Всі публікації щодо:
Котляревський Іван

Українська література 9 клас - Олена Міщенко - Генеза 2017

««ЕНЕЇДА» — НЕЗРІВНЯННО НАРОДНІША ВІД УСІХ СВОЇХ ПОПЕРЕДНИЦЬ» - ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (1769-1838) - НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

...Стільки сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини, що його «Енеїда» і до цього часу не втратила своєї чарівності.

Іван Франко

Поема Івана Котляревського «Енеїда» - воістину безсмертний твір. Не одне покоління читачів захоплювалося іскрометним гумором і потужною героїкою, карколомними пригодами та їдкою сатирою поеми. Легке перо геніального українського письменника створило довершену картину життя українського суспільства помежів’я століть, тому часто «Енеїду» називають енциклопедією життя українського народу.

Та перш ніж ознайомитися з поемою, слід з’ясувати, як народився задум твору, якою була історія його створення, що закодував між рядків дотепний автор.

Історія написання та виходу у світ «Енеїди» сучасною мовою мало не детективна. Котляревський почав працювати над твором 1795 року. Довідуємося про це з листа письменника: «Я над малороссийской «Энеидою» 26 лет баюшки баю». Перші три частини поеми були надруковані 1798 року без відома автора, коли той відбував військову службу в Петербурзі. На титульній сторінці видання було зазначено: «Энеида, на малороссийский язик перелицованная И. Котляревским». Видавцем значився Максим Парпура. 1808 року історія повторилася: той самий видавець знову видав перші три частини твору і без відома автора.

ПАМ’ЯТАЙМО! 1798 рік - знаменна дата, що символізує народження нової української літератури. Поема Івана Котляревського «Енеїда» започаткувала нову добу українського письменства. Іван Франко сказав, що тільки з приходом у літературу Котляревського письменство «приймає характер новочасної літератури, стає чимраз ближче реального життя, чимраз відповідніше до його потреб».

Украй розлючений Котляревський не міг змовчати і «покарав» свавільного видавця, затаврувавши Парпуру такими рядками:

Натуру мав він дуже бридку,

Кривив душею для прибитку,

Чужеє оддавав в печать;

Без сорому, без Бога бувши

І восьму заповідь забувши,

Чужим пустився промишлять.

Пригадайте, яку саме заповідь мав на увазі Котляревський.

Проте гнів Івана Петровича, відверто кажучи, був несправедливим. Навряд чи Максим Парпура - високоосвічений конотопський поміщик, лікар за фахом, знавець і справжній поціновувач українського слова, перекладач, видавець - прагнув мати зиск із видання «Енеїди». Насправді, він уболівав за розвиток українського письменства, тож і вмістив таку присвяту до поеми: «Любителям малоросійського слова». Про доброчинність цієї людини свідчить і те, що в заповіті він відписав близько 100 тисяч карбованців на лікарні, школи та Харківський університет.

І тільки третє видання поеми підготував сам автор. Вийшло воно 1809 року вже без перекручень і неточностей (адже Парпура видавав твір за рукописними списками). Повністю «Енеїда» побачила світ лише 1842 року, уже після смерті Котляревського.

Яке ваше ставлення до видавця поеми Максима Парпури? Ви схвалюєте чи засуджуєте його вчинок?

ПАМ’ЯТАЙМО! «Енеїда» - перший друкований твір, написаний живою українською розмовною мовою.

Уже перші розділи «Енеїди» набули такої популярності, що поширювалися в рукописних списках. Переповідають, що з Котляревським трапився якось кумедний випадок: Іванові Петровичу під час військової служби довелося зустрітися із запорожцями Задунайської Січі, які, довідавшись, що перед ними «той, що скомпонував «Енеїду»», запрошували його до себе «за старшого».

У якому з вивчених творів є згадка про Задунайську Січ?

Жанр. Сюжет. Провідні мотиви твору. З античної міфології відомо, що Еней - онук царя Пріама, син богині Венери (у Греції - Афродіти)

і царя Анхіза. Коли греки зруйнували Трою, за велінням богів, що мешкали на славнозвісній горі Олімп, Еней вирушив шукати латинську землю, щоб заснувати на ній нове царство.

Що символізує гора Олімп нині?

Про це ще в І столітті до н. е. написав славнозвісну поему «Енеїда» римський поет Публій Вергілій Марон. Саме її «перелицював» Іван Котляревський, використавши літературну переробку цього твору, здійснену російським письменником Осиповим.

Анатолій Базилевич.

Еней у бою. Ілюстрація до твору Івана Котляревського «Енеїда»

Чи відповідає образ, створений художником, концепції образу Енея в поемі?

За жанром українська «Енеїда» - бурлескно-травестійна поема (зазирніть у ваш літературознавчий словник). Загалом цей твір - самобутнє художнє полотно, що вдало поєднує національну фольклорну основу з героїчним сюжетом римського автора, прийоми класицизму, просвітительські ідеї - з комічною формою, громадянську відповідальність автора і яскраве перелицювання, високе звучання героїчних сцен і виразно знижений опис «високих» явищ.

Жанр травестії вимагав, щоб письменник повністю зберіг запозичений сюжет, проте дозволяв творити власні образи.

Секрети своєї творчої праці автор розкрив читачам у тексті поеми:

Я, може, що-небудь прибавлю,

Переміню і що оставлю,

Писну - як од старих чував...

Отож Еней Котляревського, справжній український козак, «парубок моторний», «завзятіший од всіх бурлак», сім років блукає морями, поки врешті-решт прибуває на землі нинішньої Італії. Проте гостинний прийом царя латинської землі Латина ще не гарантував, що пригоди Енея закінчилися. Рішення завзятого гостя одружитися з Лавінією, донькою Латина, спонукає володаря сусіднього рутульського царства Турна йти на Енея війною, оскільки він також бажав побратися з Лавінією. Проти Енея виступили і дружина Латина Амата, і мешканці латинської землі. Ця боротьба закінчилася лише тоді, коли в бою Еней убив Турна і став царем латинської землі.

Поема античного класика мала героїчний пафос, а ідея її полягала в підтвердженні божественного походження влади імператорів Римської держави, яку фактично започаткував Еней. Натомість поема Котляревського свідчить про цілком самостійне потрактування більшості подій. Живі картини українського народного побуту, оригінальні зображення пекла й раю, виписані яскраво, колоритно, є цілком самодостатніми. Тож можна впевнено констатувати: поема, написана на запозичений сюжет, є твором цілком оригінальним.

Пригадайте, які інші твори світової літератури написано на запозичені чи так звані мандрівні сюжети.

Твір має шість частин. У першій ідеться про історію поневірянь троянців, прибуття в Карфаген, знайомство Енея з Дідоною. У другій - розповідь про подальші мандри Енея і троянців, життя небожителів. Третя частина присвячена перебуванню Енея і троянців на Кумській землі, змалюванню картин пекла. Четверта частина описує пригоди троянців на острові злої чарівниці Цірцеї. У цьому розділі є важливий для розуміння ідеї твору епізод: поромник, що перевозив троянців, називає свій (розуміємо - український) народ довічно переобтяженим важкою роботою волом. П’ята частина - героїчне протистояння троянців і мешканців латинської землі, у ході якого відгранюються образи Низа й Евріала - героїв-козаків, що знаменують перехід від комічних строф поеми до високопатріотичних і героїчних рядків. У шостій, завершальній, частині Зевс нарешті забороняє небожителям втручатися в справи земних мешканців, і захоплива розповідь завершується яскравим і символічним поєдинком Енея і Турна.

Олімпійські боги в поемі поділилися на два табори: одні допомагають Енеєві, інші - шкодять. Між ними, як і між людьми, триває невпинна боротьба.

«Енеїду» вважають епічним твором. Чим це можна підтвердити?

Принципово різнить твори Вергілія та Котляревського образна система. У поемі нашого співвітчизника постають картини життя не римських, а українських панів, чиновників, селян ХУІІІ століття. Згодом видатний український письменник і вчений Микола Костомаров писав, що Котляревський в «Енеїді» «переніс її остов на малоросійський мужичий світ і зобразив цей світ надзвичайно точно і талановито». Його троянці - це запорозькі козаки, «голодранці», яких позбирав Еней.

Образ головного героя Енея виписаний у динаміці. Якщо на початку твору Еней очолює ватагу розбишак, «купається в бразі», «вміє бісики пускать», то згодом, після пережитих пригод і поневірянь, він стає справжнім лицарем, загартованим у випробуваннях і поєдинках, а далі - це вже зразковий державний діяч, вправний дипломат, «к добру з натури склонний», «правдивий чоловік», що прагне припинити кровопролиття.

Його побратими - троянці - так само переживають низку метаморфоз, і наприкінці поеми ми бачимо хоробрих доблесних воїнів, патріотів, що готові «до останньої каплі крові свою свободу боронить».

Олімпійські боги, вершителі людських доль, змальовані в зниженому тоні (прийом бурлеску). Котляревський для їх характеристики застосовує сатиру, іронію, гротеск. Навіть верховний бог Зевс нарікає:

Поступки ваші всі не божі,

Ви на сутяжників похожі,

І раді мордувать людей...

Анатолій Базилевич. Бенкет у Дідони

Які згадані в «Енеїді» етнографічні деталі відтворив художник на ілюстрації до поеми?

Читач розуміє, що насправді автор зображує розбещене українське панство в усіх його «чеснотах» і в усій «красі». Це ненажери, пиятики, інтригани, хабарники, що зневажають простолюд і знущаються з нього повсякчас. Дотепно викрив Котляревський і тогочасну державну бюрократію, чиновницьку сваволю.

Які суспільні «виразки», затавровані Котляревським, характерні для сучасного суспільства? Чому їх дотепер не вдалося викоренити? Які з них ви вважаєте найнебезпечнішими? У чому полягає їх особлива небезпека для суспільства? Свою точку зору аргументуйте.

Зевс - типовий вельможа XVIII століття, волею якого і тримається світ. Та навіть він, могутній повелитель усього земного й небесного, живе в павутині інтриг і заздрощів. Свавільний володар не приховує свою пиху. Не на простих смертних - на богинь він кричав, «як на гончих псар». А наймиліші його серцю були бучні бенкети, де він «кружляв сивуху» і, зрештою, «од горілки весь обдувся». Промовисто характеризує Котляревський і богинь: «зубоскалки, моргухи, дзиґи, фіглярки».

Віднайдіть у тексті твору влучні й дотепні характеристики олімпійських небожителів. Вадами якого прошарку суспільства, на ваш погляд, автор наділяє богів? Чому ви так вважаєте?

Земні герої - Латин, Турн, Дідона, Евандр - перевтілені українські поміщики XVIII століття з їхніми побутом, звичками, сварками й інтригами. Характеризуючи цих героїв, автор особливо безжальний і дошкульний.

Ось як пише про них Котляревський: «старий скупиндя», «зальотна птиця», той, що «топить печаль в питейнім морі», «добродій песиків і сучок, і лошаків мінять охоч», ті, що «ганяються за гривнями», «дряпічка» тощо.

Кого з персонажів твору так схарактеризував автор? Знайдіть у тексті «Енеїди» відповідні цитати.

Слід пам’ятати, що головні герої твору - козаки-запорожці, славне лицарство, українські звитяжці. Їхні чесноти акумульовані в образах друзів-патріотів Низа й Евріала, що полягли за батьківщину, виявивши відвагу й завзяття.

Ключовим епізодом для розуміння ідеї поеми є картина змалювання пекла. Саме подорож Енея в царство мертвих дозволяє охопити пильним мистецьким оком усі прошарки тогочасного українського суспільства й викрити вади, що властиві йому. Причому Котляревський наголосив, що «прописку» в пеклі можуть отримати всі, зокрема й духівництво з його численними гріхами.

Автор прагнув довести, що там, серед казанів з киплячою смолою, зрівнюються «в правах» усі: і пани, і чиновники, і «сіряки».

Чи вірите ви в існування раю та пекла? Чому? Якщо так, то якими ви їх уявляєте? Чи відповідають ваші уявлення про пекло описам Котляревського?

Рельєф до пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві

Картини раю потрібні були авторові «Енеїди» для того, щоб продемонструвати: тут таки можна зустріти «старшину правдиву» - «бувають всякії пани», однак на світі «трохи сього дива».

Загалом прийом антитези є одним з провідних у творі. Зверніть увагу: протиставляються Еней і Турн, що керуються різними мотивами, розпочинаючи війну, боги - звичайним земним мешканцям, окремі вояки з ворожих військ тощо.

Критика підвалин тогочасного феодального суспільства - визначальна ідея просвітництва. Ідеї цього напряму реалізовані у творі через моральне заперечення «виразок» навколишньої дійсності, через філософське осмислення законів буття. Письменник закликав спуститися «на землю», «до людей», натякаючи, що він не схвалює сентиментальних «сліз та охання».

У тексті «Енеїди» простежується чимало паралелей з подіями минулого, видатними історичними діячами. Цілком прозорою є згадка про лубенського полковника, що рятував «Полтаву-матушку», про те, як «пропали шведи тут почвари». Для цього автор використовує художній прийом алюзії (зазирніть у ваш літературознавчий словник).

Які сюжетні лінії поеми відповідають історичним реаліям? Знайдіть у тексті поеми алюзії на реальні історичні події, героїв національної історії.

Тож тепер можемо визначити, що тема твору Котляревського - змалювання життя українського народу, який, долаючи безліч перешкод, прагне збудувати свою віками омріяну державу.

Поетика. Спробуймо докладніше проаналізувати особливості гумору, мови, віршування поеми.

Сторінки твору Котляревського переносять нас у давнє українське село, змальовують народні звичаї, традиції, повір’я. Колоритно описано вечорниці (щоправда, у пеклі: «Тоді-то в пеклі вечорниці»). Ігри, пісні, ворожіння, картини бенкетів і деталі інтер’єру, народні танці, похорон і поминки - усе це яскраво й достовірно відтворює українську дійсність кінця XVIII - початку ХІХ століття. Цікаво, що в «Енеїді» українських страв, наїдків і напоїв згадано більше, ніж у спеціальному дослідженні Миколи Маркевича «Звичаї, повір’я, кухня і напої малоросіян», виданому 1860 року.

Зображуване Котляревський оцінює за нормами народної моралі, прихильний лише до козаків, їхнього ватажка Енея та простолюду «з раю».

Для «Енеїди» Котляревського як твору органічно українського характерна, на думку знаного літературознавця Валерія Шевчука, вертепна організація. Шість частин поеми утворюють немовби кілька ярусів вертепної скриньки, на верхньому з яких відбувається серйозна вистава про Ісуса й Ірода, а на нижньому - весела інтермедія. Проте Котляревський перевернув свою вертепну скриньку догори дном, а тому вгорі опинилася весела вистава, а внизу - прихована від неуважного глядача й читача, вдумлива, серйозна оповідь про історію багатостраждальної української землі.

Стиль «Енеїди» бурлескно-травестійний. Уже з перших строф поеми ми поринаємо в атмосферу неповторного авторського сміху. Він твориться за законами бурлеску, коли жартома, «низьким» стилем змальовано те, що мало б звучати піднесено, велично. А тому руїни Трої виглядають як «скирта гною», розгнівана Юнона - «суча дочка», Нептун виринає з води «як карась»... Різко звучать бурлескні характеристики в порівняннях і метафорах, які поєднують поняття з різних сфер життя: троянці охляли, «ніби в дощ щеня»; Меркурій «прискочив мов котище мурий»; «враг на врага скакав, мов блохи».

Обраний автором стиль вимагав відповідного мовного оформлення. Відтак «Енеїда» всуціль пересипана синонімами, фразеологізмами, прислів’ями, приказками, образами з пісень і казок. Ось один з промовистих прикладів мовної вправності Котляревського: Еней не просто втік, а «тягу дав», «п’ятами накивав», «куди очі почухрав», «в собачу ристь побіг», «відтіль уплітав», «дав драпака».

Письменник виявився і майстром творення жаргонізмів, що надавали тексту особливого гумористичного колориту. Окрім того, у тексті є численні інверсії, комічні стилізації під професійне мовлення, макаронізми - мішанина з латинських і українських слів.

Знайдіть у тексті приклади мовних прийомів, специфічних для поеми Котляревського.

Тож внесок Івана Котляревського в розвиток української літературної мови неоціненний. Російський письменник Володимир Короленко, що мешкав в Україні, справедливо зауважив: «Він зробив цю м’яку, виразну, сильну, багату мову мовою літературною, і українська мова, яку вважали тільки місцевою говіркою, з його легкої руки залунала так голосно, що звуки її рознеслись по всій Росії. На ній пізніше співав свої пісні й Кобзар Шевченко».

Натомість, змальовуючи героїчні битви троянців з рутульським військом, а особливо творячи образи Низа й Евріала, Котляревський відходить від бурлескного тону, надаючи своїй оповіді героїчного пафосу.

ПАМ’ЯТАЙМО! В «Енеїді» автор застосував силабо-тонічну систему віршування. Твір написано чотиристопним ямбом. Строфа - десятирядкова, зі своєрідною системою римування: у перших чотирьох рядках - перехресне, у подальших шести - парне й кільцеве. Рими використано жіночі й чоловічі (зазирніть у ваш літературознавчий словник).

Поема Івана Котляревського є одним з найвидатніших творів української класичної літератури.

Оперу «Енеїда» написав геній українського музичного мистецтва Микола Лисенко, а лібрето до неї - Микола Садовський.

ПАМ’ЯТАЙМО! Це перша в історії української музики опера-сатира.

Пройшло не одне століття відтоді, як було створено поему, змінювалися політика, право, мораль, та «Енеїду» як тоді читали, так і нині читають захоплено... і сміються - весело, щиро, гордо!

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

1. Вивчіть напам'ять за вашим вибором уривок з «Енеїди».

2. Знайдіть у тексті поеми назви предметів побуту, інтер'єру, одягу, страв, народних інструментів, ремесел і т. ін.

3. Назвіть провідні мотиви й проблеми твору.

4. Пригадайте, скільки частин у поемі, і коротко перекажіть зміст кожної з них.

Міркуємо

1. Поясніть, чому ми називаємо Івана Котляревського «зачинателем нової української літератури і літературної мови».

2. Віднайдіть у поемі «Енеїда» казкові образи, використані автором, і вкажіть, з яких українських народних казок вони запозичені.

3. Складіть розширений цитатний план образу Енея.

4. Визначте, чим різняться описи пекла та раю в поемі.

Аналізуємо

1. Порівняйте, як автор характеризує Енея, його побратимів і мешканців Олімпу.

2. Знайдіть у тексті назви народних ігор і поясніть правила, за якими в них грають (скористайтеся довідковою літературою, Інтернетом).

3. Нанесіть на контурну карту шлях Енея і троянців. Розкажіть, що вам відомо про історію, культуру країн і земель, якими вони мандрували.

4. Дослідник Микола Шашкевич писав: «В «Енеїді» Котляревського знаходимо чимало згадок про козацьку старовину, наприклад про часи Сагайдачного, Дорошенка, про Січ, про Залізняка». Віднайдіть у тексті уривки на підтвердження цих слів, виразно прочитайте і прокоментуйте їх.

Дискутуємо

1. Доведіть, використовуючи цитати з тексту «Енеїди», що цей твір має риси просвітницького реалізму.

2. Влаштуйте диспут на тему «Чи можна Енея вважати взірцевим лицарем, державником, чоловіком?». Спробуйте спроектувати риси його вдачі на тогочасні ідеали й ідеали сьогодення. Наскільки органічними є його особистісні характеристики в наш час?

3. Підтвердьте, що в поемі «Енеїда» Іван Котляревський вдається до всіх засобів творення комічного (цитування є обов'язковим).

4. Визначте і прокоментуйте, як ставляться автор поеми та її герої до війни.

РОБОТА В ГРУПАХ

Славнозвісну поему ілюстрували кращі художники України: Федір Коновалюк, Іван Їжакевич, Георгій Нарбут, Михайло Дерегус, Анатолій Базилевич. Об'єднавшись у групи, підготуйте коментовану розповідь про одного із цих художників і його і люстрації. Завдання груп - довести, що ілюстрації саме «їхнього» художника найточніше відповідають змістові та ідейній наснаженості поеми.

ВАШЕ ПОРФОЛІО

ПРАЦЮЄМО З ПРОЕКТОМ

Видатний поет ХХ століття Максим Рильський назвав «Енеїду» Котляревського «енциклопедією українського життя ХVІІІ століття». Обґрунтуйте це твердження, уклавши на основі твору енциклопедію (чи енциклопедичний словник). Доберіть відповідні ілюстрації до статей вашої енциклопедії.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.