Відродження в літературі - Світло доби Ренесансу - Давня література - Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література

Українська література 9 клас - Л.Т. КОВАЛЕНКО - Оріон 2017

Відродження в літературі - Світло доби Ренесансу - Давня література - Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література

Ідеї європейського Ренесансу в XVI ст. просувалися через польське посередництво з Галичини на схід України. Найбільш відчутно його ознаки виявлялися в архітектурі на західноукраїнських землях, де відбувалося жваве містобудівництво, спорудження церков, замків вельмож, оборонних споруд тощо.

У XVI - першій половині XVII ст. література мала переважно релігійний характер, але вона частково засвоювала ідеї Відродження та гуманізму.

У цей період продовжують формуватися національні духовні цінності, які розвинуться в наступних століттях.

Творилася стара українська література кількома мовами: книжною українською, латинською, польською, рідше — народною українською та грецькою. Таке мовне різноманіття не перешкоджало розумінню творів, тому що українська культурна еліта опановувала ці мови в навчальних закладах. У цей період активно використовують польську й латинську мови, особливо в судочинстві, науці, церковних відправах, літературі.

На українських землях латина в той час набула особливого значення. Якщо в Європі вона виконувала роль засобу міжнаціонального спілкування, то в Україні стала своєрідним буфером між українською та польською мовами. Вона заважала масовій насильницькій полонізації нашого народу, а також сприяла засвоєнню загальноєвропейських культурних надбань, надавала можливість освіченим українцям розповісти про свою батьківщину широкій іншомовній аудиторії.

Латиномовну ренесансну поезію, яку науковці відносять і до української, і до польської літератур, творили переважно вихідці з України, які здобули освіту в європейських університетах і засвоїли передові ідеї гуманізму. Зазвичай багато з них залишалися працювати в Італії, Речі Посполитій, Угорщині й інших країнах, ставали авторитетними вченими та громадськими діячами. Так, наприклад, Юрій Дрогобич (справжнє прізвище Юрій Донат-Котермак) був ректором Болонського університету (Італія) й професором двох університетів у Речі Посполитій, Григорій Русин і Георгій Тичинський- Рутенець — професорами Краківського університету, Себастіан Кльонович — ректором Замойської академії та бурмистром Любліна тощо. Вони, хоч і полонізувалися та писали свої твори латинською мовою, але духовно були близькі до батьківщини, уболівали за її долю, працювали на її піднесення. Латиномовні поети називали себе дрогобичами, рутенцями, русинами, роксоланами, підкреслюючи цим свою національну приналежність.

Невідомий художник XVII ст. Портрет Юрія Дрогобича






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.