Українська література 8 клас - Олена Міщенко - Генеза 2016 рік

ЧЕРЕЗ ГІРКУ БЕЗНАДІЮ ПЕРЕКИДАВСЯ МІСТОЧОК... - ВОЛОДИМИР ДРОЗД (1939-2003) - З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

Це твір складний і драматичний. Бо в ньому йдеться про те, як під впливом „натовпу” зникає самобутня особистість, як поступово вона звикається з наругою, насильством, жорстокістю, на яких побудовані окремі моделі суспільства, де так або інакше принижується гідність громадян, обмежуються можливості їх волевиявлення чи саморозвитку, свобода слова, свобода особистості, свобода взагалі... І саме таку модель суспільства на прикладі колгоспної стайні (так, так, не дивуйтесь!) і змальовує автор.

- У яких творах, вивчених вами раніше, висвітлювалася проблема взаємин особистості й суспільства, зокрема тоталітарного?

Горда і прекрасна тварина, свідома свого шляхетного походження, своєї осібності, несхожості з іншими, тварина, якій притаманні цілком людські якості - гордість, гідність, неповторність, змушена існувати серед натовпу байдужих „жуйних”, терпіти знущання тупуватого конюха. В образній системі оповідання поняття „людина” і „тварина” максимально зближуються, розкриваючи глибини авторської алегорії.

Автор, змальовуючи благородного Шептала, говорить про коня, як про людину: він „бунтує”, „ненавидить”, „шкодує”, „тішиться”, „соромиться”, „насолоджується”. І поряд - слова, що підкреслюють насильницькі дії людини над свійською твариною: „хльоскати”, „бити”, „ганяти”, „сідлати”, „запрягати”. Так максимально увиразнюється контраст між тонкою душевною організацією шляхетної яскравої особистості та її приреченістю бути частиною безликого натовпу, яким керує чужа жорстока влада.

- А як ви зрозуміли авторську алегорію? У чому вона полягає?

У цьому оповіданні все починається з назви: кличка коня - Шептало - походить від слова „шептати”, яке означає притишеність, інтимність внутрішнього мовлення. Автор твору ніби озвучує те, про що мислить і що почуває його герой. І неодмінно треба наголосити: провідний мотив оповідання - самотність, про яку йдеться навіть в епіграфі.

Важливе значення для розуміння ідеї твору має колір: коли Шептало почувається вільним, щасливим, він бачить себе білим, „відважним та одчайдушним, як його давні предки”. Коли ж він кориться, погоджується бути таким, як усі, в тексті переважає сіра барва - символ буденності й убозтва, жорстокої і приземленої влади. Влади, яка прагне знищити особистість, приборкати прекрасне, неповторне створіння, що мріє про свободу. Адже бездумним натовпом керувати значно простіше!

- Проаналізуйте, який колір домінує в різних частинах твору і яка роль зміни кольорової гами в оповіданні.

Чимало в оповіданні й жорстокості. Вона підкреслює безпорадність людини в тоталітарному суспільстві, неможливість самій визначати свою долю. Людина виявляється беззахисною перед жорстокою системою, хоча й намагається опиратися, тікати на волю, щоб відчути свою силу, красу, снагу. Але вона - самотня у своїй боротьбі, мізерна проти величезної, потужної сили, яка керує нею, її життям. І герой бачить єдиний вихід - скоритися, зрадити свою мрію, забути про вільних і прекрасних предків, про принади циркової арени, про напоєні духом волі левади за селом, де на прозору гладінь води лягає віддзеркалення прекрасної благородної тварини - білого коня Шептала...

- Знайдіть у тексті оповідання підтвердження цим міркуванням. Можливо, ви маєте щось додати до них: у творі Володимира Дрозда чимало прихованих натяків, які вам треба розшифрувати, зрозуміти, осмислити.

Щоб кінь Шептало ніколи не повернувся до осоружної стайні...

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

1. Назвіть героїв оповідання. Хто з них викликає симпатію, а хто - зневагу?

2. Де й коли відбувається дія оповідання? Пригадайте відповідні уривки з тексту.

Міркуємо

1. Перекажіть власними словами два коротких уривки: про перебування Шептала в стайні та на волі. Як змінюються кольори, назви почуттів, емоційна лексика в кожному з уривків?

2. Поясніть, що саме було найбільшим приниженням для гордого коня Шептала і чому.

Аналізуємо

1. Розвиньте розпочату думку: „Люди не розуміли винятковості Шептала тому, що...”.

2. Виберіть із тексту і запишіть у зошит епітети, метафори, інші художні засоби, які підкреслюють, що білий кінь Шептало - потужна авторська алегорія, за якою ми бачимо непересічну людську особистість.

Дискутуємо

1. Прослідкуйте, як вирішуються у творі проблеми людини в суспільстві, свободи і неволі, особистості і натовпу, дійсності та мрії.

2. Чи актуальні для сучасної людини проблеми, порушені автором оповідання? Як і завдяки яким якостям людина може зберегти свою індивідуальність? Чи достатньо цих якостей у героя прочитаного вами оповідання?

ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ

Талановитий німецький письменник і композитор Ернст Теодор Амадей Гофман у повісті „Золотий горнець” яскраво змалював боротьбу світлих і темних сил за душу людини, що триває немов у двох площинах: реальній і фантастичній.

„- Зовсім не розумію, чого вам заманулось, пане студіозусе, чого ви так лементуєте? - Аж тепер студент Анзельм помітив, що поряд з ним, на тій самій полиці, стояло ще п'ять сулій, в яких він побачив трьох учнів Христової школи і двох практикантів.

- Ах, мої панове й товариші в нещасті! - скрикнув Анзельм. - Як же можна бути такими спокійними, такими вдоволеними, як оце я бачу з ваших веселих облич? Ви ж сидите точнісінько так, як і я, замкнені в скляних суліях... (...).

- Що се ви мелете, пане студіозусе, - сказав один учень, - ми ніколи себе краще не почували, як тепер, бо таляри, які ми отримуємо від божевільного архіваріуса за різні безглузді копії, стають нам добре в пригоді. Нам не треба тепер учити напам'ять італійські хорали, ми ходимо щодня до Йозефа або й до інших пивниць, п'ємо досхочу міцне пиво, задивляємося на гарненьких дівчаток...”.

- Вчитайтеся уважно, навіть із цього короткого уривка можна зрозуміти... Що ж саме? І які паралелі можна провести з оповіданням „Білий кінь Шептало”?

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Пропонуємо вам написати незвичайну творчу роботу на тему „Мій кінь Шептало”. Висловіть своє ставлення до героя оповідання В. Дрозда, прокоментуйте його рішення повернутися до стайні.

ЛІТЕРАТУРНА П'ЯТИХВИЛИНКА

Об'єднайтеся у дві команди. Упродовж п'яти хвилин підготуйте десять запитань для протилежної команди за текстами прочитаних вами творів Володимира Дрозда. Потім по черзі ставте запитання, на відповідь кожній команді дається п'ять секунд. Котра з команд правильно відповість на більшу кількість запитань, та й переможе.