НАША МОВА - ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Народився 1945 р. - Тепло поетичного слова Василя Голобородька - Світло української поезії

Українська література 8 клас - Л. I Коваленко - Оріон 2016 рік

НАША МОВА - ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Народився 1945 р. - Тепло поетичного слова Василя Голобородька - Світло української поезії

кожне слово

нашої мови

проспіване у Пісні

тож пісенними словами

з побратимами

у товаристві розмовляємо

кожне слово

нашої мови

записане у Літописі

тож хай знають вороги

якими словами

на самоті мовчимо

Перша строфа

Друга строфа

Коментар

кожне слово

кожне слово

мова в усіх проявах

нашої мови

нашої мови

(усна та писемна),

проспіване у Пісні

записане у Літописі

уособлює красу, духовність й історію

тож пісенними словами

тож хай знають вороги

антитеза: друзі-вороги

з побратимами

якими словами

мова обслуговує всі

у товаристві розмовляємо

на самоті мовчимо

сфери життя людини — для спілкування та роздумів (розмовляти й мислити українською мовою)

Як бачимо, використання на початку кожної строфи одного словосполучення та схожих за змістом реплік не сприймається як простий повтор. У наступній автор добирає все більш переконливі аргументи до попередньої, розвиває мотив попередньої строфи. У вірші утверджується думка про захист мови як явища, яке робить людину й народ неповторними серед інших народів. Як бачимо, В. Голобородько виходить за рамки проблеми „мова в житті людини”, розсуваючи її до глобального узагальнення „мова — людина — нація".

Поезія „Теплі слова” відкриває збірку „Слова у вишиваних сорочках” (1999). Її центральним образом є слово, мова. Композиція вірша проста. Він складається із трьох двовіршів та одного чотиривірша. Перші три строфи лаконічно відтворюють цикл людського життя. Кохання весілля — виховання внуків такий нехитрий життєвий шлях кожної людини. І на кожному етапі її супроводжує СЛОВО, МОВА.

Але у вірші йдеться не тільки про окремих людей. Через мову кожна людина приєднується до великої спільноти народу, а життя окремих індивідів зливаються в історичний шлях нації. Автор у чотирьох строфах звертається до колективного „ми” із закликом плекати мову як оберіг народу. Інтонація вірша вражає своєю рішучістю. Кожна строфа — це спонукання зберегти мову. Як заклинання звучать прохання-накази співаймо, гуляймо, розповідаймо, наповнюймо. Фраза „щоб не вмерло слово” рефреном повторюється в трьох строфах, підсилюючи наказову форму дієслів.

Основний мотив вірша — мова в житті людини й народу.

Автор закликає берегти рідну мову як запоруку незнащенності нації.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.