Українська література 8 клас - Л. I Коваленко - Оріон 2016 рік

ОЙ ТРИ ШЛЯХИ ШИРОКІЇ... - ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 - Разом зі своїм народом - на віки - Світло української поезії

* * *

Ой три шляхи широкії

Докупи зійшлися.

На чужину з України

Брати розійшлися.

Покинули стару матір.

Той жінку покинув,

А той сестру. А найменший

Молоду дівчину.

Посадила стара мати

Три ясени в полі.

А невістка посадила

Високу тополю.

Три явори посадила

Сестра при долині...

А дівчина заручена —

Червону калину.

Не прийнялись три ясени,

Тополя всихала,

Повсихали три явори,

Калина зов'яла.

Не вертаються три брати.

Плаче стара мати,

Плаче жінка з діточками

В нетопленій хаті.

Сестра плаче, йде шукати

Братів на чужину...

А дівчину заручену

Кладуть в домовину.

Не вертаються три брати,

По світу блукають,

А три шляхи широкії

Терном заростають.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Проаналізуйте, який настрій вірша й чим він викликаний.

2. Назвіть образи-символи поезії та прокоментуйте їхнє значення.

3. Випишіть у робочий зошит художні засоби, які стилізують вірш під народну поезію.

4. Прочитайте уривок з вірша, у якому використано прийом паралелізму. Яка його мета?

Усно проаналізуйте поезію „Ой три шляхи широкії...”, скориставшись алгоритмом у розділі ''Літературознавчий навігатор”.

Поезія „Мені однаково...„увійшла до циклу „В казематі”. Її Т. Шевченко написав у перші дні арешту. Цей період один із найтрагічніших зламів у його житті. Поет розуміє, що Кирило-Мефодіївське братство зазнало поразки. Але це не просто крах невеличкої групи людей. Це була поразка національно-визвольних устремлінь найкращої частини українського суспільства. Цим арештом була зруйнована надія на встановлення справедливого світопорядку. Т. Шевченко усвідомлював, що розгром кирило-мефодіївців потягне за собою репресії по всій Україні.

На тлі народної трагедії особиста драма поета тьмяніла. Він приречено очікував па свій вирок, адже чого варте його життя та воля порівняно з долею Батьківщини? Та коли мова заходила про Україну, де й дівалася приреченість поета. Україна — це сенс його життя. Вона викликала в поета глибоке ліричне переживання. Заради неї він готовий на все. Не випадково серед маленьких дванадцяти віршиків циклу „В казематі” в кожному читається любов до Батьківщини:

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені („Мені однаково...”)

Любітеся, брати мої,

Украйну любіте

І за неї, безталанну,

Господа моліте („Згадайте, братія моя...”)

Свою Україну любіть,

Любіть її... Во врем'я люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть („Чи ми ще зійдемося знову?”)

Основний мотив поезії „Мені однаково...” — любов до України як сенс життя поета.

Провідні мотиви — страх перед жахливим майбутнім України; переважання національних Інтересів над особистими.

„МЕНІ ОДНАКОВО ЧИ БУДУ...”

* * *

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені.

В неволі виріс меж чужими,

І, не оплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру,

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій — не своїй землі.

І не пом'яне батько з сином

Не скаже синові: „Молись,

Молися, сину: за Вкраїну

Його замучили колись”.

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Чи можна вважати вірш „Мені однаково ліричною сповіддю поета? Свою відповідь аргументуйте.

2. Прокоментуйте рядки:

В неволі виріс меж чужими.

І, но оплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру,

І все з собою заберу...

3. Поясніть значення образу „злих людей” у вірші.

4. Проаналізуйте, у чому сучасність і актуальність цього вірша. Підтверджуйте прикладами з життя.

5. Поясніть, як ви розумієте вислів Ю. Барабаша про те, що „поза Україною не осягнемо Шевченка, без Шевченка не зможемо ні уявити, ані вповні збагнути України”, в контексті його вірша „Мені однаково...”.

6. Порівняйте вірші Т. Шевченка „Мені однаково...” та „Як умру, то поховайте...”. Визначте, що спільного та відмінного між цими двома творами.

1. Вивчіть вірш „Мені однаково...” напам'ять.

2. На каналі YouTubе прослухайте виконання вірша „Мені однаково” в стилі peп. Як ви ставитесь до такого осучаснення Т. Шевченка? Свою думку обґрунтуйте.

Вірш „Думи мої, думи мої...” Т. Шевченко написав у 1847 р., перебуваючи в Орській фортеці. Залишились у минулому воля, друзі, цікава праця. А тепер - солдатська служба й безкраї казахські степи... Потайки Т. Шевченко написав цей вірш, у якому вилив на папері весь свій розпач. Такі вірші-роздуми про свою долю рвались на папір... Цей твір відкриває сторінку невільницької поезії Кобзаря.

Мотиви поезії:

♦ самотність поета-заслапця;

♦ творчість як єдина втіха на засланні;

♦ нерозривна єдність поета з народом і Батьківщиною; тільки Батьківщина в умовах заслання може служити опертям;

♦ свобода особистості;

♦ чужина і непевність серед чужих.

Вірш став народною піснею.