Всі публікації щодо:
Винничук Юрій

Українська література 8 клас - О. І. Борзенко - Ранок 2016 рік

Юрій Винничук (нар. 1952) - ПРОЗОРА ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

Ю. Винничук

Юрій Павлович Винничук народився 18 березня 1952 року в Івано-Франківську. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті місцевого педагогічного інституту за спеціальністю «учитель української мови і літератури».

Після інституту Ю. Винничук переїхав до Львова, працював вантажником, художником-оформлювачем. Упродовж кількох років він входив до творчого колективу естрадного театру «Не журись», писав сценарії та пісні для вистав.

Частину життя письменник присвятив журналістській діяльності в газетах «Post-Поступ» та «Гульвіса».

Юрій Винничук відомий прозовими творами «Місце для дракона», «Ласкаво просимо в Щуроград», «Діви ночі», «Мальва Ланда», «Весняні ігри в осінніх садах», «Танґо смерті», «Аптекар» та ін. Він є автором краєзнавчих книжок «Легенди Львова», «Кнайпи Львова», «Таємниці львівської кави», упорядником антології української фантастики «Огненний змій» та міфологічної енциклопедії «Книга бестій».

Україна і світ

Твори Юрія Винничука перекладалися у Великій Британії, Аргентині, Білорусі, Канаді, Німеччині, Польщі, Сербії, США, Франції, Хорватії, Чехії.

За творчі досягнення Юрія Винничука двічі визнавали лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» (у 2005 і 2012 роках).

Опрацьовуємо прочитане

1. Коли народився Юрій Винничук?

2. Де він здобув освіту?

3. Назвіть основні книжки письменника.

4. Які факти свідчать про популярність творів Юрія Винничука?

5. З якими творами письменника ви знайомі?

6. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) запишіть у зошит відомості про письменника.

«МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА» І ЄВРОПЕЙСЬКА МИСТЕЦЬКА ТРАДИЦІЯ

Повість «Місце для дракона» розповідає про вигадані події та вигаданих персонажів. Вона має ознаки літературної казки — оповідного твору, що часто використовує фольклорний досвід. Як і народна, літературна казка орієнтується на вимисел, звертається до проблеми добра і зла, навчає читачів співчувати герою. Однак при цьому вона виражає індивідуальне авторське розуміння життя. Звідси й відмінності, зокрема, порушення важливої у фольклорній казці вимоги — обов’язкового щасливого фіналу.

В останні десятиліття особливої популярності набуло таке мистецьке явище, як фентезі1. У нього є чимало спільного з літературною казкою: творче осмислення міфологічних мотивів, зображення надприродних явищ та істот. Автори фентезі у своїх творах часто використовують середньовічні легенди про лицарів і драконів.

У давніх розповідях про подвиги героїв дракон виступає втіленням зла й надлюдської сили. У літературі минулого століття образ дракона зазнав суттєвих змін. Зокрема, у прозі Юрія Винничука запропоновано цікавий погляд на цей традиційний міфологічний образ. Повість українського автора поєднує риси літературної казки і фентезі: спирається на казкову історію про лицарів і дракона, однак цілком вільно, у дусі фентезі, осмислює традиційний мистецький досвід. Письменник не обмежується завданням розважити читача, а запрошує його до серйозних роздумів над сутністю людської природи та недосконалістю суспільних відносин.

ВИГАДАНИЙ СВІТ ЮРІЯ ВИННИЧУКА

Знайомтеся: восьмилітній Грицько — поет і філософ, християнин, вихованець мудрого Пустельника. Любить квіти, не вживає м’яса, не терпить насильства. І це все дракон, від якого чекають, що він чинитиме зло.

Злий дракон необхідний, бо князівству для нормального існування потрібна якась загроза. Коли є загроза для держави, то все легко пояснити: надмірні податки й повинності, недолугі розпорядження й прорахунки влади. Не так важливо, чи справжня ця загроза, чи вигадана. Чутки про дракона змінюють усе — нарешті є з ким боротися!

1Родоначальником цього жанру вважається видатний англійський письменник Джон Рональд Руел Толкін, автор трилогії «Володар перснів».

До того ж сам князь має особливий інтерес: мріє передати зятеві свої володіння. А тут не обійтися без героя-переможця, гідного князівни.

Одне слово, драконові зовсім не залишають вибору. Людям конче потрібен ворог — справжнє втілення зла. Та зрештою виявляється, що зло зовсім не в драконі, а... в самих людях, які сповідують «драконячі закони». Не випадково у творі ставиться риторичне запитання: «Де взяти ще стільки драконів, аби кожен із нас мав кого розіп’ясти?»

Особливу роль у повісті відіграють дружба, любов, самопожертва та зрада. Князь підтримує дружні стосунки з драконом, щоб хитрістю домогтися бажаного. Лише після смерті нового товариша він повною мірою усвідомлює огидність свого вчинку, який насправді дорівнює зраді.

Між Пустельником і драконом складаються взаємини наставника й талановитого учня, що розкривають їхні найкращі риси. Старий самітник навіть і не сподівався, що виховає такого ідеаліста.

Натомість дракон Грицько розуміє, що вже не здатен на втечу й усамітнення. Свою поезію він творить для людей: «.я пишу для них».

Вигаданий світ Юрія Винничука можна сприймати також як алегорію. У творі не бракує авторських підказок, які допомагають провести паралель між алегоричними образами та авторитетними подіями євангельської історії, що суттєво поглиблює філософський зміст повісті.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.