Українська література 8 клас - В. І. Пахаренко - Грамота 2016 рік

ТАРАС ШЕВЧЕНКО 1814-1861 - СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Тарас Шевченко геніальний поет, мислитель, художник. Його ім'я займає почесне місце в ряду найвищих духовних авторитетів людства поруч із Гомером, Ш. Руставелі, Нізамі, В. Шекспіром, М. де Сервантесом, Й. Ґ. Ґете, О. Пушкіним, А. Міцкевичем, Ф. Достоєвським.

Він зумів найповніше виразити українську душу, найзаповітніші прагнення нашого народу, точно визначив перспективи розвитку України, тому й піднявся на височінь національного поета.

„Тарас Шевченко чи не найвидатніший за народністю поет нашої планети, а для України він ще й Пророк, Месія, Рятівник нації. Його глибокомудрий “Кобзар” недаремно народ назвав другим Євангелієм, а його автора — синонімом до слова Україна. Шевченко — наш Усесвіт, наш патент на благородство перед людством. Багато українських письменників, навіть геніальні Іван Франко та Леся Українка, уважали його своїм учителем, володарем у царстві духу, у царстві людської культури“ (Б. Степанишин, літературознавець, професор).

Завдання основного рівня. Що вам запам'яталося про життя та творчість цього митця з вивченого в попередніх класах?

Узагальнимо вивчене й поведемо мову про доросле життя митця.

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. у с. Моринцях на Черкащині в родині кріпаків. Дитинство провів у сусідній Кирилівці. Дуже символічним, цілком відповідним його вдачі й майбутній долі ім'ям наділили хлопця: Тарас у перекладі з давньогрецької — „бунтарю.

Рано залишився круглим сиротою, був козачком (дрібним служкою-попихачем) у маєтку поміщика Енгельгардта. Коли пана, офіцера російської армії, призначили на службу в м. Вільно (тепер м. Вільнюс, столиця Литви), а згодом у м. Петербург, він забрав на чужину серед інших слуг і 15-річпого Тараса.

Помітивши пристрасть хлопця до малювання, пан вирішив отримати власного кріпосного художника. Тому віддав його в науку до майстра малярського цеху В. Ширяєва.

Учитель виявився дуже суворим і корисливим. Учні й підмайстри мусили працювати но 12-14 годин на добу, жили на холодному горищі, погано харчувалися. Але Тарас терпляче зносив усі злигодні, аби тільки стати художником.

Близько 1839 р. Т. Шевченко випадково познайомився зі своїм земляком, студентом Академії мистецтв Іваном Сошенком, який перейнявся долею сироти-кріпака. Він увів юнака в коло діячів української і російської культури, які працювали тоді в м. Петербурзі. Вони високо оцінили малярський талант Т. Шевченка й вирішили викупити його з кріпацтва. Зібрали для цього чималі кошти. Але Енгельгардт вимагав дуже велику на той час суму 2500 рублів. Зібраних грошей не вистачало. Вихід запропонував славетний художник К. Брюллов. Він намалював портрет поета, учителя дітей царя В. Жуковського. Картину розіграли в лотерею в імператорській родині, одержавши за неї 1000 рублів.

І ось 22 квітня 1838 р. Тарас Шевченко отримує омріяну волю. Визволителям поет дякуватиме все життя, не раз згадуватиме їх добрим словом у своїх творах.

Ставши вільним, юнак одержав змогу навчатися в Академії мистецтв. Він захоплено надолужував згаяні роки відвідував лекції з філософії, теорії мистецтва, математики, географи, історії, літератур“, медицини, дуже багато читав, милувався шедеврами світового малярства в Ермітажі1 й інших галереях.

Т. Шевченко. Циганка-ворожка. 1841р.

Т. Шевченко. Автопортрет

За кілька років Т. Шевченко став досить популярним художником у Петербурзі, отримував чимало замовлень, міг би спокійно й безбідно жити.

Проте його почало щораз більше вабити інше захоплення поезія, і то україномовна, вільнолюбна, анти- імперська. Він добре розумів, що ані багатства, ані слави це захоплення йому не принесе у ворожому, імперському світі, радше навпаки. І все ж сміливо пішов за своїм покликанням.

1840 р. з'явилася перша збірка молодого поета під назвою „Кобзар“. Вона складалася лише з восьми творів, але спричинила вирішальний вплив на всю подальшу історію й культуру України.

Книжка вразила читачів живою багатющою українською мовою, глибинним безоглядним патріотизмом, зверненням до козацької доби, закликом відродити вільнолюбний дух предків. Поезії Т. Шевченка швидко поширювалися по Україні, їх переписували, вивчали напам'ять навіть неписьменні селяни. Нерідко й дворяни заново вивчали вже забуту рідну мову, щоб почитати „Кобзар“. Слідом за першою книжкою з'явилися нові публікації, зокрема масштабна поема „Гайдамаки“. І знову успіх, загальнонаціональне визнання.

Поява Шевченка-поета переконала українців, що наша нація має давню, славетну історію, величезний духовний потенціал, а отже, обов'язково відродиться. знову стане вільною й незалежною державою.

Імперська чужина гнітила поетову душу. За першої ж нагоди навесні 1843 р. він відвідує Батьківщину — після 14-літньої розлуки. Земляки радо вітали Т. Шевченка як національного героя. А він намагався побувати в різних куточках рідного краю, щоб дізнатися про його реальне становище. Побачене тяжко засмутило митця. „Скрізь був і скрізь плакав“, напише він згодом. Загарбники безсоромно грабують і денаціоналізують Україну; замучене селянство деградує в кріпосницькому ярмі; папство (і не тільки чуже, а й своє) безжально визискує простолюд і зросійщується; інтелігенція, замість захищати свій народ, слухняно служить окупантам.

Завдання основного рівня. Уважно роздивіться деталі автопортрета митця. Зверніть увагу на вираз обличчя, очі, одяг. Як усе це характеризує вдачу, душевний стан Т. Шевченка?

Гіркі роздуми вилились у сумні й гнівні художні узагальнення вірші „Розрита могила“, „Чигрине, Чигрине“, поему „Сон“. Це небачені доти в українській літературі прямі, нищівні звинувачення російських загарбників і тих українців, що перетворилися на малоросів-зрадників.

1 Ермітаж — найбільший у Росії музей мистецтва.

Прочитайте вірш „Розрита могила“. Процитуйте рядки, у яких найвиразніше розкриті названі щойно мотиви. Чому й тепер актуальні ці докори?

Завершивши навчання в Академії мистецтв. Т. Шевченко навесні 1845 р. знову повертається в Україну, як думалось, уже назавжди. Настає найщасливіший і найпродуктивніший час у житті поета, який згодом дослідники образно назвуть роком високого сонця. Митець планує влаштуватися на роботу викладачем малювання до новоствореного Київського університету. Налагоджує дружні стосунки з багатьма представниками української культури, насамперед з першим ректором Київського університету Михайлом Максимовичем, письменниками й істориками Пантелеймоном Кулішем і Миколою Костомаровим.

З-під його пера виходять вірші „Холодний Яр“, „Три літа“, „Псалми Давидові“, „Якумру, та поховайте“ та ін., поеми „Єретик“, „Великий льох“, „Кавказ“, „Посланіє“. Пізніше з творів, написаних у 1843 1945 рр., поет скомпонував рукописну збірку під назвою „Три літа“. У цих шедеврах геніально втілена конкретна програма відродження України. Головний мотив заклик до формування свідомої української еліти1, провідної верстви, спроможної взяти на себе відповідальність за долю нації.

Прообразом такої еліти стає таємна політична організація Кирило-Мефодіївське братство.

Для допитливих

Брати Кирило (827-869) і Мефодій (бл. 815-885) — слов'янські просвітники й проповідники християнства. Народились у м. Солуні у Візантії, за походженням, вірогідно, були болгарами. Здобули блискучу на той час освіту. Ставши ченцями, створили першу слов'янську абетку й переклали Біблію старослов'янською мовою. Заклали основи слов'янської писемності й літератури. Ф православною, і католицькою церквами зарятовані до лику святих

Воно виникло в м. Києві наприкінці 1845 р., незабаром його осередки з'явилися і в інших містах України. Братчиками були студенти, викладачі, учителі, науковці, митці. Їхня мета знищення самодержавства та кріпосного права, установлення демократичного республіканського устрою, освіта для народу, відродження української мови й культури.

Засновниками братства були Микола Гулак, Микола Костомаров, Василь Білозерський, а натхненником став саме Тарас Шевченко.

Однак братство проіснувало тільки 15 місяців. Навесні 1847 р. внаслідок доносу зрадника воно було викрите. Усіх братчиків, у тому числі й Т. Шевченка, заарештували. Під час обшуку в нього вилучили рукописну збірку „Три літа“. Вона й стала основним приводом для звинувачень поета.

1 Еліта (від фр. найкраще, вибране) — „свічена, високоморальна, творча, активна, саможертовна частина суспільства.

Арештантів відправили до Петербурга, де й тривало слідство. Пост, ув'язнений у Казематі1 Петронавлівської фортеці, тримався на допитах мужньо, захищав побратимів, натомість не зрікався своїх протиімперських творів і патріотичних поглядів.

А найголовніше — навіть у таких умовах не припиняв писати, хоча й наражався па смертельну небезпеку. Зумів дістати аркуш тонкого паперу, зробив із нього маленьку книжечку, яку ховав за халявою чобота За півтора місяця слідства народилося 12 віршів. Пізніше автор об'єднав їх у цикл2 „В казематів, додавши поетичний зачин „Згадайте, братія моя“.

У цих сумовитих рядках митець образно втілив усе відчуте, передумане, згадане впродовж довгих днів і ночей чекання вироку (не виключалося, що навіть і смертного).

Поетову душу в темній, холодній камері-одиночці зігрівали світлі та теплі спогади про Україну, дитинство, рідне село.

Завдання основного рівня. Пригадайте вивчений у 5 класі вірш із цього циклу

"Садок вишневий коло хати“. Яка картина змальована в ньому? Які почуття він викликає?

Напевно, не раз ув'язнений поет на самотині тихо чи й подумки співав народних пісень, яких знав силу-силенну. Ті давні фольклорні шедеври навіяли кілька віршів, що сприймаються як справжнісінькі народні пісні (а згодом і стали ними) „За байраком байрак“, „ Ой одна я, одна“, „ Ой три шляхи ти - широкії...“.