Українська література 7 клас - Л.Т. Коваленко - Освіта 2015

ЧУМАЦЬКІ ПІСНІ - ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ

Попрацюй у парі.

Опрацюй статтю. На берегах підручника олівцем роби відомі тобі позначки. Обміняйся з однокласником/однокласницею думками про прочитане.

З давніх-давен чумакування до Азовського та Чорного морів, на Дон було одним із найпоширеніших промислів в Україні. Чумаки (ще раніше їх називали солениками) їздили на південь по сіль, рибу, зерно, деревину, віск, дьоготь, прянощі тощо. Перша валка (а у валці збиралося по 30-50 чумацьких возів — маж) збиралася в мандрівку із середини березня:

Весна красна наступає, із стріх вода капле:

Уже нашим чумаченькам шлях-дорожка пахне.

За сезон чумаки встигали зробити три поїздки. З-поміж себе вони вибирали отамана, якого всі слухалися. Чумакувати відважувалися лише сміливці. „Чумак за роботою — селянин, а за духом — козак. Чумак знаходить якусь славу в своїх мандрах“, — так характеризував їх відомий учений і письменник Микола Костомаров.

Небезпечне життя та побут чумаків відтворюють чумацькі пісні. Їх складали переважно самі чумаки, рідше — інші селяни, які розуміли важливість і небезпеку цього промислу. Чумацькі пісні співали в дорозі, на відпочинку тощо.

Пісні переважно сумні, тривожні, часто драматичні.

Основні мотиви чумацьких пісень:

• мандрівка чумаків і різні небезпеки, які чекають на них у дорозі (напади розбійників, тяжка зимівля в дорозі, голод холод, хвороби, втрата худоби);

• нелегка доля, сенс життя чумака;

• туга чумака за рідними, селом і домівкою;

• повернення чумаків додому. Їхня вдала мандрівка, зустріч із сім'єю та коханою;

• смерть чумака в дорозі далеко від домівки;

• бідування сім'ї чумака після його від'їзду;

• безмежність степів, романтика дороги.

7klas.files/image011.jpg

Ярослав Чижевський. Чумаки

Ліричний герой цих пісень — чумак — вільнолюбна людина, яка терпляче приймає всі випробування долі. Він мужній, у небезпечних ситуаціях може за себе постояти. Часто до ризикованого промислу його змушує недоля та злидні:

Гей же! Та хто біди не знає,

То нехай мене спитає, та гей!

Гей же! Та що зріс в наймах, неволі,

Та не знав же щастя ні долі, та гей!

Гей же! Та журба ж мене зсушила,

Та тоска ж мене зв'ялила, та гей!

Ліричний герой співпереживає долі чумака, намагається йому допомогти. Щоб виразити співчуття до нелегкої праці чумаків, автори пісні часто вдаються до використання паралелізму:

Ой загули чорні галенята

Да у темному лузі;

Болить, болить моя голівонька.

Ще й серденько в тузі.

У чумацьких піснях значну увагу приділено також ватажкові. Його образ багато в чому нагадує козацького отамана. Це бувалий, досвідчений, сміливий селянин, який мудро керує валкою. Коли нападають вороги, він уміє згуртувати чумаків і організувати опір нападникам.

Важливе значення в чумацьких піснях надається художнім деталям, предметам побуту:

Задумали чумаки в дорогу:

Покупили собі вози нові,

Поробили ярма1 кленові,

Поробили занози2 дубові,

Покупили воли половії3.

7klas.files/image012.jpg

Іван Сколоздра. Чумацький шлях

1 Ярмо́ — тут: упряж для волів, виготовлена з дерев'яних брусків, зроблених у вигляді рами.

2 Зано́за — тут: дерев'яна або металева палиця, яку вставляли у край ярма.

3 Поло́вий — кольору стиглого жита, пшениці; блідо-жовтий.

Мелодія багатьох чумацьких пісень неспішна й протяжна. Для уповільнення розповіді автор часто вдається до повторення ліричних відступів, портретних і пейзажних деталей, рядків із деякою зміною слів.