Українська література 8 клас - Слоньовська О. В. - Літера ЛТД 2016 рік

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ - УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Усна народна творчість українців багата на взірці оригінального жанру народних дум, якого немає у фольклорі інших народів.

Хоча літературознавці й налічують майже п'ятдесят сюжетів дум із величезною кількістю варіантів, ліро-епічний твір такого жанру зазвичай складається із заспіву, основної частини й кінцівки (славословія, похвали). Оскільки в заспіві здебільшого йдеться про якусь трагічну подію, то він має ще назву „заплачка“ (від слова „плакати“); в основній частині розповідається про певну подію; славословіє звеличує і прославляє героїв думи навіть тоді, коли співати осанну 1 їм немає жодної причини. Наприклад, у думі „Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі“ старші брати зраджують наймолодшого, який гине в безводному степу, й самі в усіх варіантах цього твору розплачуються власним життям за скоєне, однак славословіє виявляється обов'язковим елементом навіть такої страшної і водночас повчальної розв'язки. Тож Ліна Костенко справедливо зауважила устами свого героя: „Либонь, це слава з іншої десь думи до цих братів азовських заблудилась“. А дослідниця Марина Набок зазначила: „У думі утверджується ідея, що людська особистість, котра від природи наділена вищими ідеалами, внутрішньо і зовнішньо непідвладна негативним впливам. Вона, усвідомлюючи себе представником нації, психологічно налаштована на проекцію „добро - добру“, „прекрасне - прекрасному“.

1 Співати осанну (біблійне) - прославляти.

Як висловився видатний літературознавець Сергій Єфремов (18761939), „думи дають чудові ілюстрації до писаної історії народу, показуючи, якими очима він сам дивився на ту чи іншу подію...“, а великий український мовознавець Павло Житецький (1836-1911) уточнював: „Віршова форма думи знаходиться у повній відповідності з її внутрішньою будовою, яка виражається самою її назвою.

У думі передається продумане оповідання про подію, тому поетична мова

Дума — великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту, який виконується речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри.

Специфічні особливості думи:

· рядки вірша дуже різняться довжиною (кількістю складів);

· рима здебільшого дієслівна, часто римується по декілька рядків поспіль;

· складна синтаксична будова: замість коротких речень великі періоди, які містять закінчений образ або завершену думку;

· навмисне уповільнення розповіді завдяки повторам.

· думи вимагає такого вірша, який би, безумовно, належав думці, який би відгукнувся на всі її найменші вимоги“.

Уперше термін „дума“ згадано в хроніці 1587 року польського історика Станіслава Сарницького (1532-1597). Термін суто народний, бо утворений від слів „думка“, „думати“. У цьому ж значенні його використав декабрист Кіндрат Рилєєв (1795-1826), чиє дитинство минуло в Україні. Власну поетичну книжку він назвав „Думи“, а в передмові до неї пояснив, що в думах український народ увіковічнив подвиги своїх героїв. Фольклорист, перший ректор Київського університету Михайло Максимович (1804-1873), друг Тараса Шевченка, усе життя захоплювався думами та історичними піснями, збирав їх, а слово „думи“ на позначення жанру українського фольклору активно вживав у своїх наукових працях ще з 1827 року. М. Максимович став першим дослідником українських дум, адже взяв до уваги їхній розповідний характер, указав на вільний віршовий розмір та дієслівне римування. Найдавнішим записом думи вважають запис „Думи про козака Голоту“, датований 1684 роком. Цей фольклорний твір виявив у 20-х роках ХХ століття в давньому рукописному збірнику академік Михайло Возняк (1881-1954). Дев'ять українських народних дум від двох бандуристів записав і опублікував у 1819 році син грузинського князя, український та російський збирач фольклорних творів, зокрема дум, близький знайомий Т. Шевченка Микола Цертелєв (1790-1869).

У думах епічна розповідь чергується з ліричними відступами, суто пісенними уривками, що й зумовило виконання дум речитативом, коли під акомпанемент кобзи, бандури чи ліри окремі рядки народний співець декламував, промовляв, а інші - проспівував. Думи як великі сюжетні пісенно-розповідні твори виникли в XV-XVI століттях, у час героїчної боротьби козаків із численними ворогами, що посягали на волю України, тому можуть вважатися сторінками історії, поданої в художній інтерпретації безіменних авторів. З цього приводу Михайло Стельмах зазначив: „Українські думи є не тільки художнім літописом минулих віків, - вони й зараз силою людяності і поезії виховують в нас любов до рідної країни, ненависть до всякого гніту і поневолення“.

За розміром дума, як правило, більша за історичну пісню, хоч має з нею спільні риси. У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників (думи про напади на Україну турків і татар, про мужніх захисників рідної землі, про перебування полонених у турецькій неволі, боротьбу козаків з польською шляхтою). У цих творах оспівуються народні герої (Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Іван Богун), керівники повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються негідні вчинки тих, хто став зрадником чи боягузом. У соціально-побутових та родинно-побутових думах, як і в народних піснях такої тематики, порушуються морально-етичні проблеми.

Українські думи виховували народ у дусі волелюбності, патріотизму, звитяги. Прихід до села або міста народного співця завжди ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати в його виконанні народні шедеври. Та співці не просто виконували думи про січі й поєдинки, про неволю і втечу з каторги. Вони намагалися прищепити юнакам, дівчатам і навіть малим дітям думку, що й у найскладнішій ситуації ніхто не має права втрачати віри в Бога, забувати батьківську науку, материнську ласку, бо як тільки знехтує цими цінностями, буде покараний Всевишнім і відторгнутий громадою.

Тарас Шевченко свою першу книгу назвав „Кобзар“, у геніального українського поета є кілька віршів, які починаються словами „Думи мої“. На матеріалі народних дум художники Сергій Васильківський, Іван Іжакевич, Михайло Дерегус намалювали прекрасні картини. Максим Рильський є автором лібрето до опери композитора Володимира Золотарьова, створеної за мотивами народної думи „Хвесько Ганжа Андибер“. На основі фольклорного матеріалу, запозиченого з дум, українські класики створювали власні художні твори: Тарас Шевченко написав поему „Сліпий“ („Невольник“), Михайло Старицький - драму „Маруся Богуславка“, а Ліна Костенко - „Думу про братів неазовських“.

Виконавцями народних дум часто ставали колишні козаки, які роками тяжко страждали в неволі, були веслярами на воєнних турецьких кораблях, осліпли самі або яких позбавили зору за спробу втечі. Як свідчать історичні факти, запорожці здійснили декілька успішних морських походів у Туреччину, мореплавцями були неперевершеними, а їхній кошовий Петро Сагайдачний для турків став уособленням геніального воєначальника. Успіхи морських походів запорожців пояснювалися ще й тим, що турецькі громіздкі кораблі були видні здалеку, а маленькі козацькі чайки помітити серед хвиль ворогам було дуже важко.

Народні легенди й турецькі історики розповідають про те, що підопічні Петра Сагайдачного вщент знищили дві турецькі пристані й вивернулися від погоні, яка наздогнала козаків біля гирла Дунаю. У 1616 році Сагайдачний із запорозькими козаками спалив найбільший невільницький ринок у Кафі в Криму й визволив сотні бранців з України. Неодноразово з ватагою січових козаків допливав до турецьких берегів і спалював ворожі фортеці козацький ватажок Іван Підкова. У 1615 році чотири тисячі запорожців на вісімдесяти чайках раптово з'явилися в передмісті турецької столиці, а 29 липня 1696 року козаки захопили турецьку фортецю Азов. Закономірно, що полонених запорожців на невільницьких ринках переважно продавали для роботи веслярами на галерах1 чи каторгах2, адже українці були витривалими, фізично здоровими, іноді до турецької неволі вже брали участь у морських походах і мали хороші практичні навички. В українських народних легендах про Марусю Богуславку згадується, що вона визволила 711 козаків, яких її чоловік - паша1, турецький воєначальник і вельможа, роками скуповував на невільницьких ринках саме для найтяжчої роботи на турецькому флоті.

1 Галера - дерев'яний низько- бортовий гребний воєнний корабель з одним рядом весел і двома-трьома мачтами.

2 Каторга - гребне дерев'яне воєнне судно з трьома рядами весел.

Артур Орльонов. Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу. 1616 р. (2010)

Довгий час вважали, що козацька чайка - втрачений експонат для сучасних музеїв, але на початку 1990 року українцям вдалося підняти з дна Дніпра саме такий човен і на острові Хортиця відреставрувати. Чайку назвали „Свята Покрова“.

Про козацьку флотилію чайок згадують усі українські історики, а ми пропонуємо вам її художній опис сучасного письменника Михайла Слабошпицького.

„Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі. їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер... Слово "чайка" походить від тюркських "чаік-каік", що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 метрів завдовжки і 3-5 завширшки. На кожну чайку сідало кілька десятків невтомних веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла мов на крилах. У чайці вміщалося до шістдесяти осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких

гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило.

Чайка „Свята Покрова“ на Дніпрі

1 Паша (баша) - високий титул воєначальника й найближчого до султана вельможі в Османській імперії.

Якщо козаки бачили на морі турецьку галеру, їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця, щоб вона не змогла втекти. Наближаючись до ворожого судна, запорожці вели невпинний прицільний вогонь із рушниць, змітаючи ним все з палуби. Після обстрілу із шаблями в руках видиралися на галеру, і починався рукопашний бій. Тут уже протистояти козакам не міг ніхто.

Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога, який нічого не міг зрозуміти... Збереглися свідчення самовидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. А через висунуту над поверхнею моря трубу - прообраз майбутнього перископа - стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з'явиться турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, що всередину не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидали, човен несподівано зринав на поверхню, і знову козаки з'являлися ніби з самісінького дна моря. Запорозький флот інколи мав до сотні морських чайок, був грізною зброєю в боротьбі з ворогом. Майже кожен із відомих гетьманів приділяв велику увагу будівництву чайок“ (Михайло Слабошпицький, „Козаки з дна моря“).

Діалог із текстом

1. Який жанр народнопісенної творчості характерний лише для українського фольклору? Коли цей жанр виник і в яких умовах?

2. Хто в козацькі часи переважно ставав виконавцем народних дум? Під акомпанемент яких народних інструментів прийнято виконувати думи?

3. Що таке дума як жанр фольклору? Доведіть, що цей термін зрозумілий і дуже вдалий.

4. Які риси дум відзначав один із перших збирачів цього жанру Михайло Максимович?

5. Що цікавого ви довідалися про морські походи запорожців? Якими постають ці козарлюги у вашій уяві?

6. Яку роль відігравали мандрівні співці в історії України? Які риси характеру в молодого покоління вони виховували своїми думами та історичними піснями? Чому таке виховання було надзвичайно важливим і потрібним?

7. Що ви можете сказати про перших збирачів і дослідників народних дум?

8. Як ви розумієте вислів Павла Житецького? А слова Михайла Стельмаха?

9. Прокоментуйте таку думку видатного українського літературознавця, митрополита Івана Огієнка: „Думи мають велику літературну вартість; перейняті сумом, повиті журбою, думи наші роблять велике враження навіть на чужинців“.

10. Що ви можете сказати про побудову думи?

11. Яке виконання називають речитативом? Чи використовують елементи речитативності сучасні естрадні співці? Яку назву має такий спосіб виконання? Яких українських реперів ви знаєте?

12. Видатний український мовознавець Павло Житецький акцентував, що на виникнення дум вплинув високий рівень освіченості в козацькій Україні: „У мові та поетичному стилі дум виразно виступає книжний лад мови, який свідчить, що літературна діяльність українських письменників не минула без сліду для народної свідомості“. Це ж явище також підкреслює один із найкращих українських літературознавців ХХ століття Сергій Єфремов: „Думи, безперечно, повиходили з кругів письменних, до народу близьких - од школярства, інтелігентного козацтва, - але так поцілили, сказати б, у саму душу народну, що втратили всі свої індивідуальні риси, обшліфувавшись на найкращі, може, зразки народної творчості“. А сучасна дослідниця дум Тетяна Беценко, не заперечуючи простоту і водночас високу художність дум, слушно зауважує: „Думи являють собою самобутні, оригінальні форми поетичної творчості, народні за світоглядом і мовою, і в той же час книжні за особливим складом думки і способом її розвитку та вираження“. Яка з поданих вище думок для вас особисто цікава, чим саме?

13. Поміркуйте, що спільного, а що відмінного між народними думами й фольклорними історичними піснями. За поданим зразком накресліть у зошиті й заповніть таблицю.

Особливості дум як жанру

(відмінніриси дум порівняно з історичними піснями)

Спільні ознаки дум та історичних пісень

Особливості історичних пісень як жанру

(відмінні риси пісень порівняно з народними думами)




Діалоги текстів

1. Самостійно прочитайте думу „Козак Голота“ або „Самійло Кішка“ й підготуйтеся до виступу з повідомленням про зміст та героїв одного з цих творів. Зверніть увагу, де саме відбуваються події в цих творах. Читаючи думи „Козак Голота“ та „Самійло Кішка“, виписуйте всі незрозумілі слова, які вже давно не вживаються.

У 70-х роках XVI століття ватажок козацьких походів проти Туреччини Самійло Кішка потрапив у полон, а вже в 1599 році очолив успішне повстання невільників і повернувся в рідний край, звідки ще не раз очолював козацькі походи. Прототипом героя „Тараса Бульби“ Миколи Гоголя - запорожця Мусія Шила був легендарний Самійло Кішка.

Запам'ятайте: сермяга - це домоткане полотно товщиною в сім ниток, келеп - вид холодної зброї, бойова сокирка з металевою ручкою і металевим наконечником, чепіги - дерев'яні ручки плуга (дума „Козак Голота); яничари - солдати турецької піхоти, створеної у XIV столітті з військовополонених та християн, обернених у мусульманство, Лях Бутурлак - навряд чи поляк за національністю, більш імовірно - Ілля Потурнак („потурнак“ - той, що прийняв іншу, в даному випадку - мусульманську віру) (дума „Самійло Кішка“).

Місто Килія розташоване на території сучасної Одеської області (дума „Козак Голота“); місто Кефа (Кафа), де в часи ординських набігів був найбільший турецький невільницький ринок, - це сучасне місто Феодосія; місто Трапезонт - колишня фортеця з невільницьким ринком, тепер - Трозбон, турецький порт на Чорному морі; Тендра - Тендрові острови, що знаходяться в північній частині Чорного моря й зараз входять до Херсонської області (дума „Самійло Кішка“).

2. На карті України знайдіть відповідні населені пункти, а в мережі Інтернет або в довідковій літературі відшукайте інформацію про їхню колишню роль як ворожих Україні форпостів. Підготуйте свою розповідь.

3. Уявіть собі народного героя Самійла Кішку (дума „Самійло Кішка“) й створіть його словесний портрет.

4. Факти свідчать, що до жанру дум зверталися високоосвічені люди часів козаччини. Наприклад, авторство думи „Всі покою ревно1 прагнуть“ приписують гетьманові Іванові Мазепі. У цьому творі однозначно осуджуються незгоди між козацькою старшиною, її невміння заради блага всієї України жити в мирі, державні інтереси ставити вище особистих: „През2 незгоду всі пропали, самі себе звоювали3“. Чи є такий висновок актуальним і для нашого часу? Чому ви так думаєте?

1 Ревно - щиро.

2 През (архаїзм) - через.

3 Самі себе звоювали - самі себе перемогли, самі себе занапастили.

Мистецькі діалоги

Розгляньте ескіз до картини українського художника Олександра Глухих (1932-2014) „Невільницький ринок у Кафі“ і зверніть увагу на полонених жінок і дівчат. Чи викликають вони у вас жаль і співчуття? Чому саме?

Олександр Глухих. Невільницький ринок у Кафі (1964)

Як ви вважаєте, невільницькі ринки ставали місцем горя й плачу для українських полонянок і місцем зиску для ординців чи просто цікавим видовищем того часу? Зверніть увагу: саме там за великі гроші продали, як річ, а не людину, Роксолану (рогатинську дівчину Настю Лісовську), а турецький паша купив Марусю Богуславку.