Всі публікації щодо:
Фольклор

Українська література 8 клас - В. І. Пахаренко - Грамота 2016 рік

Маруся Богуславка - УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Що на Чорному морі,

На камені біленькому,

Там стояла темниця кам'яная.

Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,

Бідних невільників.

То вони тридцять літ у неволі пробувають,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.

То до їх дівка-бранка,

Маруся, попівна Богу славка,

Приходжає,

Словами промовляє:

„Гей, козаки,

Ви, біднії невільники!

Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?“

Шо тоді бідні невільники зачували,

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богу славку,

По річах познавали,

Словам и промовляли:

„Гей, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богуславко!

Почім ми можем знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера?

Що тридцять літ у неволі пробуваєм,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм,

То ми не можемо знати.

Що в нашій землі християнській за день тепера“.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє зачуває,

До козаків словами промовляє:

„Ой, козаки,

Ви, біднії невільники!

Що сьогодні у нашій землі християнській

Великодняя субота,

А завтра святий празник, роковин день Великдень“.

То тоді ті козаки теє зачували,

Білим лицем до сирої землі припадали,

Дівку бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

Кляли-проклинали:

„Та бодай ти, дівко-бранко,

Марусю, попівно Богуславко,

Щастя й долі собі не мала,

Як ти нам про святий празник, роковин день Великдень скачала!“

То тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Теє начувала,

Словами промовляла:

„Ой, козаки,

Ви, біднії невільники!

Та не лайте мене, не проклинайте,

Бо як буде наш пан турецький до мечеті від'їжджати,

То буде мені, дівці-бранці,

Марусі, попівні Богу славці,

На руки ключі віддавати;

То буду я до темниці приходжати,

Темницю відмикати,

Вас всіх, бідних невільників, на волю випускати“.

То на святий вразник, роковин день Великдень,

Став пан турецький до мечеті від'їжджати,

Став дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Добре дбає,

До темниці приходжає,

Темницю відмикає,

Всіх козаків,

Бідних невільників,

На волю випускає

І словами промовляє:

„Ой, козаки,

Ви, біднії невільники!

Кажу я вам, добре дбайте,

В городи християнські утікайте,

Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,

Моєму батьку й матері знати давайте:

Та нехай мій батько добре дбає,

Грунтів, великих маєтків нехай не збуває,

Великих скарбів не збирає,

Та нехай мене, дівки-бранки,

Марусі, попівни Богуславки,

З неволі не викупає,

Бо вже я потурчилась, побусурменилась

Для розкоші турецької,

Для лакомства нещасного!“

Ой визволи, Боже, нас, всіх бідних невільників,

З тяжкої неволі,

З віри бусурменської,

На ясні зорі,

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Вислухай, Боже, у просьбах щирих,

У нещасних молитвах

Нас, бідних невільників!

М. Дерегус. Маруся Богуславка. 1950 р.

Розкрита в думі тема жіночої долі одна з найпопулярніших в українському фольклорі.

Героїні „Думи про Марусю Богуславку" начебто ще й поталанило: її купив грецький вельможа (наша або й султан), очевидно, полюбив, тому взяв за дружину, довіряє їй ключі від своїх володінь. Але, здобувши волю, багатство та владу, Маруся не зачерствіла душею, не забула рідну землю її християнську віру. Вона щиро співчуває бідним невільникам-землякам, пам’ятає її потай шанує наші свята, сумує за Україною її батьками. Тому просить бранців передати рідним вісточку, аби знали, що вона жива, і не так журилися.

Але разом з тим Богуславка цілком усвідомлює, що виявила слабодухість „потурчилась, побусурменилась“ (тобто прийняла іслам). Отже, дорогу до рідного краю їй заказано назавжди.

1. Як у думі змальовано існування козаків у неволі?

2. Чому Маруся саме на Великдень вирішує врятувати земляків? У чому суть цього свята, що воно символізує?

3. Чому козаки спочатку розгнівалися на Богуславку, коли та згадала про найбільше християнське свято?

4. 3 чого видно, що Маруся усвідомлює свій гріх і кається? А як ви оцінюєте Марусин перехід у віру її поневолювачів?

Визволення бранців-українців справжній подвиг. Учинок Марусі засвідчує її милосердя, відданість Батьківщині, її протест проти поневолення.

Завдання основного рівня. Уважно перечитайте думу, знайдіть у тексті перераховані (с. 35-36) художні особливості дум.

Знайдіть в Інтернеті й послухайте думу „Маруся Богуславка“ у виконанні одного із сучасних кобзарів — Михайла Коваля, Миколи Будника чи Василя Кирилича. Якими засобами вокально-музичного мистецтва виконавець передав настрій, ідею твору?

За народними переказами, Маруся реальна історична особа. Народилася в м. Богуславі на Київщині. була донькою священика Покровської церкви. Під час набігу ординці забрали її разом з двома сестрами в ясир. Дуже вродливу Марусю придбали на невільницькому ринку для знатного турецького наші. Ставши його дружиною, полонянка могла б спокійно жити в розкошах. Але туга за рідшім краєм, жаль до нещасних бранців ятрили її душу. Дочекавшись сприятливої нагоди, Маруся допомогла втекти з неволі семистам козакам. За це полонянку скарали на смерть. У пам’яті ж українців вона стала символом вірності Батьківщині, своєму народові. 1981 р. у центрі м. Богуслава, на скелястому березі річки Росі, на тому місці, де колись стояла Покровська церква, було урочисто відкрито пам'ятник Марусі.

Пам’ятник Марусі в м. Богуславі

Утім, прототипів героїні думи, напевно, було багато. Пригадати хоч би історію найвідомішої українки XVI ст. Насті Лісовської (1505-1561), яка, полонена татарами, стала дружиною турецького султана Сулеймана й відома нам як Роксолана. Здобувши авторитет і владу в Османській імперії, вона намагалася обмежити напади турків на Україну.

Дума „Маруся Богуславка“ була дуже популярною, відомо майже 10 її варіантів. Тарас Шевченко подав її у своєму букварі, бо вважав, що саме з такого високохудожнього й патріотичного твору треба починати народну освіту.

Зворушлива й трагічна історія Марусі Богуславки привабила багатьох митців: П. Куліш написав на основі думи поему, І. Нечуй-Левицький і М. Старицький драми, І. Багряний і Г. Тютюнник романи, Л. Костенко роман у віршах, М. Лисенко створив оперу.

Підсумуйте вивчене

1. Що таке думи? Які основні художні особливості цих творів?

2. На які групи поділяються думи? Чим зумовлений цей поділ?

3. Розкажіть про життя та покликання кобзарів. Чому і як їх постійно переслідували вороги України?

4. Яких давніх і сучасних кобзарів ви знаєте?

5. У яких формах розвивається кобзарське мистецтво нині?

6. Підготуйте складний план думи „Маруся Богуславка“.

7. Охарактеризуйте образ Марусі. Обґрунтуйте своє ставлення до неї.

8. Що ви знаєте про прототипів цього образу?

9. Складіть невелику (на 3-5 хв) усну розповідь на одну з тем:

♦ Кобзарі — духовні провідники української нації.

♦ Чому пісні Марусі Чурай і тепер зворушують душі українців?

♦ Чому вчинок Марусі Богуславки є подвигом?

Урахуйте вимоги до цього висловлювання;

— Розповідь — це усний, зв'язний, логічний і послідовний виклад певної теми. У ній має бути вступ, основна частина й висновок;

— розповідати потрібно жваво, емоційно, образно, висловлюючи й власну оцінку аналізованих фактів;

— особливу увагу треба звертати на культуру мовлення, зокрема правильне наголошування слів (орфоепію).

Прочитайте на дозвіллі

1. Тулуб Зінаїда. Людолови: у 2 т. — Сімферополь: Таврі“, 1980.

2. Старицький Михайло. Богдан Хмельницький. — К.: Дніпро, 1991

3. Мушкетик Юрій. Яса. — К.: Рад. письменник, 1987.

4. Глухенький Миколи. Коліївщина. — К.; Дніпро, 1989.

5. Старицький Михайло. Кармеліте. — К.: Дніпро. 1971.

6. Литвин Микола. Струни золотії. — К.: Веселка, 1994.

7. Дівчина з легенди: Маруся Чурай. — К.: Дніпро, 1974.

8. Багряний Іван. Маруся Богуславки. — К.: Юніверс, 2006.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.