Всі публікації щодо письменника:
Теорія літератури

Підручник - Українська література 8 клас - В. І. Пахаренко - Грамота 2016 рік

Сутність мистецтва. Що таке мистецтво? Для чого воно потрібне, адже па перший погляд ніякої практичної користі не приносить? Чим відрізняється від немистецтва? Над цими складними запитаннями ви вже, напевно, замислювалися не раз. Частково розглядали їх і в 7 класі.

Узагальнимо ваші спостереження й розпочнемо з конкретних прикладів. Уявіть собі реальну картину: берег моря, заходить сонце, у його променях червоніє хмарина. А ось як змалював краєвид поетичним словом Т. Шевченко (цей вірш ви вивчали у 5 класі):

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У сине море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.

Очам любо Годиночку,

Малую годину

Ніби серце одпочине,

З богом затворить...

Як бачите, перший опис безсторонній, позбавлений почуттів, суто інформативний, другий образний. У ньому багато елів ужито в переносному значенні, використано різноманітні художні засоби, зокрема епітети, порівняння, метафори, завдяки яким цей опис є естетичним (створеним за законами краси). Цей автор саме так побачив захід: мати-хмарка вкладає спати дитя-сонечко, в іншої людини, напевно, виникли б інші асоціацій. Отже, ця картина суб’єктивна (представляє власний, неповторний погляд певної особи), а також викликає емоції (радість, замилування, душевний спокій), збуджує уяву, фантазію.

Таким чином, головна особливість мистецтва, яка відрізняє його від немистецтва, образність.

Теорія літератури

Художній образ — це узагальнена картина життя (стан людської душі, явище природи, подія чи предмет), емоційно й естетично втілена в певну художню форму (вірш, оповідання, п'єсу, картину, музичний твір тощо) суб’єктивною творчою уявою автора.

Структура художнього образу

Зазвичай образи творять на основі певних асоціацій (від латин. приєдную, з'єдную). Сприймаючи або уявляючи якесь явище, людина з багатою фантазією може одночасно пригадати чи уявити ряд інших явищ, якось із ним пов'язаних. Такий зв'язок може полягати в подібності (поле як морс), суміжності (море — корабель), контрасті (радість сум, літо зима).

Більшість художніх образів символічна. Символізм (від грецьк. знак, натяк) це вираження узагальненого в конкретному, духовного у матеріальному. Наприклад, торік ви вивчали вірш Т. Шевченка Як умру, то поховайте...“. У ньому, нагадайте, є такі рядки: „Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте“. Зрозуміло, що слово кайдани тут символізує рабство як суспільну несправедливість і етап душі затурканих, покірних людей. Кайдани конкретний предмет, рабство узагальнене явище.

Кожний вид мистецтва має свої засоби творення образів. Скажімо, А. Куїнджі відтворив таку ж картину, як і Т. Шевченко, але засобами вже іншого мистецтва - малярства.

А. Куїнджі. Захід сонця в степу на березі моря. 1898-1908рр.

Для допитливих

Архип Куїнджі (справжнє прізвище — Шаповал) (1842- 1910) — видатний український і російський художник грецького походження, народився в м. Маріуполі, навчався, а ягодам викладав у Петербурзькій академії мистецтв. Неперевершений майстер пейзажу. Його наливають художником світла, картини якого навіюють відчуття відриву від землі, містичного польоту. Серед найвідоміших робіт митця — „Чумацький шлях“, „Українська ніч“, „Ранок на Дніпрі“, „Стен“, „Вечір на Україні“. „Місячна ніч на Дніпрі“ та ін.

У картині головну роль відіграють поєднання кольорів, світлотіні. Багряний диск сонця повільно зникає за обрієм, випромінюючи червоне сяйво, що перетворюється на насичено жовте, а місцями і золоте. Мистецтвознавці стверджують: якщо довго вдивлятись у це полотно, воно ніби оживає, здається. що сонце рухається.

Або звернімося до Сонати для фортепіано № 14 (до-дієз-мінор) Л. вал Бетховена, першу частину якої згодом поетично назвали Місячною сонатою.

Для допитливих

Людей ван Бетховен (1770-1827) — геніальний німецький композитор. Народився в м. Бонні п родині музиканта. Здобув небачену популярність як піаніст-віртуоз. У тридцятилітньому віці композитор утратив слух, але знайшов у собі сили продовжувати творчість. Серед найгеніальніших творінь митця — Соната № 8 („ Патетична“), Соната № 9 („Крейцерова“), Дев'ята симфонія (її частина — „Ода до радості“ — гімн Європейського Союзу) та ін. Композитор високо цінував українську музику, зокрема народну, зробив обробку пісень „їхав козак за Дунай“ і „Загородом качки пливуть“.

Література — мистецтво слова

У вступній частині цього шедевра вгадуються переливи почуттів людини, яка спостерігає величаво-спокійну, прекрасну картину природи, можливо, і захід сонця па березі моря чи озера.

1. Знайдіть в Інтернеті й послухайте цю частину (Adagio sostenuto) сонати. Які почуття та асоціації викликала у вас ця музика?

2. Які ознаки художніх образів ви помітили в картині А. Куїнджі та сонаті Л. ван Бетховена?

Існує багато видів мистецтва: музика, танець, малярство, література, скульптура, архітектура, театр, кіно. Вони розрізняються засобами творення образів. Скажімо, музикант використовує гармонійно впорядковані звуки; художник кольори, лінії і світлотіні; танцюрист гармонійні рухи тіла; літератор слово; скульптор об'ємно відтворює тіла й предмети з каменю, глини тощо.

Усі ці види мистецтва об'єднує образність. Звичайне слово чи колір, лінія, звук, жест стають образними тоді, коли вони щось узагальнюють.

Теорія літератури

Мистецтво — це світосприймання в художніх образах. Формою існування мистецтва є художній твір — система образів, об’єднаних спільною гемою та ідеєю.

Види образів. За різними критеріями розрізняють багато видів образів.

♦ За об’єктом змалювання виокремлюють:

а) образи-персонажі це змальовані у творі люди та тварини: наприклад, Климко з однойменної повісті Гр. Тютюнника, мишка з однойменної казки Б. Легшого;

б) образи-пейзажі це змальовані у творі картини природи: захід сонця у вірші Т. Шевченка „За сонцем хмаронька пливе...“;

в) образи-речі це змальовані у творі предмети, які допомагають розкрити його ідею: фотокартка доньок полоненого німця в новелі Л. Пономаренко „Гер переможений.

♦ За типом асоціювання образи поділяють на: а) слухові; б) зорові; в) ботикові; г) смакові; г ) запахові.

Ідеться не лише про прямий зв'язок, а й про переносний, асоціативний. Скажімо, сонячний день це безпосередньо зоровий образ, бо його сприймання пов’язане із зором, а сонячний настрій асоціативно зоровий, бо піднесений, веселий настрій асоціюється із сонячним світлом. Так само гаряче серце асоціативно дотиковий образ, солодкі мрії асоціативно смаковий тощо.

Функції1 мистецтва. Мистецтво, зокрема література, виконує різноманітні функції.

♦ Емоційно-естетична функція. Кожен досконалий мистецький твір впливає на наші емоції: викликає захоплення, радість, жаль, здивування, обурення, замилування залежно від того, що в ньому змальовано. Насамперед мистецтво пробуджує естетичні почуття. У досконалому творі вишуканою, оригінальною, тобто красивою, є і форма (образи, художні засоби). Так само прекрасним є і зміст (ідеї людинолюбства, свободи, добра, правди).

♦ Завдання основного рівня. Поверніться ще раз до аналізованих вище творів „За

сонцем хмаронька пливе...“ Т. Шевченка, „Захід сонця в степу на березі моря“ А. Куїнджі, Сонати № 14 Л. ван Бетховена. Як саме виявляється в них естетична функція?

♦ Пізнавальна функція. За допомогою мистецтва, як і науки, людина пізнає себе та світ. Але якщо в науці відбувається суто раціональне (розумове, узагальнене) пізнання, то в мистецтві розумове осягнення поєднується з емоційним, інтуїтивним2, найширші узагальнення втілюються в конкретно-чуттєвих образах. Таке поєднання дає змогу мистецтву успішно, часом навіть глибше, ніж наука, пізнавати життя, насамперед людську душу.

♦ Завдання основного рівня. Що нового ви довідалися про життя українців під фашистською окупацією, про риси характерів людей, про добро і зло, прочитавши повість Гр. Тютюнника „Климко“?

1 Функція (від латин, виконання) — діяльність, робота, призначення.

2 Інтуїція (від латин, уважна дивлюся) — здатність безпосередньо пізнавати істину без допомоги досвіду й доказів, точне передчуття чогось.

Література — мистецтво слова

♦ Ігрова фракція. Мистецтво, крім іншого, є різновидом гри. Читаючи, слухаючи або переглядаючи цікавий твір, людина відпочиває, отримує втіху, приємно проводить час; уявно ставлячи себе на місце улюблених героїв, ніби здійснює свої мрії, готується до власних життєвих випробувань.

3aвдання основного рівня. Які ігрові елементи ви помітили у вивчених торік казках „Мишка“ Б. Лепкого й „Мандрівний Замок Хаула“ Д. В. Джонс?

♦ Виховна функція. Названі функції мистецтва справляють па людину потужний виховний вилив. Сприймаючи із захопленням якийсь твір, ми засвоюємо погляди на світ, цінності його автора. Справжнє мистецтво допомагає нам ставати духовнішими, добрішими, мудрішими, бачити сенс життя, щастя, помічати й цінувати красу в людських стосунках, у світі загалом.

Завдання основного рівня. Пригадайте вивчену торік новелу Л. Пономаренко

„Гер переможений“. Які риси в читачів вона виховує? Як саме?

Своєрідність художньої літератури. Одним із найрозвинутіших і найважливіших видів мистецтва є література.

Теорія літератури

Художня література (від латин, написане) — це світосприймання в словесних образах.

Якщо інші митці безпосередньо творять образи зорові (художник, скульптор, танцюрист) чи слухові (музикант), то письменник за допомогою слова викликає асоціації силуетів, кольорів, звуків, душевних етапів, подій, вражень тощо. Це дає змогу літературі гармонійно поєднувати всі п'ять видів образів за об'єктом змалювання й моделювати в такий спосіб цілісну, різногранку картину життя.

Саме в літературі найповніше, найглибше відображено духовний досвід людини, нації, усього людства. Особливо важливу місію виконує література в житті нашого народу. У найтемніші часи бездержавності протягом XIX-XX ст. письменники часто залишались єдиними духовними авторитетами. Ціною своєї кар’єри, свободи, а іноді й життя вони зберігали й розвивали рідну мову, культуру, національну пам'ять, пробуджували в українцях гідність, очолювали визвольний рух.

За підрахунками дослідників, тільки протягом 1930-1938 рр. у радянській Україні комуністичний режим знищив 216 письменників. З них — розстріляно 17, доведено до самогубства 8, кинуто в концтабори 175, викрадено й знищено 16.

Завдання основного рівня. Пригадайте, портрети яких українських письменників подані на українських банкнотах. Про що це свідчить?

Уважно розгляньте репродукцію картини М. Дмитренка, розміщену на обкладинці підручника. Художник змалював узагальнений образ нашої національної душі. Які символічні деталі ви помітили на картині? На яких характерних ознаках нашої літератури вони наголошують?

Для допитливих

Михайло Дмитремко (1908-1997) — визначним українським художник-монументаліст. Народився в м. Лохин ці на Полтавщині. Навчався в Київському художньому інституті. Працював у м. Львові. Під час Другої світової війни емігрував. Мешкав у м. Детройті (США). Оздоблював храми, планував іконостаси, малював ікони, проектував вітражі, був майстром фрески, різьби по дереву, карбування. Серед ознак ного стилю — монументалізм (панорамне, величне змалювання образів), утілення ідеалу української людини як сильної духом і красивої на вроду, підкресленим символізм.

Аналіз художнього твору. Для того щоб розуміти мистецтво, передовсім треба навчитись аналізувати конкретні твори.

У попередніх класах ви вже здобули початкові навички аналізу: навчилися переказувати прочитане, характеризувати й зіставляти персонажів, виокремлювати портрети героїв, пейзажі, художні деталі, деякі мовні засоби. А тепер довідаємося більше.

У літературі, як ви вже знаєте, існують три роди епос, лірика та драма. У першого й третього спільний об'єкт змалювання події та їх учасники, об'єктом же змалювання в ліриці є почуття й думки.

Тому, аналізуючи епічний чи драматичний твір, треба визначити: ♦ його жанр (роман, повість, оповідання, новела, трагедія, комедія тощо); ♦ тему й ідею; ♦ особливостікомпозиції; ♦ охарактеризувати основні образи та ♦ стильові особливості.

Аналізуючи ліричний твір, визначаємо: ♦ його жанр (громадянська, інтимна, пейзажна лірика тощо); ♦ провідний мотив; ♦ характеризуємо ключові образи та ♦ мовні засоби.

Наразі ми зосередилися тільки па основних станах аналізу, докладнішу ж характеристику твору ви будете робити вже в 9 класі.

1. Підберіть із вивчених раніше творів української і зарубіжної літератур приклади різних видів образів за об’єктом змалювання та типом асоціювання.

2. Більшість митців часто звертається до образу сонця. Наприклад, „...у неділю, неначе ляля в льолі білій. Святеє сонечко зійшло“ (Т. Шевченко); „Поезіє, сонце моє оранжеве...“ (І. Драч); „Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому“ (Л. Костенко) Відчуйте себе поетами й ви, створіть самостійно різні види образів за типом асоціювання зі словом сонце.

1. Що таке мистецтво, художній образ? Які особливості образів ви знаєте?

2. Які існують види мистецтва? Що їх поєднує, а що розрізняє? Який Із видів мистецтва ваш улюблений і чому?

3. Що таке художній твір?

4. Які види образів за об'єктом змалювання й типом асоціювання ви знаєте?

5. Охарактеризуйте основні функції мистецтва: емоційно-естетичну, пізнавальну, ігрову, виховну.

6. Що таке художня література? Яка суспільна місія літератури?

7. На яких складниках твору треба зосереджувати увагу під час його аналізу?







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.