Українська література 8 клас - Олена Міщенко - Генеза 2016 рік

СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ

Верлібр - форма вірша, яка не має наскрізної симетричної будови, не передбачає поділу на стопи, не має рими, унаслідок чого зникає і поділ на строфи, що структурно наближає його до прози.

Вільний вірш - поетичний вірш, написаний переважно ямбом без особливої строфічної будови, коли кількість стоп у рядках коливається від однієї-двох до п'яти-шести.

Громадянська лірика - це ліричні твори, у яких чільними є соціальні та національні мотиви. Громадянська лірика сприяє формуванню національної свідомості та гідності, утвердженню загальнолюдських цінностей. До громадянської лірики належать також вірші патріотичної тематики.

Гумор (з латинської - „вологий”, „мокрий”, а в переносному значенні - „смішний до сліз”) - це доброзичливе, незлостиве висміювання в літературі окремих недоліків суспільного життя, вад людського характеру, кумедних побутових ситуацій, загалом усього смішного, що трапляється взагалі. З гумором описуються такі ситуації, події, характери, що є в основі своїй позитивними, але не позбавленими певних смішних або недоречних рис.

Драма (з грецької - „дія”) - один із трьох літературних родів (епос, лірика, драма). У драмі життя показане не через авторську оповідь, а через діалоги і вчинки дійових осіб. Драматичні твори призначені для постановки на сцені. Драматичний твір має діалоги, полілоги, монологи, ремарки (авторські пояснення в тексті драми), складається з дій або актів. Дії поділяються на сцени, яви або картини. До драматичних жанрів належать комедія, трагедія і драма.

Дума - вид українського народного героїчного епосу, великий за обсягом пісенно-оповідний твір про важливі історичні події чи героїв цих подій. Виконується речитативом. У структурі дум є три основні частини: заспів (початок), основна розповідь і кінцівка (її ще називають „славословієм”). Вірш думи - нерівноскладовий, з різною кількістю складів у рядку (від 4-х до 20-ти), не поділяється на строфи- куплети. Рими вживаються здебільшого дієслівні, одразу римуються декілька рядків. Рядки в думах групуються за принципом завершеності думки. Такі групи називаються періодами, або тирадами.

Поетичні засоби, властиві думам, типові для українського фольклору. Це традиційні епітети (тихі води, ясні зорі, земля християнська), тавтологічні сполучення (хліб-сіль, мед-вино, Січ-мати, турки-яничари). Часто використовуються в думах риторичні запитання, повтори, традиційні числа - три, сім тощо.

Як правило, у думах є тавтологія - вживання однокореневих або близьких за значенням слів разом або підряд: п'є-гуляє, хвалить- вихваляє, не вмре, не загине тощо.

Інтимна лірика (з латинської - „потаємний”, „глибинний”) - поетичні твори, провідним мотивом яких є любовні переживання автора (ліричного героя). Таку лірику ще називають любовною.

Інтимна лірика розкриває широкий діапазон душевних переживань, є своєрідною історією людського серця.

Історична пісня - народнопоетичний твір, присвячений важливій історичній події чи відомій історичній постаті, де висловлюється ставлення народу до подій та героїв. Історичні пісні - це ліро-епічні твори, оскільки в них поєднується стихія почуттів (лірика) з героїко- романтичною оповіддю, притаманною епосу. Для історичних пісень характерною є строфічна побудова, римування.

Комедія (з грецької - „святково-веселий натовп і пісня”) - жанр драматичного мистецтва, у якому дія та дійові особи подаються у смішних ситуаціях. Природа сміху, його палітра можуть бути надзвичайно широкими - від поблажливо гумористичного сміху до сатири, сарказму, гротеску. Родоначальником комедійного жанру вважається Аристофан. Комедійний жанр в українській літературі представлений творами М. Гоголя, М. Старицького, І. Карпенка-Карого. Вершини світового мистецтва комедії - твори Лопе де Вега, Шекспіра, Мольєра, Грибоєдова.

Образ слуховий - образ, що викликає уяву звуків.

Образи-пейзажі - картини природи.

Образи-персонажі - люди, змальовані в художньому творі.

Образи-символи - образи, які часто використовуються на означення того самого поняття. Наприклад: калина - символ України; явір - парубок; сова - символ мудрості, змія - підступності.

Пейзажна лірика (з французької - „місцевість”, „краєвид”) - це умовна назва ліричного жанру, у якому змальовуються картини природи через сприйняття ліричного героя, автора, це картини олюдненої та одухотвореної природи. Особливого поширення набула в добу романтизму.

Трагікомедія - жанр драматичного твору, що має ознаки як трагедії, так і комедії. В основі трагікомедії лежить переконання автора у відносності цінностей життя. Основні ознаки трагікомедії: поєднання смішних і серйозних епізодів; використання елементів піднесеності й комізму для змалювання дійових осіб; щасливе розв'язання любовних перипетій; несподівані сюжетні рішення; значна роль випадковості в долях персонажів.

Філософська лірика - поезія, спрямована на глибоке осмислення світу. Автор або ліричний герой у такій поезії демонструє свої погляди на сенс буття. У цих творах ідеться про загальні, вічні закономірності життя, природи, розвитку суспільства. Характерна особливість філософської лірики - її налаштованість на пізнання сутнісних проблем буття, часу і простору. Філософська лірика може бути представлена різними ліричними жанрами: сонетами, есе, елегіями тощо.

Художній образ - узагальнена картина життя, емоційно втілена за допомогою авторського домислу в конкретну мистецьку форму; створене уявою митця поетичне відображення подій, людей, явищ, предметів.