Народні балади - Усна народна творчість

Українська література 9 клас - О. І. Борзенко - Ранок 2017

Народні балади - Усна народна творчість

ЖАНРОВІ ТА ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНОЇ БАЛАДИ

Слово балада походить від грецького слова ballo — рухатись. У давнину баладою називали любовну пісню, що супроводжувала танець. Пізніше вона стала самостійним жанром. Найбільш сприятливим періодом для розвитку української балади були XV—XVII століття. На сьогодні відомо близько трьохсот сюжетів українських народних балад.

За емоційним наповненням балада подібна до ліричної пісні, однак вона має сюжет, розповідає про події та вчинки героїв і їхні стосунки з іншими людьми. У баладному сюжеті майже завжди наявне щось незвичайне, небуденне. При цьому героями балад виступають переважно прості люди, які опиняються в незвичайних життєвих ситуаціях.

Однією з ознак баладного сюжету є трагізм: найчастіше зображувані події не мають щасливого завершення. Не випадково відомий фольклорист Олексій Дей назвав баладу „епосом нещасливих людських доль“. Із трагізмом пов'язана ще одна важлива риса баладного твору — драматизм, тобто напруженість дії. Ця ознака виявляється в динамічному розвитку подій, в емоційних діалогах і монологах. Така художня організація допомагає краще зобразити глибокі переживання, емоційні потрясіння героїв.

Цікаво, що балада прямо або опосередковано передає якесь повчання, моральну оцінку зображуваних подій. Іноді вона містить окремо подані повчальні узагальнення (частіше кінцівки, рідше зачини).

У баладних творах широко представлені народна символіка, давні міфологічні мотиви (найчастіше метаморфоза — чарівне перетворення людини на рослину або птаха). Для балади характерний прийом гіперболи. Як правило, вона використовується для зображення душевних страждань, іноді — коли виникає потреба підкреслити незвичайні властивості героїв, посилити драматизм дії.

Фольклорна балада — це ліро-епічний пісенний твір із напруженим сюжетом, який розповідає про надзвичайні або навіть фантастичні події в особистому, родинному чи громадському житті.

Гурт стародавньої музики „Хорея Козацька“ (сучасне фото)

За багатьма художніми ознаками балада близька до ліричної пісні. Вона містить традиційні порівняння, постійні епітети, нерідко в ній уживаються слова в зменшено-пестливих формах. Як і лірична пісня, балада спрямована на те, щоб зворушити слухачів, викликати емоційний відгук, співпереживання.

Опрацьовуємо прочитане

1. Які жанрові ознаки балади? Коли виникла більшість українських балад?

2. Хто найчастіше виступає героями баладних творів?

3. Які художні образи та прийоми зустрічаються в баладах?

4. Чи виникло у вас бажання прочитати твори цього жанру? Чому?

РОЗМАЇТТЯ НАРОДНИХ БАЛАД

Балади можуть бути присвячені різноманітним явищам людського життя, тому їх дуже складно класифікувати. Основну частину українських балад складають легендарні, історичні, сімейні та любовні.

До легендарних належать балади, що відобразили найдавніші міфологічні уявлення українців. Для них характерне зображення фантастичних подій. Герої в ситуації складного морального вибору або через фатальну безвихідь зазнають чарівної метаморфози — скажімо, дівчина перетворюється на рослину або птаха. Прикладом легендарної балади є „Ой чиє ж то жито, чиї то покоси“: доведена лихою свекрухою до відчаю, героїня перетворюється на тополю.

Історичні балади за тематикою дещо нагадують історичні пісні, однак вони не мають на меті докладно зобразити саму історичну подію. Увага зосереджується на вираженні емоцій, викликаних цією подією. Наприклад, до історичних балад належить твір „Ой на горі вогонь горить“.

Сімейні балади розкривають тему стосунків між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами й сестрами („Віддав брат сестроньку в чужу сторононьку“).

У любовних баладах основними мотивами є кохання, ревнощі, розлука, зрада. Приклад любовної балади — відома пісня „Ой не ходи, Грицю“, авторство якої приписують легендарній Марусі Чурай.

Опрацьовуємо прочитане

1. Про які види народних балад ви дізналися?

2. Що таке метаморфоза? У яких баладах використовується цей мотив?

3. Чим історичні балади відрізняються від історичних пісень?

4. У чому особливості сімейних і любовних балад?

5. Який вид балад вас найбільше зацікавив? Чому?

ТРАГЕДІЯ ВТРАТИ В БАЛАДІ „ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА“

Твір має виразний трагедійний характер. В експозиційній частині наявна згадка про загибель „вдовиного сина“. При цьому відсутня будь-яка історична конкретика в розкритті причини трагедії, що якраз і є характерним для історичної балади. Зрозуміло лише, що фатальну стрілу випустив ворог, бо „стріла з-за синього моря“. Самого ворога теж ніяк не означено.

Основний зміст балади складає образне втілення жіночих страждань, спричинених смертю близької людини. Важливо врахувати, що „вдовиний син“ був єдиним чоловіком у родині, він залишався опорою й захисником одразу для трьох жінок — матері, коханої й сестри.

Глибина трагедії передається за допомогою символічних образів трьох зозуль, які оплакують загиблого. Не випадково зозуля в народі найчастіше символізує горе, смуток, нещастя й смерть. Зозуля, що сіла „в головах“ — мати загиблого, „край серденька“ — „то його миленька“, у ногах — сестра. Троїста символіка допомагає увиразнити рівень скорботи: сльози матері — немов „Дунай розлився“, біля сестри — „слізок криниця“, але біля коханої „земля сухенька“. Скорбота визначає й рівень пам'яті: матінка оплакуватиме сина, „поки жити буде“, сестриця — „поки не забуде“, а „миленька плаче, поки його бачить“.

У баладі важливе не лише трагедійне переживання. У ній відбилося також характерне народне уявлення про міру спорідненості в сімейному житті. Важливим є й морально-філософський погляд на те, який слід у серцях близьких залишає по собі людина.