Всі публікації щодо:
Сковорода Григорій

Українська література 9 клас - Олександр Авраменко - Грамота 2017

БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ - ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ Й ДОБИ БАРОКО - ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто й шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безглузді. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

— Ти поважний дурень, пане раднику, — відповіла Бджола. — Мед любить їсти й Ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До сього ми народжені й будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила:

Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого й народжені на те тільки, щоб їсти, пити та таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка в природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: «Нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?..» Кажуть се, незважаючи на слова Сіраха1: «Веселість серця — життя для людини», — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури й навчайтеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? — «Тоді, — відповість вам, — коли полюю зайця». — «Коли заєць смачніший? — «Тоді, — відповість мисливець, — коли добре за ним полюю».

Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, і не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, у той час, коли можна їй літати по квітконосних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку й смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла й сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, утішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти.

1 Тут посилання на біблійну «Книгу мудрості Ісуса, сина Сіраха».

Старий Катон1чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином, а тим, що йде за натурою, як видно з Цицеронової2 книжечки «Про старість»...

Але ж розкусити треба, що то значить — жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне робить неважким, а важке — непотрібним».

4. Опрацюйте літературно-критичний матеріал про цей твір.

Творча спадщина Г. Сковороди — це збірка поезій «Сад божественних пісень» (30 творів), збірка «Байки харківські» (30 байок) і філософські трактати3.

Збіркою прозових байок Г. Сковорода, по суті, започаткував в українському письменстві цей літературний жанр.

Байка — невелике (віршоване або прозове) алегоричне оповідання, що має повчальний зміст. Цей літературний жанр належить до ліро-епосу.

Деякі байки Г. Сковороди за змістом подібні до античних, але більшість мають оригінальні сюжети з життя. Байки письменника стислі й лаконічні, вони складаються з 2 частин: у першій — коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій — подано мораль, яку автор називає «силою». Інколи друга частина байок — «сила» — у кілька разів об’ємніша за основну й сприймається як філософський трактат. Головне в байках митця — глибокий зміст, про це він сказав так: «Байка тоді нікчемна та баб’яча, коли в простому й чудному лушпинні своєму не ховає зерна істини».

Одна з найвідоміших байок Г. Сковороди «Бджола та Шершень» у формі діалогу між Бджолою й Шершнем розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя та паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня — алегоричні: Бджола — «герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться», а Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й народжені на те тільки, щоб їсти, пити...». Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за покликанням: «Але нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені...» Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими харак теристиками: «ти така дурна», «багато у вас голів, та всі безглузді». Ідея байки: праця має стати для людини природною потребою й «найсолодшою поживою», лише тоді вона «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У «силі» байки автор вбачає щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсолодшим бенкетом».

1 Катон Марк Порцій (234-149 рр. до н. е.) — давньоримський політичний діяч, письменник.

2 Цицерон Марк Туллій (106-43 рр. до н. е.) — видатний оратор, адвокат, письменник і політичний діяч у Стародавньому Римі.

3 Трактат — наукова праця, у якій докладно розглянуто якесь конкретне питання чи окрему проблему.

Байки Г. Сковороди мають такі особливості:

• прозова форма;

• мораль автор називає «силою», підкреслюючи цим словом суть і повчальність байки;

• часто «сила» більша за обсягом, аніж основна частина байки (фабула), і нагадує уривок із філософського трактату.

Байку Г. Сковорода називав «передусім мудрою іграшкою, яка приховує в собі внутрішню силу».

Зауважте!

Засновником байки вважають легендарного Езопа, який жив у VIV ст. до н. е. в Стародавній Греції. Його іменем називають інколи

підтекст художнього твору (езопівська мова).

5. Прочитайте вірші Г. Сковороди «Всякому місту — звичай і права...» і «De libertate»* 1та ознайомтеся з коротким оглядом цих творів.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.