Українська література 8 клас - Олена Міщенко - Генеза 2016 рік

ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ... - УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити:

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти.

Котрі молодії -

У полон забрато;

Як заняли, то й погнали

До пана до хана,

Годі тобі, пане-брате,

Ґринджоли малювати,

Бери шаблю гостру, довгу

Та йди воювати!

Ой ти станеш на воротях,

А я в закаулку,

Дамо тому стиха лиха

Та вражому турку!

Ой ти станеш з шабелькою,

А я з кулаками,

Ой щоб слава не пропала

Проміж козаками.

Ой козак до ружини,

Бурлака до дрюка:

Оце ж тобі, вражий турчин,

З душею розлука!

У пісні „Зажурилась Україна, бо нічим прожити...“ Україна є потужним образом-уособленням. Вона, як матір, оплакує своїх дітей, гнаних у неволю. У цій коротенькій, проте пронизливо тужливій пісні надзвичайно багато інформації, закодованої у виразних, влучних образах, витворених багатою уявою народного генія.

Справді, татари не брали в полон маленьких дітей, бо ті не витримували важкого багатоденного походу до Криму, куди здебільшого гнали полонених. Тому малюків жорстоко вбивали. Над усе цінувалися на невільницьких ринках Туреччини вродливі українські дівчата, кремезні юнаки. Тому саме їх забирали в неволю і гнали, як худобу, до господарів, що дивилися на них лише як на живий товар.

У піснях часто розповідається і про те, як козаки кидалися навздогін визволяти полонених братів і сестер, дружин і коханих.

Ю. Кучеренко. Сум

- Пригадайте повість Андрія Чайковського „За сестрою“, вивчену минулого року. Які сюжетні елементи пісні й повісті подібні?

Із твору ми дізнаємося, що нечисленному загонові козаків важко було протистояти величезній навалі ординців, а тому довелося вдатися до хитрощів, застосовуючи непросту військову науку: „ти станеш на воротях, а я в закаулку“. Звучать рядки й про те, що іноді ті, хто уникнув полону, прості селяни, бурлаки так само разом із козаками рятували своїх рідних.

Проте поряд із тугою-плачем у пісні відчувається незламна воля українського народу до боротьби, віра в перемогу, ненависть до хижого й підступного ворога.

Пісня побудована у формі звертання, причому звертатися до козака-лицаря, від якого чекають допомоги, міг і батько забраних у неволю дітей, і брат, якого розлучили із сестрою, і навіть мати чи сестра. Не дивуйтеся, адже з історичних пісень ви можете довідатись, як жінки брали до рук зброю і мужньо боронили свою землю від татарської навали.

- А як вам здалося, хто саме просить допомоги в козака і чому звучать такі слова: „А я з кулаками“? У якому з прочитаних вами творів молода дівчина нарівні з усіма стає на захист вітчизни від турецько-татарських завойовників? Чи могла б, на вашу думку, ця пісня співатися від її імені?

Пісня дуже динамічна, завдяки римуванню легко запам'ятовується. У ній використано традиційні для фольклорних творів вигуки, специфічна лексика (дієслівні форми на -но, -то; архаїзми тощо) та відзначається піднесеним настроєм.