Всі публікації щодо:
Літературознавство

Українська література 9 клас - Олена Міщенко - Генеза 2017

„НЕ ГІДНИЙ ПИСАТИ НІХТО, В КОГО НЕЧИСТІ ВНУТРІШНІ ПОМИСЛИ...“ - ВСТУП

Благословенна та ясна година,

Коли буквар до рук бере дитина,

Коли читає „Кобзаря“ юнак,

Коли Франка „огромнії сонети“

Підносять дух, коли говорять Ґете,

Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак.

Дмитро Павличко

Нашу розмову, певно, варто розпочати зі слів відомого сучасного письменника й літературознавця Юрія Коваліва, який в одній зі своїх праць зазначив, що в історії України впродовж багатьох століть „майже не знаходилося... іншої національно свідомої сили, крім письменників, які зважилися на свій страх і ризик заповнювати випорожнені ніші національної культури за рахунок свого таланту, що приносився в жертву заради великої мети - порятунку рідного краю... Адже завдяки літературі та позалітературній діяльності наших письменників Україна не зникла безвісти“. Цієї точки зору також дотримується й чимало інших дослідників.

- Прокоментуйте думки науковця. Чи справді література могла протягом віків зберегти, вирятувати і врешті відбудувати нашу державу? Чи, може, це перебільшення?

То в чому ж таємниця могутності Літератури, що здатна вершити долю держав? Довідаймося, як народжувалася вона, як поставала з наскельних малюнків і перших нехитрих поезій, як мужніла і вдосконалювалася, заволодівала душами й серцями мільйонів читачів, цілим світом!

ПАМ'ЯТАЙМО! Терміном „література“ (мистецтво слова) визначають сукупність рукописних і друкованих творів певного народу, періоду чи доби. Його почали використовувати лише у XVIII столітті замість термінів „поезія“, „поетичне мистецтво“.

Федір Коновалюк. Обкладинка до першого українського букваря 1925 рік

Література постала з усної народної творчості в глибоку давнину, у період становлення державності й розвитку писемності. У найдавніших пам’ятках культури словесне мистецтво нерозривно пов’язане з міфологією, релігією, першопочатками природничих та історичних наук, етичними законами й практичним досвідом народу.

ПАМ'ЯТАЙМО! Літературна спадщина найдавніших цивілізацій - Месопотамії, Єгипту, Китаю, Індії, Греції, Риму є свого роду фундаментом світової літератури. Термін „література“ запровадив в античній філології Цицерон.

Які літературні пам’ятки найдавніших цивілізацій ви знаєте? Навіщо, на вашу думку, сучасне суспільство звертається до них? Яка інформація в цих творах є для нас найважливішою?

Література як письмова форма побутування мистецтва слова формується зі становленням суспільства. Перетворюючись уже не в усному, а в читацькому сприйнятті, твори переходили в нове, літературне буття. Водночас література об’єднує всі елементи народного мовлення, її словесний матеріал стає універсальним.

Поступово словесність завойовує своє право на духовну своєрідність, утверджується як нова форма художнього пізнання світу, творчої діяльності, стає такою формою художньої творчості, яка займає в системі мистецтв особливе місце.

Письменники долучаються до літературного процесу художніми відкриттями, що досить часто мають національну основу, змінюючи принципи пізнання людини і світу.

ПАМ’ЯТАЙМО!

Національне в літературі - органічна якість письменства, зумовлена генетичною пам’яттю, звичаями, традиціями, мовою, типом світосприйняття народу.

Зверніть увагу, саме через проникнення в глибини душі свого народу піднявся до висот світової класики Тарас Шевченко. Ви запитаєте: як таке можливо? Адже кожен народ має свою історію, і навряд чи знайдеться іноземець, якому будуть близкі переживання чужого люду!

Тож поміркуймо, як художній твір стає надбанням світової класики.

У всі часи, відколи існує цивілізація, людину цікавили вічні цінності: сенс життя, добро і всепрощення, любов і честь, відданість і правда... Саме на цих гуманістичних ідеалах постала творчість Великого Кобзаря, завдяки чому українська література отримала класика світового рівня. Водночас важко назвати іншого митця, який би так глибоко й усебічно, потужно й масштабно наповнив скарбницю літератури національної.

Пригадайте вивчені вами раніше твори Тараса Шевченка і на конкретних прикладах проаналізуйте, що в цих творах свідчить про їхню національну закоріненість, а що - про приналежність до світової класики.

Ось як сказав про загальнолюдську складову творчості Кобзаря видатний український письменник, культурний і громадський діяч Михайло Старицький:

І заповіт братерства та любові,

Що він нам дав, як стяг, на боротьбу,

Перелетить луною в інші мови

І правдою подужає злобу.

А Іван Франко продовжив роздуми: „Кожен чільний сучасний писатель - чи він слов’янин, чи француз, чи скандинавець... - може мати якесь значення, хто має і вміє цілій освіченій людськості сказати якесь своє слово в тих великих питаннях, що ворушать її душею, та заразом сказати те слово в такій формі, яка б найбільше відповідала його національній вдачі“.

Кожен твір - яскраве самобутнє явище, нова реальність, створена уявою митця. Це окремий світ, що стає документом свого часу. Ви запитаєте: як може бути світ, створений уявою митця, документом? Усе просто: автор належить своєму поколінню, він живе в певну епоху, яка визначає проблеми, сюжети, особливості стилю і мови. Кожен твір народжується у визначеному історико-культурному просторі і є його відображенням, тим самим документом доби.

ПАМ'ЯТАЙМО! Предметом дослідження і зображення в мистецтві є навколишній світ у сприйнятті людини, різні прояви її ставлення до реальності. Однак саме в мистецтві слова (а також в театрі й кіно, що виникли на його основі) людина як носій духовності стає прямим об’єктом пізнання і відтворення.

Як же твориться той унікальний світ, який так захоплює читача? У чому таємниця безсмертя одних творів і одноденної слави інших? Чому літературний твір, розкладений на окремі слова і фрази, втрачає свою неповторність, магію, владу над нашими серцями? На ці запитання людство намагається знайти відповіді тисячоліттями. У кожного покоління, як і в кожної людини, відповідь своя. І ми спробуємо поміркувати над цим і збагнути, навіщо беремо до рук книжку, чому навіть у добу новітніх технологій ніщо не може замінити живого слова, наповнити душу світлом і добром так, як це робить Література.

Спершу з’ясуймо, чи потрібні для аналізу твору спеціальні знання. Чому, прочитавши твір, вивчивши біографію митця, ви часто байдуже перегортаєте останню сторінку книжки - і нічого не лишається ні в душі, ні в пам’яті? Чому вистраждані, іноді кров’ю серця написані рядки не тривожать душевних струн?

Варто знати головне: той, хто хоче зрозуміти літературний твір, глибинний задум автора, повинен пізнати таємниці його творчої лабораторії, увійти в унікальний, іноді химерний світ письменника, стати співавтором.

Олекса Новаківський. Панно-алегорія

Як ви розумієте поняття „співавторство“? Чи кожна людина здатна стати співавтором? Пригадайте, як змінювалося з віком ваше сприйняття книжки.

Співпраця з автором вимагає глибокого і вдумливого аналізу твору в двох контекстах - історичному й естетичному. Так, історичний контекст передбачає визначення місця і ролі твору в історико-культурному, літературному процесах доби, його актуальність, злободенність у певному історичному часі, органічність сюжету для історичної епохи (історизм сюжету). Значущим є й естетичний контекст аналізу, під час якого необхідно розкрити естетичні ідеали автора, визначити художню вартість літературного твору, його художньо-емоційну природу, особливості поетики.

ПАМ’ЯТАЙМО! Під час аналізу твору слід схарактеризувати: жанр твору, його ідейно-тематичний зміст, сюжет, композицію, систему образів, особливості мови, актуальність, виховне й естетичне значення, художню майстерність автора.

Пригадайте, які елементи аналізу ви вже застосовували під час вивчення літературних творів.

Література - найуніверсальніший вид мистецтва. Їй під силу підкорити час: розгорнувши книжку, ми вмить опиняємося на мармурових плитах палаців, якими проходили ще Сократ і Цезар... Літературі підвладний і простір, адже сторінки одного твору можуть переносити нас із мальовничих Карпат на береги Чорного моря, у далеку Лапландію чи загадкову Африку. Вона може змалювати будь-кого і будь-що - від вродливої Афродіти до потворного фантастичного чудовиська. Література здатна проникнути в найпотаємніші куточки людської душі, спостерегти наївне поривання і велич страждання...

Які функції, на вашу думку, виконують інші види мистецтва?

Тож ми переконалися: кожен твір - неповторне мистецьке явище, унікальне за своєю суттю. Що ж є основою цієї унікальності? Насамперед творча індивідуальність митця. Адже самобутність художніх творів породжена самобутністю особистості, що їх створює. Ось як повчав своїх студентів Олександр Довженко: „Треба високо мислити, не боячись своє художницьке знамено нести якомога вище“.

Варто згадати і про психологію творчості, яка відкриває творчу індивідуальність письменника. Це поняття є надзвичайно цікавим, багатогранним і складним. Творча особистість, поза сумнівом, є унікальною. І осердя цієї унікальності - індивідуальний стиль письменника.

ПАМ’ЯТАЙМО! Творча індивідуальність - неповторна своєрідність творчої діяльності митця, зумовлена його талантом, світоглядом, характером, життєвим досвідом, художнім смаком.

Індивідуальний стиль - специфіка письма автора, його характерні мовні особливості, неповторне емоційно-експресивне забарвлення.

Вас уже можна вважати досвідченими читачами: адже ви не сплутаєте поезію Лесі Українки з рядками Ліни Костенко або Івана Франка. Безперечно, стиль будь-якого письменника - це складна система, що ґрунтується на певному визначальному принципі. І якщо з’ясуємо цей принцип, то знайдемо той основний стрижень творчості письменника, який і вирізняє його з-поміж інших.

Порівняйте два твори одного жанру різних авторів і визначте, чим вони різняться між собою. Зробіть висновок, чи справді кожен митець - неповторна творча особистість.

Так само і кожен твір - яскраве самобутнє явище, нова реальність, створена уявою митця. Це окремий світ, що стає документом свого часу. Ви запитаєте: як може бути світ, створений уявою митця, документом? Усе просто: автор належить своєму поколінню, він живе в певну епоху, яка визначає проблеми, сюжети, особливості стилю і мови. Кожен твір народжується у визначеному історико-культурному просторі і є його відображенням, тим самим документом доби.

Життя, що нуртує всередині твору, як маленький всесвіт, відображає Всесвіт справжній, повноту і цілісність людського життя. А зустріч автора й читача в художньому світі літературного твору є способом долучення до цього величного світу, засобом виховання істинної людяності, формування всебічно розвиненої особистості.

Наша розмова була б незавершеною, якби ми не згадали, що талановиті письменники - це ще й неабиякі жартівники! Ось який цікавий „рецепт“ написання художнього твору вигадав французький поет Кено:

Беріте слово за основу

І на вогонь поставте слово.

Дещицю мудрості візьміть,

Наївності шматок вломіть,

Ще трохи зір, ще трохи перцю,

Шматок тремтячого ще серця.

І на майстерності плиті

Все те не раз прокип’ятіть,

Отак і раз, і два, і втретє.

Тепер пишіть! І все ж, і все ж

Слід народитися поетом!

Спробуйте скористатися цим рецептом - а раптом ви народилися поетом!

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

1. Пригадайте, як виник термін „література“ і хто його запровадив.

2. Назвіть мистецькі епохи, які знайшли своє відображення в національній літературі.

3. Поясніть, як ви розумієте термін „книжна“ література.

4. Які зразки усної народної творчості ви пам'ятаєте? Чи зустрічаються елементи або цілі фольклорні твори в текстах художньої літератури? Наведіть приклад з прочитаного.

Міркуємо

1. Поясніть, як у художньому творі поєднуються національне й загальнолюдське. Творчість яких митців є цьому взірцем у вітчизняному та світовому письменстві?

2. Яке значення має література для кожної людини? Аргументуйте свою думку.

3. Прокоментуйте слова М. Старицького та І. Франка про секрети літературної майстерності. Як ви їх розумієте?

4. Поміркуйте, чи може літературний твір вплинути на хід історії тієї чи іншої держави. Спробуйте навести приклади, якщо ви знаєте такі твори.

Аналізуємо

1. Виберіть із запропонованих правильне твердження і прокоментуйте відповідь.

A. Книжна література постала з усної народної творчості наприкінці XVIII століття.

Б. Усна народна творчість у наші дні розвивається так само активно, як і література.

B. Художній текст не може включати в себе фольклорні елементи.

Г. Потужна національна література здатна виконувати функцію консолідації народу.

2. Поясніть, як приходить література в життя кожної людини. Чи може людина взагалі обходитися без літератури?

3. Пригадайте вивчені твори Тараса Шевченка і на конкретних прикладах проаналізуйте, що в цих творах свідчить про їхню національну закоріненість, а що - про приналежність до світової класики.

4. У чому сила впливу літературного твору? Чи всі твори однаково потужно впливають на свідомість читача? Аргументуйте свою думку.

Дискутуємо

1. Чим відрізняється усна словесність від „книжкової“ літератури? Свою думку доведіть.

2. Що, на вашу думку, потрібно людині, щоб стати письменником?

3. Порівняйте такі поняття, як роль особистості в історії і роль літератури в житті нації. Що відіграє важливішу роль: непересічна особистість письменника, який є активним громадським і культурним діячем, чи його твори, визнані народом? Аргументуйте прикладами з життя і творчості відомих вам митців.

4. Наскільки важливою є роль фольклору для розвитку літератури? Чи може література виникнути сама по собі, без опертя на значний масив усної народної творчості?

РОБОТА В ГРУПАХ

Об'єднайтеся в кілька груп, оберіть якийсь класичний твір вітчизняної чи зарубіжної літератури з вивчених раніше і, проаналізувавши, визначте його національні риси й загальнолюдські цінності, що забезпечили йому всесвітню славу та визнання. Зверніться до творів різних жанрів (скажімо, драми Вільяма Шекспіра, поеми Тараса Шевченка, детективного оповідання Артура Конан Дойля, поезії Лесі Українки, пригодницького роману Роберта Льюїса Стівенсона, казки Ганса Крістіана Андерсена). Після презентації кожного аналізу проведіть колективне обговорення і підбийте підсумки.

ВАШЕ ПОРТФОЛІО

ПРАЦЮЄМО З ПРОЕКТОМ

Укладіть альбом, дібравши максимальну кількість творів, висловів українських письменників про слово, секрети творчої майстерності, літературу, мистецтво. Організуйте презентацію цього альбому, для якої підготуйте цікаві розповіді про долю письменників, декламацію поезій, записи музичних творів на слова авторів, згаданих в альбомі. З такою літературно-музичною композицією ви можете виступити перед молодшими школярами, які тільки-но починають свою мандрівку неповторною країною Літературою. Скористайтеся інформацією з бібліотеки, Інтернету, порадами вчителя музики.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Проведіть конкурс на найцікавіше запитання до письменника, яке стосується проблем літератури і творчої майстерності. Зверніться з електронним або звичайним листом до будь-кого з письменників, які мешкають у вашому місті, районному центрі, селі, думка якого вам цікава. Якщо можна організувати особисту зустріч, проведіть її у формі інтерв'ю і поставте підготовлені запитання.

ПОГЛИБЛЮЄМО ЗНАННЯ, РОЗШИРЮЄМО СВІТОГЛЯД

1. Ковалів Ю. І. Літературознавча енциклопедія. - К., 2007.

2. Фролова К.П. Цікаве літературознавство. - К., 1991.

3. Словник літературознавчих термінів: https://onlyart.org.ua/dictionary-literary- terms/.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.