЯ

Усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, Степан Руданський називав співомовками. На думку письменника, будь-який поетичний твір має співатися або промовлятися в супроводі музичного інструмента, переважно кобзи чи бандури. Пісня, байка, приказка, поема — усі ці твори були в розумінні С. Руданського співомовками.

У поетичній спадщині письменника є гумористичні твори. Гумореска- — невеликий віршований або прозовий твір з комічним сюжетом. У гуморесці сміх постає у вигляді доброзичливої критики вад людей. Свої гуморески С. Руданський називав „приказками”.

Зверни увагу, що в українській мові слова в реченні можуть поєднуватися в прямому або зворотному порядку. Порівняй:

При прямому порядку слів після підмета завжди стоїть присудок, означення має бути перед іменником, додаток— після дієслова-присудка.

У поетичних творах часто порушується звичний порядок слів. Робить письменник це умисно, щоб увиразнити думку, привернути увагу читача до найважливішого.

Порушення звичного розташування слів у реченні називається інверсією.