Українська література 8 клас - Слоньовська О. В. - Літера ЛТД 2016 рік

ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ... - Тарас ШЕВЧЕНКО (1814-1861) - СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

* * *

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

Чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?..

Бо вас лихо на світ на сміх породило,

Поливали сльози... Чом не затопили,

Не винесли в море, не розмили в полі?..

Не питали б люде, що в мене болить,

Не питали б, за що проклинаю долю,

Чого нуджу світом? „Нічого робить”, -

Не сказали б на сміх...

Квіти мої, діти!

Нащо вас кохав я, нащо доглядав?

Чи заплаче серце одно на всім світі,

Як я з вами плакав?..

Може, і вгадав...

Може, найдеться дівоче

Серце, карі очі,

Що заплачуть на сі думи, -

Я більше не хочу...

Одну сльозу з очей карих -

І... пан над панами!..

Думи мої, думи мої!

Лихо мені з вами!

За карії оченята,

За чорнії брови

Серце рвалося, сміялось,

Виливало мову,

Виливало, як уміло,

За темнії ночі,

За вишневий сад зелений,

За ласки дівочі.

За степи та за могили,

Що на Україні,

Серце мліло, не хотіло

Співать на чужині.

Не хотілось в снігу, в лісі

Козацьку громаду

З булавами, з бунчуками

Збирать на пораду.

Нехай душі козацькії

В Украйні витають1 -

Там широко, там весело

Од краю до краю.

Як та воля, що минулась,

Дніпр широкий - море,

Степ і степ, ревуть пороги,

1 Витати - перебувати в польоті, найчастіше це слово стосується людських душ і янголів.

І могили - гори.

Там родилась, гарцювала 1

Козацькая воля;

Там шляхтою, татарами

Засівала поле,

Засівала трупом поле,

Поки не остило 2...

Лягла спочить...

А тим часом

Виросла могила,

А над нею орел чорний

Сторожем літає,

І про неї добрим людям

Кобзарі співають,

Все співають, як діялось,

Сліпі небораки, -

Бо дотепні 3... А я... а я

Тілько вмію плакать,

Тілько сльози за Украйну...

А слова - немає.

А за лихо. Та цур йому!

Хто його не знає!

А надто той, що дивиться

На людей душою, -

Пекло йому на сім світі,

А на тім.

Журбою

Не накличу собі долі,

Коли так не маю.

Нехай злидні живуть три дні

Я їх заховаю,

Заховаю змію люту

Коло свого серця,

Щоб вороги не бачили,

Як лихо сміється.

Нехай думка, як той ворон,

Літає та кряче,

А серденько соловейком

Щебече та плаче

Нишком - люде не побачать,

То й не засміються...

Не втирайте ж мої сльози,

Нехай собі ллються,

Чуже поле поливають

Щодня і щоночі,

Поки, поки... не засиплють

Чужим піском очі.

Отаке-то... А що робить?

Журба не поможе,

Хто ж сироті завидує -

Карай того, Боже!

Думи мої, думи мої,

Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас, -

Де ж мені вас діти?

В Україну ідіть, діти!

В нашу Україну,

Попідтинню, сиротами,

А я - тут загину,

Там найдете щире серце

І слово ласкаве,

Там найдете щиру правду,

А ще, може, й славу...

Привітай же, моя ненько,

Моя Україно,

Моїх діток нерозумних,

Як свою дитину.

1 Гарцювала - тут: скакала верхи.

2 Не остило (діалектне) - не набридло.

3 Дотепні - тут: талановиті, здібні.

Діалог із текстом

1. Вірш „Думи мої, думи мої.” Т. Шевченко написав у 1838 році в Петербурзі під час свого навчання в Академії мистецтв, а опублікував у „Кобзарі” (1840). Чому в цій поезії відчувається нестерпна туга за Україною? Знайдіть і зачитайте рядки, у яких про це прямо сказано.

2. Куди й кому адресує поет власні твори? Чому називає їх думами і своїми дітьми, сиротами?

3. Чи вдалим, на вашу думку, є порівняння Т. Шевченком власних поезій із думами? Чому?

4. Зачитайте рядки, які свідчать, що Т. Шевченко передбачав свою смерть на чужині.

5. Якої реакції на свою творчість сподівається Т. Шевченко в рідному краю? Прочитайте вголос відповідний уривок.

6. Знайдіть у тексті вірша рядки, в яких Кобзар перелічує причини появи зболених поезій. Чому на чужині поет відчував несприйняття багатьма сучасниками мотивів туги і жалю за славним козацьким минулим, притаманних його віршам?

7. У поезії „Думи мої, думи мої...” Т. Шевченко двічі вживає слово „доля”. Який зміст вкладає в це поняття поет?

8. Якою постає колишня козацька вольниця з цього вірша?

9. Чому ліричний герой не бажає мирських слави й почестей? Чого ж тоді він прагне?

10. Якою, на вашу думку, є ця поезія Т. Шевченка - оптимістичною чи песимістичною? Належно аргументуйте свою відповідь.

11. Яку роль у вірші відіграють образи-символи чорного орла, ворона? Чому автор порівнює власне серце з соловейком?

12. У Т. Шевченка є ще один вірш із таким самим початком - „Думи мої, думи мої...”, але написаний уже на засланні, під час солдатської муштри в Орській фортеці в 1847 році. Самостійно прочитайте і проаналізуйте цю поезію. Що спільного та відмінного у двох віршах Т. Шевченка з однаковим першим рядком - „Думи мої, думи мої.”? Яка з цих поезій вам більше подобається й чим саме?

Діалоги текстів

1. Євген Сверстюк у книзі „Шевченко і час” про дві іпостасі долі Кобзаря писав так: „Доля ж особиста не покидала Шевченка за життя, не покидала й по смерті. Тільки вона двоїлася в очах на високу і земну. З високою було все гаразд. За два роки після викупу з кріпацтва він, проживаючи вільним і забезпеченим художником, стає одразу визнаним поетом. Наступних сім років. сягає вершин, яких сучасники не могли навіть цілком зрозуміти. Раптовий грім і каміння - це теж закономірність на високій дорозі. Шевченко, принаймні, знав.., за віщо йому та каторга. Не покидала його висока доля і на засланні, і після повернення: вона тримала його на вершині болю і страждань. А земна доля від того, звичайно, терпить - "болить і плаче, і не спить”. Земна доля тісно пов'язана з долею рідної землі. "Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини”, - писав Шевченко в "Автобіографії". Тут і історичний спадок народженого в неволі, і культурна спадщина народу невизнаного. Але кожне покоління шукатиме живих джерел слідами Шевченковими. І все це теж доля”.

Зіставте думку літературознавця з тим, про що веде мову сам Т. Шевченко, коли пророкує власній творчості велике майбутнє. Порівняйте розуміння долі мистецького твору його автором і розуміння Шевченкової життєвої долі та долі геніїв узагалі Євгеном Сверстюком.

2. Поясніть, як ви розумієте такі Шевченкові рядки:

Тілько вмію плакать,

Тілько сльози за Украйну...

А слова - немає.

А за лихо... Та цур йому!

Хто його не знає!

А надто той, що дивиться

На людей душою, -

Пекло йому на сім світі,

А на тім...

Мистецькі діалоги

1. Розгляньте й опишіть репродукцію картини українського художника Михайла Дерегуса (1904-1997) „Малий Тарас слухає Кобзаря”. Як ви гадаєте, чи вплинули дитячі враження на те, що першу збірку Т. Шевченко назвав „Кобзарем”, а в багатьох віршах ключовим словом є термін „думи”?

— Розгляньте репродукції картин сучасного українського художника Олега Шупляка (нар. 1967 р.), на яких він змалював дитинство Тараса й події народного повстання, відображені Т. Шевченком у поемі „Гайдамаки”. Як ви оцінюєте особливості цих картин, що мають, за словами О. Шупляка, подвійний зміст? Яким чином присутній на них образ Т. Шевченка?

Розгляньте й опишіть репродукцію картини українського художника Опанаса Заливахи (1925-2007) „Доля”. Поясніть, що символізує годинник на цій картині, а що - зграя ворон.

Михайло Дерегус. Малий Тарас слухає кобзаря (1957)

Олег Шупляк. Коліївщина (2011)

Олег Шупляк. Мені тринадцятий минало... (1992)

Опанас Заливаха. Доля (1970)