Всі публікації щодо:
Гоголь Микола

Українська література 9 клас - Олена Міщенко - Генеза 2017

«ТАРАС БУЛЬБА» «НЕ СТОМИЛАСЯ КОЗАЦЬКА СИЛА. НЕ ПОГНУЛИСЬ ЩЕ КОЗАКИ!» - МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852) - ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ - НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

У 1835 році в Петербурзі вийшла друком збірка творів Миколи Гоголя «Миргород». Центральним твором у цій збірці була історична повість «Тарас Бульба». Письменник працював над нею близько десяти років - знайомився з історичними джерелами, вивчав козацькі літописи та архівні документи. Величезну увагу він також приділив ознайомленню з фольклорним матеріалом - піснями, думами, баладами про добу козаччини. Відомо, що в нього була товста конторська книга, до якої він записував найбільш цікаві слова, легенди, матеріали, що могли б прислужитися при написанні повісті. Друга, перероблена редакція твору вийшла в 1842 році.

А які ви знаєте цікаві історії про письменників та їхню манеру писати твори? Пошукайте в мережі Інтернет та поділіться інформацією з друзями. Бо це справді надзвичайно цікаво! Натхнення може приходити до людини в найнесподіваніший спосіб!

Це один із кращих історичних творів української літератури. Глибина та масштабність характерів майстерно поєднуються в ньому з довершеною композицією та вишуканим авторським стилем. Письменник не ставив собі за мету написати власне історичний твір, який би відповідав точним хронологічним таблицям. Він хотів правдиво змалювати дух тієї епохи, її закони, за якими жили люди, їхні думки, прагнення, взаємини.

У центрі повісті «Тарас Бульба» - змалювання героїчної боротьби українського народу за право на національне самовизначення. Тепло і з невимовним захопленням описує Гоголь Запорізьку Січ та її мешканців. Для письменника Запоріжжя - це гніздо, «звідки розливаються воля та козацтво на всю Україну».

В описі Запорізької Січі та її героїв Гоголь поєднав історичну конкретику та високий ліричний пафос. Це і стало визначальною художньою особливістю «Тараса Бульби», твору, у якому поєднались реалістичні та романтичні елементи.

Повість починається з того, що Тарас Бульба везе своїх синів на Січ. Він переконаний, що лише там, у битвах із ворогом, вони отримають бойове хрещення, добудуть козацької слави, подорослішають, порозумнішають. Прибувши на Січ, Остап і Андрій, ще не отямившись від безтурботного життя, одразу поринають у вир подій: їдуть битися з «проклятими ляхами».

Кого називали раніше ляхами? Звідки походить така назва? І чи існують у сучасній мові якісь прізвиська, якими називають цілі народи? Як такі прізвиська, на вашу думку, виникають? І чи нормальний це процес? Чи потрібно з таким явищем боротися? Як саме?

Від гінця, що прибув на Січ, козаки дізнаються про утиски, що їх чинить польська шляхта по всій Україні, про те, що гонінь зазнає й православна віра. Звісно, що козаки не могли стерпіти такої наруги. Неписаний кодекс запорізької честі передбачав, що кожен козак повинен захищати дві головні святині - Батьківщину і віру - до останньої краплі крові.

У своїй повісті Микола Гоголь прагнув показати, що Запорізька Січ була горнилом, у якому загартовувалися могутні характери мужніх та шляхетних воїнів. Увесь спосіб життя, організація побуту, система морально-етичних взаємин сприяли вихованню у членів цього унікального братства високих моральних якостей. Закон побратимства козаки поважали чи не більше, аніж біблійні заповіді. Загинути в бою за Вітчизну і за віру завжди вважалося почесним обов’язком.

Тому й не дивно, що всі козаки відважно билися з поляками. І хоча сили запорізького війська танули з кожною хвилиною, бо польські загони переважали їх за чисельністю та якістю озброєнь, не занепадав бойовий дух оборонців Батьківщини. Тричі Тарас Бульба запитував своїх побратимів: «А що, панове? ... - Чи є ще порох у порохівницях? Не ослабла ще козацька сила? Ще не гнуться козаки?». І відповідали йому закурені в бою вояки: «Є ще, батьку, порох у порохівницях! Не ослабла ще козацька сила, ще не гнуться козаки!».

Опис битви під містом Дубно створений у фольклорному ключі. Не випадково Тарас Бульба саме тричі звертався до своїх побратимів. Козаків тут автор уподібнює до казкових богатирів, що боронили свою землю від усякої нечисті.

Пригадайте, яке значення у фольклорних творах має число три. Яких казкових легендарних богатирів ви пам’ятаєте?

Чимало буйних голів полягло в цій битві. Але всі вони помирали, як справжні герої, зі словами «Вітчизна», «віра», «побратимство» на вустах. Саме так загинули Мусій Шило, Степан Гуска, Касіян Бовдюг, отаман Балабан та інші. Весь «цвіт» козацького війська віддав життя у битві під Дубно. Найвищим щастям для себе вважали вони загибель за волю своєї Вітчизни.

Відомий український актор Богдан Ступка в ролі Тараса Бульби з однойменного фільму.

Головний герой повісті, Тарас Бульба, і його старший син, Остап, завжди билися в перших лавах козацького війська. Вони немов створені були для захисту рідної землі - могутні, мужні та шляхетні воїни. Недаремно ж Остапа обрали отаманом, коли йому виповнилося всього лише 22 роки! Зрозуміли - він гідний цього звання! Прототипом цього героя був предок відомого українського мандрівника й дослідника Миклухо-Маклая, курінний отаман Запорізького війська Охрім Макуха.

Остап Бульба завжди бився з ворогом, не лякаючись ані ворожої сили, ані відповідальності, покладеної на нього козаками-побратимами. І загинув він як справжній герой. Потрапивши в полон до поляків, він зазнав нелюдських тортур, але жоден м’яз не здригнувся на його обличчі. Тарас Бульба, що був свідком страждань сина, сам горів немов у пекельному вогні. Але разом з тим, він мимоволі захоплювався мужністю сина. «Добре, синку, добре!» - шепотіли його вуста.

Тільки наприкінці нелюдського катування, коли Остап почав шукати в натовпі бодай одне знайоме обличчя, щоб таким чином дістати сил для останнього випробування, побачив він обличчя батька. І Тарас Бульба, не побоявшись поляків, благословив сина на героїчну смерть, гідну справжнього велета духу. На запитання сина: «Батьку! Де ти? Чи чуєш ти мене?» - Тарас Бульба відповів: «Чую!». «І весь мільйон народу разом здригнувся».

Гоголь не змальовує картин смерті інших козаків, яких полонили поляки, але ми можемо здогадатися про те, що й вони померли героїчною смертю, не зрадивши вітчизну та батьківську віру.

Трагічна доля судилася всім чоловікам з роду Тараса Бульби. Сам Тарас також загинув мученицькою героїчною смертю від рук ворогів. Його живцем спалили на вогнищі. Але цей могутній велетень-козак навіть не здригнувся від думки про власну смерть. Гоголь створив такі переконливі психологічні характери, що читач одразу розуміє: козаки ніколи не боялися смерті, вони завжди були до неї готові. Вони найбільше боялися втратити гідність, порушити святі закони бойового побратимства.

З родиною Тараса Бульби в повісті пов’язана не лише тема відчайдушного героїзму та самозречення, а й тема зрадництва. Молодший син Тараса Андрій перейшов на бік поляків, закохавшись у прекрасну панночку. Це був юнак, наділений чутливою душею та здатністю глибоко переживати, гострим природним розумом. Як пише автор повісті, Андрій не тільки «горів жадобою лицарського подвигу, але в душі його знаходилося місце і для інших почуттів». Напевно, саме ця чутливість, палка душа і стала причиною того лиха, яке сталося.

Андрій щиро покохав прекрасну полячку. І саме це змусило його відмовитися від вічних цінностей лицаря-патріота. Він загинув тоді, коли промовив страшні слова: «А що мені батько, товариші й вітчизна?». Цього героя не приваблює романтика бою, війни, перемоги. Він хоче спокійного, звичайного особистого щастя, хоче кохати і бути коханим. І саме це стало головною причиною його загибелі: Тарас Бульба не міг пробачити зради своєму синові. Він сам виконав свій власний жорстокий вирок. І навіть не поховав власного сина. Зрадники, на його думку, на таке не заслуговують.

Кохання до жінки боролося в душі Андрія з любов’ю до Вітчизни, рідної віри, з почуттям обов’язку. Кохання перемогло. Але не принесло героєві очікуваного щастя.

А ви вірите в силу такого кохання, яке може змусити людину зрадити найдорожче?

Зрада й запроданство - найстрашніші гріхи в неписаному статуті козацького товариства. Вони не прощаються й караються смертю, бо зраду Вітчизни не можна ані виправдати, ані спокутувати.

Жіночі образи повісті Миколи Гоголя також пронизані трагічним напруженням. Ще на початку ми бачимо драматичне прощання матері із синами, яка, випроводжаючи їх на Січ, не знає, яка їм судиться доля. І ці переживання згорьованої матері буквально вихлюпуються емоційними рядками на сторінки твору. Та й образ польської панночки так само не осяяний щастям. Передчуття лиха, сам контекст трагічних історичних подій впливали на створення автором цього характеру.

Отже, можемо зробити висновок: повість Миколи Гоголя - твір героїчний. Автор уславлює Вітчизну та її захисників, засуджує слабкодухість та зрадництво, щиро захоплюється мужністю людей, що не вагаючись клали свої голови за свободу Вітчизни та батьківську віру.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

1. Розкажіть про історію написання та видання повісті «Тарас Бульба».

2. Назвіть головних і другорядних героїв твору. Хто з них вам найбільше подобається і чому?

3. Які історичні факти чи події використав Гоголь у своїй повісті?

4. Перекажіть своїми словами уривок, який вас найбільше вразив. Поясніть, чому саме.

Міркуємо

1. Проаналізуйте і поясніть, на чому базувався кодекс козацької честі та як це змальовано в повісті.

2. Який період історії України змальовано у творі? Процитуйте відповідні уривки на підтвердження своєї точки зору.

3. Чому ми вважаємо Тараса Бульбу, його сина Остапа, їхніх побратимів героями? А яке ставлення автора до них? Як це відображено в тексті повісті?

4. З якої причини Тарас Бульба вбив свого сина?

Аналізуємо

1. Визначте елементи композиції повісті «Тарас Бульба» та прокоментуйте їх.

2. До яких художніх засобів вдається письменник при творенні характерів своїх героїв?

3. Здійсніть порівняльну характеристику Остапа і Андрія. Що було в Андрієві такого, що дозволило йому зрадити? І що ніколи б не дозволило цього зробити Остапові?

4. Визначте, яку роль (якщо вони є) відіграють у творі пейзажні картини, ліричні відступи, авторські характеристики, описи побуту.

Дискутуємо

1. Поясніть, як поєднуються реалістичні та романтичні елементи в повісті Миколи Гоголя.

2. У чому виявляється вплив фольклору в тексті повісті?

3. Яким постає образ Запорізької Січі в повісті Миколи Гоголя?

4. Пригадайте прочитані раніше твори про Січ та запорожців. Що нового вніс Микола Гоголь у розкриття цієї теми? Чому його повість стала надзвичайно популярною від моменту написання і не втрачає популярності дотепер?

5. «Він заклав основи великої літератури, і в традиційному переліку - Гоголь, Достоєвський і Толстой - ім'я Гоголя є джерельним і залишається найзагадковішим», - сказав Євген Сверстюк. Тут ідеться про те, що Гоголь став основоположником російської літератури. А ми вивчаємо його творчість у курсі літератури української. То він російський письменник чи український?

РОБОТА В ГРУПАХ

Відшукайте твори українських і зарубіжних поетів, присвячені Миколі Гоголю. Проаналізуйте їх і визначте, що в особистості Гоголя відзначали його шанувальники.

ВАШЕ ПОРТФОЛІО

ПРАЦЮЄМО З ПРОЕКТОМ

Є дві редакції твору Миколи Гоголя: редакція 1835 року і редакція 1842 року. Другу можна знайти в мережі Інтернет, а за першою, перекладеною українською мовою, ми, власне, й вивчаємо твір.

Зробіть порівняльний аналіз цих двох редакцій. Що змінилося упродовж семи років? Чому, на вашу думку, письменник змінив деякі акценти в повісті?

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Напишіть твір-роздум на тему «Тарас Бульба наших днів - який він?».

ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ

Сьогодні ми з вами мандруватимемо не сторінками літературних творів, а кіностудіями, які долучилися до створення образу Тараса Бульби на екрані.

Про Тараса Бульбу знято, напевно, найбільше фільмів. Він екранізувався в Німеччині (двічі), Франції, Великій Британії, Італії, Югославії, США і Чехословаччині. В Україні «Тараса Бульбу» вперше вирішив екранізувати Олександр Довженко. Початок зйомок було призначено на 22 червня 1941 року. Ця мрія великого Довженка так і не була втілена на екрані. Згодом, уже в 1960-х роках, фільм за цією повістю намагався зняти Сергій Бондарчук, написав навіть сценарій, але реалізувати свій задум йому не вдалося. І лише в 2009 році було знято український повнометражний художній телевізійний фільм «Дума про Тараса Бульбу».

Одна з найяскравіших екранізацій була спільно здійснена кінематографістами Югославії й США. Режисер цієї стрічки Дж. Лі Томпсон зняв свого часу такі культові кінофільми, як «Планета мавп» та «Копальні царя Соломона». Головну роль у картині виконав знаменитий голлівудський актор Юл Бріннер.

Що ви знаєте про цього режисера? Чи знайомі вам названі фільми? Вони вам подобаються чи ні? Чому? Свою думку аргументуйте.

А у 2009 році відбулася прем'єра російської стрічки режисера Володимира Бортка «Тарас Бульба» з видатним українським актором Богданом Ступкою в головній ролі.

Влаштуйте конкурс на кращий сценарій літературно-мистецького вечора «Тарас Бульба на екрані». Доберіть уривки з фільмів, прокоментуйте їх, порівняйте, спробуйте самостійно інсценізувати будь-який уривок з твору «Тарас Бульба». Використайте також у підготовці до вечора музичну драму «Тарас Бульба» (автори Микола Лисенко та Михайло Старицький).

ВІДПОЧИВАЮЧИ, ВЧИМОСЯ

Узимку 2006 року вийшов квест за творами Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки». Трохи згодом вийшла й друга частина гри під назвою «Вечір проти Івана Купала». Проте розробники не обмежилися рамками лише цього оповідання, а розширили сюжет за рахунок інших творів зі збірки. Тож аби грати в цю гру, самостійно прочитайте всі твори «Вечорів...».

Сюжет гри захопливий. Селище Диканька готується до свята Івана Купала. За легендою, цієї ночі розцвітає квітка папороті. Той, кому вдасться її знайти, отримає надзвичайні можливості, зокрема зможе відшукати скарби й казкові багатства. Петрусь мріє розбагатіти й приймає пропозицію дивного незнайомця, який нещодавно прибув до Диканьки. А головному героєві гри Вакулі (коваль з повісті «Ніч перед Різдвом») доведеться розплутувати складну інтригу, щоб порятувати Петруся. Щасти вам у грі!

ПОГЛИБЛЮЄМО ЗНАННЯ, РОЗШИРЮЄМО СВІТОГЛЯД

1. Гоголь М. Повісті Гоголя. Найкращі українські переклади у 2 т. - К., 2009.

2. Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. - К., 1998.

3. Куліш П. Гоголь перед судом викривальної літератури // Куліш П. Твори у 2 т. - К., 1989. - Т. 2.

4. Василашко В. Чи України ти син? - К., 1994.

5. Вересаєв В. Гоголь в житті. - Х., 1990.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.