ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ - УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Українська література 8 клас - Слоньовська О. В. - Літера ЛТД 2016 рік

ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ - УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Історія донесла до нащадків багато славних імен князів, гетьманів, полководців. На жаль, значно менше збереглося в пам'яті імен людей мистецтва. Мало хто з пересічних українців може перелічити колись усім відомих кобзарів і піснетворців. Час припорошує славетні імена пилом забуття. Тож не дивно, що й про Марусю Чурай письмових свідчень не збереглося. Тільки фольклорні джерела донесли скупі відомості про співачку з Полтави - дочку вбогої вдови, красуню, що мала дивовижний голос і поетичний талант, чорні брови й розкішну косу до пояса.

Сучасний науковець Григорій Клочек на основі тривалих досліджень подає такі деталі з життя співачки: „Якщо узагальнити усі версії про Марусю Чурай, то вийде приблизно такий біографічний сюжет. Народилася вона у Полтаві приблизно 1625 року. Хата її батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилося воно недалеко від Хрестовоздвиженського монастиря, який зберігся до наших днів. Батько Марусі, Гордій Чурай, був людиною хороброю, чесною, правдолюбною, тож і подався на Запорозьку Січ. Брав участь у боях проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений. Маруся жила з мамою. Їх обох шанували в Полтаві через славного батька, а також через особливий Марусин дар складати й чудово співати пісні“.

Кохала Маруся козака Гриця, та аж настільки палко, що її неземна любов виливалася з уст, як пісня в соловейка навесні. А Гриць зрадив, покинув, бо знайшов багату наречену. З розпачу Маруся чи то сама отруїла зрадника, чи Гриць випадково випив отруту, яку дівчина приготувала для себе. Полтавський суд виніс рішення: за смерть козака скарати й Марусю смертю. Лише в останню мить за заслуги її батька Гордія Чурая, що поліг смертю героя, Богдан Хмельницький своїм універсалом скасував страшний вирок полтавського суду.

Так розповідає легенда, так услід за нею у своєму романі у віршах „Маруся Чурай“ (який ви вивчатимете в одинадцятому класі) розкриває трагедію геніальної піснярки Ліна Костенко. Але що ж було насправді? Чи існувала Маруся взагалі? Жодних документальних джерел не збереглося, письмових свідчень не знайдено. Знаємо тільки, що Марусі Чурай приписують авторство таких популярних пісень, як „Засвіт встали козаченьки“, „В кінці греблі шумлять верби“, „Віють вітри, віють буйні“, „В огороді хмелинонька“, „Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці“.

Пісня літературного походження (авторська пісня) - це пісня, створена поетом або композитором, яка стала народною.

До пісень літературного походження ХVІІІ-ХІХ століть належать такі широковідомі, як „Засвіт встали козаченьки“, „Їхав козак за Дунай“, „За Неман іду“, „За Сибіром сонце сходить“, „Місяць на небі, зіроньки сяють“, „Дивлюсь я на небо“, „Повій, вітре, на Вкраїну“. У ХХ столітті авторами слів або слів і музики до пісень, що їх уже називають народними, стали Богдан Лепкий („Чуєш, брате мій“), Андрій Малишко („Пісня про рушник“), Володимир Івасюк („Водограй“, „Червона рута“), Дмитро Павличко („Два кольори“, „Лелеченьки“), Михайло Ткач („Марічка“), Степан Пушик („Козак гуляє“, „Любисток“), Юрій Рибчинський („Ой летіли дикі гуси“, „Зелен-клен“), Микола Луків („Росте черешня в мами на городі“) та інші.

До художнього осмислення й власної інтерпретації образу Марусі Чурай неодноразово зверталися як письменники й художники минулих століть, так і наші сучасники. Російський письменник ХІХ століття Олександр Шаховський написав історичну повість „Маруся - малоросійська Сафо1“. Український драматург Григорій Бораковський створив драму „Маруся Чурай - українська піснетворка“, поет Володимир Самійленко - драматичну поему „Чураївна“, наш сучасник Валентин Чемерис - повість „Засвіт встали козаченьки“.

Михайло Стельмах, чию повість „Гуси-лебеді летять“, ви читали й аналізували в 7 класі, також цікавився історичною постаттю Марусі Чурай. У його уяві ймовірна авторка найкращих українських пісень поставала дівчиною з легенди. Марусі Чурай присвячені такі його захоплені слова: „Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких національних скарбів належить і наша лірична пісня. Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій - і вам відкриється багато поетичних таємниць, і ви почуєте голоси великих творців, імена яких розгубила історія, та так розгубила, що ми навряд чи знайдемо багато сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує по всій землі українській. І тільки тоді, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких славнозвісних постатей і належить народна поетеса Маруся Чурай... Три віки ходить пісня Марусі по нашій землі, три віки любові вже подарувала дівчина людям. А попереду - вічність, бо велика любов і велика творчість - невмирущі“.

1 Сафо - Сапфо, давньогрецька поетеса, яка жила в другій половині VII століття до н. е. в місті Мітіленах. Походила з багатої сім'ї, ще в античні часи заснувала музично- поетичну школу для дівчат, у якій аристократки вчилися грати на лірі, танцювати і писати поезії.

Діалог із текстом

1. Хто така Маруся Чурай і авторкою яких саме народних пісень її вважають?

2. Що ви довідалися про життя легендарної співачки? Який факт із біографії Марусі Чурай вас зацікавив найбільше? Чим саме?

3. Думки кого з численних дослідників творчості Марусі Чурай вас особливо вразили і чим саме?

4. Чому такими людьми, як Маруся Чурай, пишається весь український народ?

5. На підставі чого Олександр Шаховський порівнював талант Марусі Чурай із генієм давньогрецької поетеси Сапфо? Чи є це порівняння, на вашу думку, доречним?

Діалоги текстів

1. Змальовуючи образ Марусі Чурай у художніх текстах, сучасні автори намагаються показати середовище, у якому жила й творила легендарна співачка. Безсумнівно, що не всі сучасники Марусі могли належно оцінити її талант. Порівняйте судження про Марусю Чурай персонажів художніх текстів:

а) Іван Іскра (за романом у віршах Ліни Костенко „Маруся Чурай“):

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа.

Коли в похід виходила батава1, -

Її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні;

б) мати Гриця Бобренка (за повістю В. Чемериса „Маруся Чурай“):

- Подумаєш, пісні складає! - порушила мовчанку пані хорунжова2 за борщем. - А кого вона в тих піснях знеславлює? Кого, питаю, як не мого Гриця, єдину мою дитину.

- Не про кожного парубка пісні складають, - озвався чоловік.

- А що вона складає? - відкинула ложку пані хорунжова. - На всю Полтаву сина мого знеславляє: „Грицю, Грицю - до телят, в Гриця ніженьки болять. Грицю, Грицю - до Марусі, зараз-зараз уберуся3!“. Он вона що про твого сина витворяє! А ти вухами метеляєш. А ще осавул4. Вдовина дочка з господарського сина кепкує, а йому хоч би що!;

в) Орихна Бобренчиха (за романом у віршах Ліни Костенко „Маруся Чурай“):

- Та й то сказати, - що вона співає?

Сама собі видумує слова.

Таких дівок на світі не буває,

хіба для цього дівці голова?

Які там „Засвіт встали козаченьки“?

А цілий полк співає. Дивина.

Це щось для дівки, сину, височенько.

Не вірю, щоб складала це вона.

Бо людські, сину, невістки і дочки

співали зроду, сину, і тепер:

„Посіяла огірочки“,

„Йшли корови із діброви“,

„Нащо мені чорні брови“, -

а про любов, походи і лабети5 -

на це дівкам не вчеплено кебети6;

г) Богдан Хмельницький (за романом у віршах Ліни Костенко „Маруся Чурай“):

За ті пісні, що їх вона складала,

за те страждання, що вона страждала,

за батька, що розп'ятий у Варшаві,

а не схилив пред7ворогом чола, -

не вистачало б городу Полтаві,

щоб і вона ще страчена була!

Тож відпустити дівчину негайно

і скасувати вирока того.

1 Батава (архаїчне) - військо, збройні угруповання.

2 Хорунжова - дружина хорунжого (прапороносця й охоронця полкового прапора, а також представника козацької старшини, який інспектував військо).

3 Валентин Чемерис приписує Марусі Чурай широковідому народну пісню „Грицю, Грицю, до роботи“. Проте інші дослідники автором цієї пісні вважають письменника Григорія Квітку-Основ'яненка.

4 Осавул - козацька військова виборна посада.

5 Лабети (архаїчне) - тенета, пастка.

6 Кебета - розум, голова.

7 Пред (давньоруське, книжне) - перед.

2. Полиньте думкою в історичну епоху легендарної співачки й уявіть цю дівчину. Прочитайте, як лікар і письменник Олексій Шкляревський (1839-1906) описав портрет Марусі Чурай, зроблений невідомим художником на основі народних уявлень для Григорія Квітки-Основ'яненка (1778-1843): „Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька (тобто невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна, з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою білою вишитою сорочкою бюстиком, із маленькими ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум'янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями... Голівку дівчини покривало розкішне, чорне як смола, волосся, заплетене в густу широку косу. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками... Але при цьому у Марусі було круте, трохи випукле гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбинкою ніс“.

Порівняйте цей портрет із тим, що постає у вашій уяві. Що спільного, а що відмінного ви помічаєте? Який портрет вам більше подобається: словесний чи витворений вашою власною уявою? Чому саме?

Мистецькі діалоги

1. У 2000 році було випущено поштову марку „Маруся Чурай“. Уважно розгляньте зображення й аргументовано доведіть естетичну цінність чи явні хиби в трактуванні образу Марусі Чурай. Чим вам подобається зображення співачки на марці, а які другорядні деталі ви б змінили? Чому саме?

2. Розгляньте фото епізоду з вистави за мотивами роману „Маруся Чурай“ Ліни Костенко на сцені Вінницького музично-драматичного театру імені Миколи Садовського (режисер - Віталій Селезньов, у ролі Марусі - Любов Остапчук, Гриця - Роман Хегей-Семенов) у червні 2014 року. За романом, Гриць посватався до місцевої багачки Галі Вишняківни, чим зрадив Марусю, яка місяцями вірно чекала його з походів, але перед самим весіллям з Галею прийшов перепрошувати Чураївну, вважаючи, що нічого страшного не сталося й усе ще можна змінити, навіть відгуляти весілля з Марусею, а не з Галею. Чи пробачили б ви Бобренка, якби опинилися самі або ваша сестра на місці зрадженої ним Марусі? Чому? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. У відповідь на Грицеві перепросини й пропозицію стати його дружиною у романі Ліни Костенко Маруся заявляє:

Олексій Штанко. Маруся Чурай (2000)

Це ж цілий вік стоятиме між нами,

А з чого ж, Грицю, пісню я складу?!

Уявіть, що ви сидите в партері театру й перед вами розігрується дія, яку бачите на фото, і звучать саме ці Марусині слова. Про яке небуденне явище своєю відмовою-докором легендарна авторка пісень вела мову? Як ви думаєте, Бобренко зрозумів, що саме Маруся мала на увазі? Чому для Марусі Божий дар створювати геніальні пісні - значно важливіший, аніж власне сімейне щастя? Чи могла б Чураївна створювати пісні, якби погодилася на умовляння й таки вийшла заміж за Гриця, адже дівчина любила його до самої своєї смерті?

Сцена з вистави „Маруся Чурай“






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.