Всі публікації щодо:
Дрозд Володимир

Українська література 8 клас - О. І. Борзенко - Ранок 2016 рік

Володимир Дрозд (1939-2003) - ПРОЗОРА ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

В. Дрозд (фото, 1960-ті)

Володимир Григорович Дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині. Після закінчення школи працював у районній газеті. Свою першу книгу Дрозд опублікував у двадцятирічному віці — це була збірка новел та оповідань «Люблю сині зорі». Вищу освіту він здобув заочно на факультеті журналістики Київського університету.

Письменник працював у видавництві, був головним редактором відомого літературного журналу «Київ». До його прозової спадщини належать численні оповідання, повісті, романи. Читачі знають Володимира Дрозда за творами «Ирій», «Катастрофа», «Самотній вовк», «Спектакль». За роман «Листя землі» письменник був нагороджений Державною премією імені Тараса Шевченка. Його перу належать також романи-біографії «Ритми життя»,

«Дорога до матері», «Добра вість».

Помер Володимир Дрозд 23 жовтня 2003 року.

Актуальна цитата

«...уся цінність оповідання «Білий кінь Шептало» в тому, що воно — над часами й ідеологіями, оскільки жодною мірою не втратило своєї актуальності: суспільство завжди насторожено (а то й вороже) ставиться до тих, хто чимось вирізняється з-поміж інших, хто бунтує й обстоює свою винятковість...»

Л. Б. Тарнашинська, кандидат філологічних наук, доктор філософії Українського вільного університету (Мюнхен)

Опрацьовуємо прочитане

1. Коли народився Володимир Дрозд?

2. Коли вийшла його перша книжка?

3. Де він здобув освіту?

4. Назвіть найвідоміші твори письменника.

5. За який твір він одержав Державну премію імені Тараса Шевченка?

6. Підготуйте розповідь про письменника. Запис у робочому зошиті зробіть у зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).

ЧИ МОЖЛИВА АЛЕГОРІЯ В ОПОВІДАННІ?

Найчастіше алегоричні образи трапляються в байках і повчальних розповідях — притчах. Вони дозволяють виразити досить складні думки за допомогою простих і конкретних образів.

Алегоричні образи не обираються довільно. Вони узгоджуються з усталеними в культурній пам’яті народу відповідностями між певними абстрактними поняттями та образами тварин, рослин або предметів.

Володимир Дрозд використав алегоричний образ, але не в байці або притчі, а в оповіданні. Він звернувся до образу білого коня.

У багатьох фольклорних творах кінь постає вірним супутником воїна-козака, а в хліборобській культурі з ним найчастіше пов’язують таку ознаку, як працьовитість.

Волелюбність, вірність і працьовитість є тими основними рисами, що усталилися в народній традиції. Звернувшись до відомого алегоричного образу, автор узгодив його з власним художнім задумом. Він переконливо показав, як саме на основі викривленого розуміння згаданих позитивних рис сформувалася життєва філософія людини-пристосуванця.

Алегорія (інакомовлення) — утілення певної абстрактної ідеї в конкретному образі тварини, рослини або предмета.

ЛЮДИНА ПЕРЕД ВИБОРОМ

В алегоричному оповіданні «Білий кінь Шептало» автор дотримався реалістичної правдоподібності в зображенні брудного господарського подвір’я та чудової природи поза огорожею. Ці картини протиставляються одна одній. Непривабливий господарський двір допомагає виразити одноманітність та безвихідь щоденного животіння, натомість яскраві описи природного довкілля демонструють привабливість вільного життя без осоружного «хомута».

У такий спосіб увиразнюється важлива проблема життєвого вибору людини. Перший варіант — більш-менш забезпечене й спокійне існування в умовах несвободи аж до самої смерті. Головне, не слід думати, щось планувати — тут усе за тебе вирішено наперед. Другий варіант — це непередбачуваний світ волі, у якому можна чогось досягти, а можна й програти. У цьому світі слід самостійно дбати про себе й так само самостійно відповідати за здійснений вибір.

Герой твору вводить себе в оману, коли вважає, що можливо уникнути вибору: «...розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправді». Розвиток дії доводить, що думки про «душевну свободу» в його випадку є звичайним самообманом. Насправді вибір він таки зробив, промінявши відчуття свободи на покірне схиляння перед обставинами.

Володимир Дрозд детально змальовує психологічні риси людини-пристосуванця. У цьому йому допомагає алегоричний образ, який зазнає суттєвого переосмислення. Ми помічаємо, що волелюбність білого коня лицемірно виявляється в почутті зверхності та зневазі до інших, а вірність, яку виражає цей алегоричний образ, перетворюється на рабську покору та «винувату довірливість» перед кривдником.

Автор зобразив неординарну особистість, яка свої таланти й можливості змарнувала в пошуках привабливих, але фальшивих виправдань для власної пасивності та внутрішньої несвободи.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.