Українська література 8 клас - Олена Міщенко - Генеза 2016 рік

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ - ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) - СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води,

в годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди!..

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

Між братніх народів,

мов садом рясним,

сіяє вона над віками...

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіми своїми ділами!..

Для нас вона в світі єдина, одна

в просторів солодкому чарі...

Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі...

Як та купина, що горить - не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

до весен і світлих, і щирих...

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все до загину...

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину.

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну...

Любіть у коханні, в труді, у бою,

як пісню, що лине зорею...

Всім серцем любіть Україну свою -

і вічні ми будемо з нею.

Доленосний для України 1944-й... Відступали на захід фашистські війська, наша Батьківщина оживала після страшного мороку окупації. Зруйнована і попалена, осиротіла без мільйонів загиблих синів і доньок, відроджувалась Україна в пісні, в любові, у праці спраглих хліборобських рук, що почали засівати землю замість вбивчого заліза золотим зерном. І саме в ті дні з'явився вірш „Любіть Україну”. Володимир Сосюра написав його серцем сина і душею патріота.

В. Сосюра. Дружній шарж О. Довженка

- Наскільки важливою, на вашу думку, була поява таких патріотичних творів під час війни? Що саме підкреслив автор шаржу в особі Сосюри?

А передували написанню, за спогадами самого автора, такі невеличкі історії з його життя. От послухайте: „Цього вірша я написав внаслідок таких фактів... Ще в Башкирії, в Уфі, коли Україну розпинали криваві окупанти, одна сказала при мені й Юрі Кобилецькому:

- Как я соскучилась за украинским салом!

Кобилецький:

- А за украинским народом вы не соскучились?

І в Москві теж одна така сказала, коли ми з молодим прозаїком із Західної України Ткачуком йшли з нею по вулиці Горького:

- Для меня родина - там, где мне хорошо.

Ткачук сказав:

- Свиняча філософія.

І ще Валентин Бичко пожалівся мені, що днями за порадою т. Мануїльського з одного номера газети “Зірка” знято шапку з такими словами:

Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте.

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь...

І ще:

Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має...

Я не буду називати авторів цих слів.

У відповідь на це і те, що було перед цим, я написав “Любіть Україну””.

- Прокоментуйте спогади поета. Проти чого повстала його душа?

Найголовніше, що намагався сказати своїм читачам, своїм землякам поет, - наша батьківщина не Радянський Союз, а УКРАЇНА! Тоді така позиція могла викликати тільки одне - звинувачення в націоналізмі. І воно не забарилось. Уже на початку 50-х років, а точніше, у липні 1951-го, з'явилася розгромна стаття у „Правді” - центральній газеті Радянського Союзу, під назвою „Проти ідеологічних збочень у літературі”. Автор статті написав, що під таким віршем, як „Любіть Україну”, залюбки підписався б Петлюра чи Бандера. Цим автором був відомий громадський і політичний діяч сталінської доби Лазар Каганович, відвертий ворог усього українського.

Після його статті на Сосюру ринула злива бруду. Але поет вистояв. Вистояв, бо любив Україну. І тим був сильний.

А вірш продовжував жити своїм повнокровним життям.

- Чи справді, на вашу думку, вірш Сосюри давав підстави для такої оцінки? Чому?

Зверніть увагу, поетові вдалося створити унікальний зоровий образ України. Він використав для цього найрізноманітніші художні засоби. Сосюра бачить велич і красу своєї Вітчизни у красі її природи і у творчій праці земляків, що продовжують її квітчати, у звитяжній історії своєї землі, у її героїчному сьогоденні.

Цей ліричний образ Батьківщини поет прагне донести до читача у формі послання. Він звертається водночас до всіх і до кожного. Це взірець поетичної майстерності, яка дає змогу кожному читачеві вважати, що автор поезії розмовляє саме з ним, шанобливо звертаючись на „ви”.

Анафора „любіть Україну” робить поезію композиційно стрункою і логічно завершеною.

- Визначте інші художні засоби, використані поетом, проаналізуйте їхню роль у творі.

Особливо зворушливим є звертання Володимира Сосюри до юнака і юнки. Саме їм поет прагне передати естафету любові, відданості обов'язку, добра, справедливості, патріотизму молоді, покладає на них усі надії. Адже від того, яким буде ставлення до України, і залежатиме її доля.

- У яких вивчених вами творах автори використовували форму звертання?

Поет не помилився. Ті, кого він закликав так палко і пристрасно любити найдорожче в житті - Україну, виправдали його надії, здобули для держави незалежність. Але його заклик не втратив гостроти й актуальності донині. Вистраждану незалежність треба зберегти, тож візьміть до серця ці прості слова із вікопомної поезії Володимира Сосюри і... любіть Україну!