Українська література 9 клас - Л.Т. КОВАЛЕНКО - Оріон 2017

Діяльність братських шкіл і розвиток освіти - Світло доби Ренесансу - Давня література - Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література

XVІ-XVII ст. розпочинають свою діяльність братства, які організовують свідомі міщани при церквах для опору єзуїтським школам. Виникали вони спочатку на західноукраїнських землях, а потім розгорнули діяльність по всій Україні. Головним їхнім завданнями було протистояння католицизму та зміцнення православ'я. Кількість членів братств почасти не була великою: подекуди вони нараховували до десяти осіб. Але їхні учасники виявляли високу активність у захисті своїх релігійних, громадянських і культурних прав. Вони боролися проти покатоличення й полонізації українського народу, висловлювали протести проти протиправних дій католицьких священиків чи урядовців, активно втручалися в громадське життя міста. Така діяльність формувала небайдуже ставлення людей до свого становища, виховувала національно свідомих громадян.

Братства розгорнули широку культурно-просвітницьку діяльність. Вони усвідомлювали, що освіта стає одним з найважливіших засобів у боротьбі за збереження національної та культурної ідентичності. За їхньої активної участі в містах відкривалися початкові школи, метою яких було виховання дітей у православних традиціях, підвищення освітнього рівня народу, виховання в нього патріотичних почуттів. До викладання в братських школах залучали високоосвічених діячів, яких можна назвати енциклопедистами доби українського Відродження. Братські школи працювали в Дрогобичі, Галичі, Рогатині, Перемишлі, Луцьку, Бережанах та інших містах. Найбільшого успіху досягли Львівська та Київська братські школи, які надавали учням ґрунтовну освіту європейського зразка. Містяни й козаки підтримували їхню діяльність, робили багаті грошові пожертви. Так, наприклад, шляхтянка Галшка Гулевичівна заповіла свій двір на Подолі й значні кошти Київському братству, а в 1620 р. до нього записався гетьман Петро Сагайдачний „зі всім військом Запорозьким”.

Києво-Могилянська академія нині

Острозька академія нині

У 1576 р. було відкрито перший вищий навчальний заклад — Острозьку академію. Другий — Києво-Могилянський колегіум — утворено в 1633 р. з Київської братської школи. У 1701 р. за сприяння гетьмана Івана Мазепи їй надано статусу академії. Ці навчальні заклади були організовані за європейським зразком у дусі Відродження. У них вивчали чимало світських наук: діалектику, поетику, риторику, граматику, природничі предмети, латину як мову науки й культури, грецьку й церковнослов'янську мови. Починаючи з першої половини XVII ст., знання цих предметів, а також античної та ренесансної культури використовувалося для боротьби з ідеологічними противниками — католицизмом й унією.

Завдяки діяльності Острозької академії, Києво-Могилянського колегіуму та братських шкіл в українців формувався новий світогляд і духовні цінності, виховувалися лицарство й героїзм у відстоюванні православної віри. Без перебільшення можна сказати, що ці навчальні заклади виховували культурну й політичну еліту свого часу.

При колегіумах, академіях, деяких братських школах та при монастирях працювали друкарні й бібліотеки.