Українська література 8 клас - Олена Міщенко - Генеза 2016 рік

ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ СТО РОКІВ БУДЕ ВІДОМО, ЧИ Я - ПИСЬМЕННИК... - ВОЛОДИМИР ДРОЗД (1939-2003) - З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

Володимир Дрозд

Можна відцуратися села,

відцуратися селянського

хліба.

Тільки самого себе

не можна відцуратись.

Володимир Дрозд

- Що для вас є символом українства?

„ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ СТО РОКІВ БУДЕ ВІДОМО, ЧИ Я - ПИСЬМЕННИК...”

Володимир Дрозд - постать неординарна в українській літературі. Рідко трапляється так, щоб двадцятитрьохлітній юнак, видавши першу збірку новел і оповідань, був одразу прийнятий до Спілки письменників!

А потім молодий прозаїк досконалив свою майстерність уже не тільки в невеликих за обсягом (хоча містких) новелах та оповіданнях, але й у творах великих жанрів: романах, романах-біографіях відомих особистостей та повістях. Ці твори остаточно закріпили за ним визнання прихильників- читачів та широкої громадськості.

В автобіографії Володимир Дрозд писав:

„Син колгоспника з глухого поліського села”. Але саме воно, це село Петрушин на Чернігівщині, стало навіки тим прихистком, до якого повертаються герої митця - за правдою, щирістю, істинністю земного буття, рятуючись від втрати душевної ідентичності.

Біографія Дрозда - це його твори. І ті, що були даниною часові, і ті, у яких він прагнув бути максимально чесним - і з собою, і зі своїми читачами.

За словами письменника, його „завжди цікавило, що сказати, а не як сказати”. І він справді відкриває перед нами такі незбагненні міфологічні світи! Звідки вони? Послухаймо його самого: „Була реальність мого дитинства. До всього - наші поліські ліси й болота з усім їхнім “чортовинням"... Та ще багатюща народна словесна творчість, з якою я вперше ознайомився не з книг, а з вуст людей...”.

Дослідники прози Володимира Дрозда підкреслюють, що він один з тих письменників, хто утвердив у національній літературі феномен химерної прози, тобто письма, насиченого міфологічністю, філософськими роздумами, художньою умовністю.

- Пригадайте прочитані вами твори, у яких письменники повертались у світ свого дитинства. Наскільки важливим, на вашу думку, є цей світ для дорослої людини? Які життєві основи закладаються в дитинстві? Чого не може змінити у своїй свідомості, ставленні до життя доросла людина?