Байки Харківські - ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 - ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА - Давня література - Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література

Українська література 9 клас - Л.Т. КОВАЛЕНКО - Оріон 2017

Байки Харківські - ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 - ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА - Давня література - Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література

Григорія Сковороду вважають основоположником української байки. Збірка „Байки Харківські” містить тридцять прозових творів, більшість із яких подано у формі діалогів. Перші п'ятнадцять, за свідченням автора, створено „на сьомім десятку нинішнього століття”, після звільнення Г. Сковороди з Харківського колегіуму. Решта була написана 1774 р. в селі Бабаї на Харківщині. Багато сюжетів письменник запозичив в Езопа, але переосмислив зміст. У передмові до збірки автор завважує, що саме в людській натурі є приводом для зображення в байках: „Нерозумну пиндючливість зустрічають за зовнішністю, випроваджують за сміхом, а розумний жарт поважний вінчає кінець. Немає смішнішого, як розумний вигляд з порожнім нутром, і немає нічого веселішого, як смішне обличчя з прихованою діяльністю”. Отже, байки привабили Г. Сковороду, тому що за зовнішніми комічними сюжетами можна було приховати набагато глибший, світоглядний зміст.

1 У перекладі з латинської — „свобода”.

Нехитрі прозові історії, персонажами яких виступають звірі, сили природи, частини людського тіла, коштовне каміння, Григорій Савич супроводжує моральними висновками, які він називає „силою”. У ній формулюється повчання автора, що художньо розвиває його філософські ідеї.

Однією з найпопулярніших у збірці вважають байку „Бджола і Шершень”. Композиційно твір складається з двох частин — діалогу між персонажами та моралі-висновку. На початку твору Шершень кепкує з працелюбної Бджоли та не розуміє, чому вона віддана справі, адже невдячні люди користуються плодами її праці й навіть не дякують їй. У відповідь вона пояснює, що „незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати”. У „силі” (це висновок-мораль) автор пояснює сутність своєї ідеї про „сродну працю”: „Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? ...І немає більшої радості, аніж жити за покликанням”.

Тема байки — діалог Бджоли та Шершня про ставлення до праці та її плодів.

Ідея — заклик до самопізнання та спорідненої праці, яка може зробити людину щасливою.

Замість висновку процитуємо думку Мирослава Поповича про Григорія Сковороду: „...він зовсім не шукав того статусу мандрівного бездомного філософа, на який його прирекло життя. Він зумів вижити і навіть бути по-своєму щасливим у тих екстремальних умовах, у яких опинився, не прийнятий чернецьки-професорською громадою до кола своїх. Він нічим не поступився і з гордою гідністю пройшов свій життєвий шлях до кінця, не виказуючи своїх страждань і слабостей. Але образ завжди всім вдоволеного мандрівного філософа із сопілочкою, щасливого тим, що є особою без постійного місця проживання, не відповідає дійсності. З вищого духовного погляду він виграв війну проти світу корисливості і пошлості, хоч і дуже дорогою ціною. Але з погляду житейського він цю війну програв, бо для того, щоб лишитися собою, мусив відмовитися від будь-яких соціальних позицій...

Церковний світ не приймав Сковороду, бо він і не був людиною церкви. Він був мислителем глибоко світським, філософом з тонким розумінням одвічних світових проблем, особистістю, здатною на самовіддане і безкорисливе служіння людям і ідеї, але не установі, будь-якій, у тому числі церковно- монастирській”.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Прокоментуйте, як ви розумієте слова Дмитра Чижевського про те, що „...життя Сковороди є його філософією, а його філософія є його життям”. Відповідаючи, спирайтеся на факти біографії письменника.

2. Прокоментуйте висновки Мирослава Поповича про життєвий вибір Сковороди. Чому з духовного погляду він виграв війну проти світу, а з житейського — програв? Як ви ставитеся до такого вибору письменника? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Назвіть чотири тези, що відображають ключові філософські ідеї Г. Сковороди. Поясніть, як ви їх розумієте.

4. Французький письменник-мораліст Франсуа де Лярошфуко писав, що „людина часто вважає, що вона сама керує собою, тим часом як вона є керованою, і поки її розум спрямований до однієї мети, серце непомітно веде її до іншої”. З якою філософською ідеєю Сковороди перегукується ця думка?

5. Проаналізуйте вірш Г. Сковороди „De libertate”. У яких літературних творах XVII—XVIII ст. звучить тема вольності?

6. Прочитайте й порівняйте поезії Горація „До мецената” та Сковороди „Всякому місту — звичай і права...”. За якими ознаками вони між собою схожі, а чим відрізняються? Відповідь підтверджуйте цитатами.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.