АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ (1857-1935) - ПРО МИНУЛІ ЧАСИ

Українська література 7 клас - Л.Т. Коваленко - Освіта 2015

АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ (1857-1935) - ПРО МИНУЛІ ЧАСИ

7klas.files/image039.jpg

Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857 року в місті Самборі на Львівщині. У той час Галичина входила до складу Австрійської імперії.

Хлопчик дуже рано залишився сиротою. Бабуся, яка опікувалася ним після смерті батьків, навчила його читати й дала початкову освіту. Після закінчення Самбірської гімназії А. Чайковський здобував освіту у Львівському університеті.

Щоб утримувати свою велику сім'ю, усе життя займався адвокатською практикою. Він не боявся вести справи в судах українською, хоч офіційними мовами судочинства були польська й німецька. Клієнти А. Чайковського — прості селяни, чиї інтереси він захищав, любовно називали його „хлопським адвокатом”. Син Микола про батькове ставлення до професійних обов'язків згадував так: „Батько і в своїй адвокатській роботі був поетом, його виступи-оборони перед присяжними суддями були повні життя та щирого гумору, вони захоплювали слухачів і звичайно викликали бажаний ефект — виправдання підсудного. Батько вмів знаходити логічні та психологічні нитки між правил ми нормами і життям і свої висновки підносив присяжним у такому вигляді, що вони на питання трибуналу про винність підсудного відповідали: „Ні”.

А. Чайковський протягом усього життя був незаперечним моральним авторитетом для українців Галичини, адже, крім професійної діяльності, брав активну участь у політичному, громадському й культурному житті, багато робив для пробудження національної свідомості співвітчизників і виховання молодого покоління. Навколо нього завжди вирувало громадське життя, він був співзасновником багатьох об'єднань: одного з перших у Галичині кредитового товариства „Надія”, хорового товариства „Бережанський Боян”, сільських читалень „Просвіти”, товариства „Січ”. Письменник співпрацював з „Руським педагогічним товариством”, брав участь у гуртку „Народний дім”, ініціював відкриття гуртожитку для малозабезпечених учнів „Руська бурса”. А ще Андрій Якович — один із засновників та член Союзу українських адвокатів, голова Товариства українських письменників і журналістів імені Івана Франка, кандидат на виборах до Галицького сейму та Державної Ради, повітовий комісар Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) у Самборі. Його небайдужа позиція завжди виявляла патріота, який дбав про суспільне добро. І співвітчизники відповідали йому довірою, гуртувалися навколо нього.

7klas.files/image040.jpg

А. Чайковський розумів, що на виховання народу й пробудження його національної свідомості значний вплив завжди мала художня література. Тому митець береться за перо й звертається до тих сторінок історії України, які виявляли взірці національної гідності.

Так з'являються твори „Петро Конашевич-Сагайдачний”, „За сестрою”, „Віддячився”, „Козацька помста”, „Олексій Корнієнко”, „Полковник Михайло Кричевський” та інші. Розмірковуючи про свою письменницьку місію, він писав: „Мені байдуже, чи мої письменницькі праці перейдуть до світової письменницької скарбниці. І я не писав на експорт, лише для свого любого, дорогого українського народу. І я щасливий сьогодні, що мої простенькі праці зайшли під селянську стріху, і там їх радо прийняли”.

ЗІ СПОГАДІВ А. ЧАЙКОВСЬКОГО

Справді в гімназії я рвався до писання, писав зразу коротенькі оповідання, відтак, як побачив український театр, пробував писати драми. Та я з тим всім соромився признатися перед ким-небудь, опріч моїх товаришів, а вже перед старшими за жодні гроші я не відважився б до того гріха признатися. Та ж се були професори, люди відштовхуючі, котрі дивилися з легковаженням на людину, котра не мала в громадянстві рівного їм становиська.

...Тоді, як я друкував у фейлетоні „Діла” мої „Спомини з-перед десята літ”, приїхав я до Львова і стрінувся на ринку з Іваном Франком. Він розпочав розмову з того: „Я читаю ваші спомини, і мушу признати їм літературну вартість, пишіть далі”.

...Я поклав собі за ціль мого життя переповісти в белетристичній1 формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До того часу мало хто до того брався. Праця така вимагає багато труду й студій, багато легше фантазувати на теми буденні я життя.

Прочитай статті „Героїко-романтична повість. Романтичний герой”, „Композиція епічного твору”. Користуйся відомими тобі позначками.

1 Белетристи́чний — який стосується художньої літератури.

ГЕРОЇКО-РОМАНТИЧНА ПОВІСТЬ. РОМАНТИЧНИЙ ГЕРОЙ

Читаючи твір А. Чайковського „За сестрою”, ти познайомишся з головним героем Павлусем — сміливим і кмітливим хлопчиком із добрим серцем. Заради звільнення своєї сестри з неволі він зневажає загрози для життя, долає численні перешкоди, наражається на небезпеку й не боїться кинути виклик силам зла. Автор змальовує головного героя особою винятковою, відважною й доблесною, яка в ім'я благородної мети кидає виклик несприятливим обставинам. Такого героя називають романтичним.

Твір А. Чайковського „За сестрою” за жанровим різновидом — героїко-романтична повість — твір, у якому наявні описи звитяжних сторінок історії народу, а герої служать високим ідеалам людства — гуманності, свободи та братерства.

КОМПОЗИЦІЯ ЕПІЧНОГО ТВОРУ

В епічному творі, крім сюжету, можуть бути позасюжетні елементи. Вони не рухають розвитку подій, але поглиблюють уявлення читача про них. До позасюжетних елементів належать описи (пейзаж, портрет, інтер'єр тощо), авторські відступи чи характеристики, вставні епізоди (новели, легенди, сни, листи, спогади героїв тощо), пролог, епілог, екскурси в минуле або майбутнє. Сюжет та позасюжетні елементи становлять композицію твору. Композиція — це побудова літературного твору.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Доведи, що А. Чайковський був одним із провідних діячів українського культурного, громадського та політичного життя Галичини.

2. Поясни думку письменника про те, що він не писав не експорт. Як ти ставишся до позиції автора? Свою відповідь обґрунтуй.

3. Поясни, як ти розумієш поняття романтичний герой.

4. Назви позасюжетні елементи у повісті І. Франка „Захар Беркут”.

Попрацюй у парі.

1. Пригадай, які твори на історичну тему ти читав/читала. Поясни, з якою метою автори звертаються до зображення минулого народу. Порівняй свою відповідь із відповіддю однокласника/однокласниці.

2. Повтори відомості про види читання на другому форзаці підручника. Користуйся різними видами читання, виконуючи завдання до твору.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.