Українська література 8 клас - Олена Міщенко - Генеза 2016 рік

СТРУНИ ЗОЛОТІЇ - УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Нехай знає Україна -

Від моря до моря,

Від поля до поля.

Нехай знає, нехай встане,

Нехай їх пом'яне

Добрим словом, добрим ділом.

Пісня не зов'яне!

Ганна Вірич

Щоб ожила річка, досить відновити її джерела, прочистити від загат русло, щоб оживити багаття, досить підкинути сухого хмизу, а щоб ожила душа людини, як і дух народу в цілому, потрібна рідна пісня. Кобзарство в Україні має глибоке коріння, невіддільне від історії народу і Батьківщини. Саме завдяки легендарним мандрівним співцям-кобзарям, що водночас були і творцями, і носіями, і виконавцями народних пісень та ціною власного життя зберігали для нас ці неповторні твори, ми й сьогодні можемо насолоджуватися українськими думами.

Гомерами України називали в народі кобзарів. На їх честь Тарас Шевченко нарік свою першу віршовану збірку. Відтоді його із пошаною і вдячністю назвали Великим Кобзарем. І це - прояв найбільшої народної шани.

- Поміркуйте, чому Тараса Шевченка ми називаємо саме так. Який зміст сам поет вкладав у поняття „кобзар”?

„Гомером у селянській свиті” назвали в ХІХ столітті кобзаря Остапа Вересая (1803-1890). Навіть царя зі свитою змусив заніміти від подиву талановитий співець, якого колись запросили до Зимового палацу. Йому подарував Тарас Шевченко свою збірку „Кобзар” із написом „Братові Остапу від Т.Г. Шевченка”. Знала цього талановитого співця вся Україна.

Відомий вам Павло Чубинський власним коштом збудував хату Остапові Вересаю.

Вороги страчували сліпих кобзарів разом із звитяжцями козаками, бо добре розуміли: мудрі співці є носіями неподоланного національного духу, саме вони розносять всією Україною звістки про козацькі перемоги і про криваві бенкети знавіснілої шляхти. Ще на фресках Софії Київської невідомий автор зобразив славного кобзарського пращура зі струнним інструментом у руках.

Як міг спокійно почуватися ворог, коли від тихого співу старечих голосів над Україною гриміла слава про незабутні подвиги Петра Сагайдачного та Богдана Хмельницького, Івана Сірка та Северина Наливайка? Адже саме кобзарі своїм мистецтвом виховували нові покоління славних козаків-лицарів, сіючи в дитячі душі зерна завзяття, нескореності, мужності.

Не могли без кобзарів обійтися й запорожці в походах: рідна пісня немов на крилах переносила їх у рідні домівки, на широкі левади, до матерів, дружин, коханих...

О. Сластіон. Кобзар Михайло Степанович Кравченко

Тарас Шевченко вважав, що кобзарі наділені таким неповторним талантом, що можуть розмовляти навіть із Богом. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття їхніми голосами співала Україна: Андрій Шут, Іван Кравченко-Крюковський, Федір Холодний, Михайло Кравченко, Гнат Гончаренко.

А окрім них - сотні безіменних кобзарів мандрували Україною, звеселяючи та засмучуючи людей.

А головне - нагадували українцям про славне козацьке минуле, яке слід шанувати і наслідувати.

Український письменник Гнат Хоткевич називав Гната Гончаренка „найсвітлішим образом з усіх відомих кобзарів”. Гончаренко осліп у трирічному віці, але досяг вершин у кобзарському мистецтві. Записи від нього робили Леся Українка та її чоловік Климент Квітка.

О. Данченко. Кобзар Гнат Тихонович Гончаренко

Кобзарство, до речі, так само як і думи, - унікальний вид народного мистецтва, суто український духовний набуток. У жодного іншого народу не було такого: сліпі, іноді навіть від народження, люди не ниділи немічними каліками, а самі заробляли собі на прожиття. Але не це головне: ці сліпі таланти творили високе мистецтво, ставали хранителями високих взірців народної духовної культури.

- А що ви знаєте про народних співців інших народів? Що в них спільного з кобзарями і що різнить їх?

Серед найбільш відомих кобзарів XX століття - Єгор Мовчан, який з кобзою за плечима побував у найвіддаленіших куточках України. Він був учасником першої республіканської наради кобзарів і лірників, що відбулася в Києві 1939 р., а також всесоюзної наради народних співців (1940 р.), входив до складу державного ансамблю кобзарів. А під час Другої світової війни антифашистські пісні Єгора Хомича пробуджували в душі співвітчизників ненависть до ворога.

Творчість цього видатного кобзаря не раз вшановувалась відзнаками і преміями. Його співу і грі аплодували сотні учасників Міжнародного конгресу славістів. Записи творів Єгора Мовчана зберігаються нині у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського.

Значною і цікавою є творча спадщина Федора Кушнерика (18751941). У 1939 р. його було навіть прийнято до Спілки письменників України, широко відзначалося 65-річчя від дня народження й тридцятиріччя кобзарської діяльності. До рідного села кобзаря Великої Багачки на святкові торжества з'їхалися письменники, учені, представники громадських організацій.

Кобзар Єгор Мовчан із сестрою

- Яких ще відомих кобзарів України ХХ та початку ХХІ століття знаєте ви? Що вам відомо про їхній репуртуар та життєву долю?

У наші дні кобзарське мистецтво продовжує розвиватися. Адже, погодьтеся, нам і нині потрібні будителі національного сумління, люди, наділені високим мистецтвом оживлення шедеврів народного генія.

Серед видатних сучасних митців-кобзарів заслуговує на увагу творчість Василя Нечепи — представника чернігівської школи кобзарів, лауреата Державної премії України за концертну програму „В рокотанні, риданні бандур”. А починав він свого часу як соліст ансамблю пісні й танцю радянських військ у Німеччині, заслуженого народного хору „Десна”, виступав у Чернігівському народному хорі й у фольклорному ансамблі „Сівери” при Чернігівській філармонії, який сам і створив. І лише із 1985 року виступає як кобзар-співак-лірник, а також готує на професійну сцену „Соколиків” - учнів Чернігівського гурту кобзариків.

Також широко знаними є в Україні імена Миколи та Василя Литвинів. Ось як відгукуються фахівці про творчість Миколи Литвина: „Микола Литвин - визначний бандурист, письменник і журналіст... У його руках бандура дзвенить. Її дзвінкі звуки живучою водою вливаються в душу слухачів. Він бачить їхні зачудовані погляди, відчуває, як пісня робить їх кращими і ріднішими...”.

До речі, якщо хочете довідатися про секрети кобзарського мистецтва, історію кобзи та бандури, ви можете прочитати чудову повість- есе Миколи Литвина „Струни золотії”. Його перу також належать дослідження з історії кобзарства, і не лише в Україні, а й на Кубані.

Василь Нечепа

- Чим, на вашу думку, обумовлюється назва повісті Миколи Литвина?

Брат Миколи Литвина, кобзар Василь Литвин, також виступає зі статтями, розвідками про українське кобзарство. В одній з них він так характеризує історію українського кобзарства: „Непідкупні, безстрашні, вони йшли на прю з ворогом, озброєні лише запальною піснею та правдивим словом, підіймаючи зневірених, зовсім ослаблих в непереможні ряди захисників свого краю, а після битви оспівуючи їхні героїчні вчинки. Так творився великий патріотично-історичний, народнопісенний епос, так воскресав Дух нації”.

- Прокоментуйте слова сучасного кобзаря.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

1. Перекажіть зміст думи про Марусю Богуславку.

2. Визначте тематику та художні особливості українських народних дум.

3. Які існують різновиди українських дум?

4. Перерахуйте імена українських кобзарів і бандуристів, які ви запам'ятали.

Міркуємо

1. На які дві групи поділяють українські народні думи? Із чим пов'язаний цей поділ?

2. Поясніть, чому Маруся Богуславка не може разом зі звільненими бранцями повернутися додому.

3. У чому, на вашу думку, полягає проблема вибору, душевної роздвоєності Марусі Богуславки?

4. Розкажіть про долю українських кобзарів. Яке вони мали значення для України?

Аналізуємо

1. Проаналізуйте особливості дум як виду українського фольклору (час виникнення, провідні теми, проблеми, образи, виконавці).

2. Проаналізуйте образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний вчинок. Яке ваше ставлення до неї?

3. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що любов до вітчизни - одна з найбільших людських чеснот?

4. Поясніть, чому так важливо прагнути до гармонії власних вчинків із загальнолюдськими цінностями.

Дискутуємо

1. Як ви гадаєте, чи могла насправді існувати така жінка, як Маруся Богуславка, чи це поетичний вимисел кобзарів? Аргументуйте свою думку.

2. Чим, на вашу думку, відрізняється сучасне кобзарство від кобзарства попередніх століть?

3. Визначте: що об'єднує тексти прочитаних вами дум і що різнить ці твори.

4. Сформулюйте судження про те, наскільки важливим є розвиток кобзарського мистецтва в наш час.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Як неможливо уявити Україну без пісні, так і пісня народна невіддільна від срібного голосу бандури. Існує кілька версій походження цього інструмента, відомого з XV століття. Одна з них така. Спочатку з'явилася кобза - струнний інструмент, популярний ще за часів Київської Русі.

Деякі дослідники вважають, що його появі ми завдячуємо половцям, а інші - що кобзу подарували світові скіфи. А потім з Іспанії через Італію й Польщу до нас примандрувала пандора (пантора) - інструмент, схожий на цитру чи лютню. Згодом невідомий український геній поєднав ці інструменти, і так народилася бандура.

Аналогічні інструменти існували і в інших країнах, про що свідчить подібність їхніх назв: англійська „бандоре”, іспанська „бандурріа”, грузинська „пандурі” тощо.

ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК

Дума - вид українського народного героїчного епосу, великий за обсягом ліро-епічний пісенно-оповідний твір про важливі історичні події чи героїв цих подій.

У структурі дум є три основні частини: заспів (початок), основна розповідь і кінцівка (її ще називають „славословієм”). Вірш думи - нерівноскладовий, з різною кількістю складів у рядку (від 4-х до 20-ти), не поділяється на строфи-куплети. Рими вживаються здебільшого дієслівні, одразу римуються декілька рядків. Рядки в думах групуються за принципом завершеності думки. Такі групи називаються періодами, або тирадами.

Поетичні засоби, властиві думам, типові для українського фольклору. Це традиційні епітети (тихі води, ясні зорі, земля християнська), тавтологічні сполучення (хліб-сіль, мед-вино, Січ-мати, турки-яничари). Часто використовуються в думах риторичні запитання, повтори, традиційні числа - 3, 7 тощо.

- Визначте в „Думі про Марусю Богуславку” всі обов'язкові компоненти думи. Знайдіть і прокоментуйте використані у ній художні засоби, їхню роль, функцію.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Творчих завдань у вас буде кілька - на будь-який смак.

Перше з них - для тих, хто захоплюється географією. Нанесіть на контурну карту Європи територію тогочасної України, морські кордони і держави, прилеглі до Чорного й Азовського морів, стрілками покажіть напрям і кінцеві точки козацьких морських походів.

Інше завдання з історії рідного краю. Для його виконання вам необхідно довідатися про кобзарів рідного краю (тих, що жили раніше, або сучасних) і підготувати реферат-повідомлення про них та їхню творчість, а також написати твір-мініатюру на тему „Високе мистецтво українських кобзарів”. Поцікавтеся в Інтернеті, погортайте альбоми з репродукціями українських художників, поміркуйте, як можна було б ілюструвати ваш твір.

Прослухайте музику Миколи Лисенка „Марш чорноморських козаків” та уривки з опери „Маруся Богуславка”. Доберіть музичні твори, які можна було б використати під час декламації обох дум (мелодекламації). Поміркуйте, чи сучасна рок-музика могла б звучати як тло під час декламації дум. Якщо так, то яка саме, яких сучасних гуртів?

ЛІТЕРАТУРНА П'ЯТИХВИЛИНКА

Протягом п'яти хвилин спробуйте відповісти на запитання:

1. Яку саме літературну вартість мають думи?

2. Що саме в українських думах справляє найбільше враження на людей інших національностей?

3. Як ви розумієте вислів: „Думи... годували Котляревського, Гоголя, Квітку, Шевченка, Щоголіва...”?

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА ВІТАЛЬНЯ

„РІДНОГО КРАЮ НАТХНЕННИЙ СПІВЕЦЬ”

Так називали видатного українського художника Антона Івановича Манастирського. Геніальний ілюстратор творів Тараса Шевченка і Миколи Гоголя, співець українського козацтва, талановитий художник навіки закарбував для нащадків образи славних лицарів України в полотнах „Козацька школа”, „В степу”, „Біля вогнища”, „Козаки в поході”, „Прощай, товаришу”.

Про нього заговорили в 1900 році, коли шанувальникам українського мистецтва він представив свої карпатські пейзажі. Йому тоді тільки-но виповнилося 22 роки.

Найбільша цінність творчості Манастирського полягає в тому, що його пензлем витворені прекрасні портрети діячів української культури, а світ портретованих - це його задушевна розмова з близькими духом людьми, це потреба точно відтворити образ співрозмовника, розкрити його внутрішній світ, показати природну красу. До визначних творів майстра належать портрети Тараса Шевченка, Івана Франка, Миколи Лисенка, Івана Тургенєва.

Для цього майстра визначальним стало осмислення літературного змісту творів, які він ілюстрував. Сьогодні багато хто уявляє героїв творів Тараса Шевченка „Тополя”, „Перебендя старий, сліпий...”, „Катерина”, „Бабусенько, голубонько...” саме за картинами Антона Манастирського.

- Зверніть увагу на роботу Антона Івановича Манастирського „Запорожець” (с. 23). Що, на вашу думку, хотів підкреслити художник в особі свого героя? Які традиційні риси українського лицаря змальовані на цьому портреті і які риси особистості героя підмітив автор? Які ще картини із зображенням козаків-запорожців ви знаєте? Як ви гадаєте, чому багатьох художників, і Манастирського зокрема, приваблювала історія України?