Українська література 9 клас - Л.Т. КОВАЛЕНКО - Оріон 2017

Світова велич Тараса Шевченка - ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 - ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ'ЯТЬ - У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література

Справді геніальним поетом називають того, хто, пишучи про національні проблеми, зумів піднятися до їхнього загальнолюдського потрактування. Світова велич письменника визначається і його внеском у світовий літературний процес, і впливом на читача, і новаторськими пошуками ідей та оригінальних мистецьких засобів. Т. Шевченко силою свого полум'яного й художньо довершеного слова, силою своєї загальнолюдської правди переступив кордони рідної України.

Він оспівав багатостраждальний український народ, український світ так пронизливо тонко, так влучно, так щиро, як міг це зробити справжній син. Поет безмежно любив свій народ, вірив у нього, вбирав у своє велике синівське серце всі його проблеми, біди, бо сам вийшов з народу.

Він відтворив кріпаччину як світове зло. Мистецтвознавець Вадим Скуратівський з приводу цього зазначив: „Саме Шевченко вперше в історії (і не літератури, а людства) порушив... тисячолітню німоту...” соціальних низів. Так само потужно поет писав про національне поневолення рідного народу.

Водночас осердям його творчості є загальнолюдські моральні й духовні цінності, так звані „вічні” теми й мотиви — Бог, правда, добро, воля, справедливість, любов, доля, материнство.

Його творчість гуманістична й демократична. Його слово ствердило право української людини на волю й щастя, розбудило в ній національну свідомість і гідність. Заповіти Т. Шевченка й сьогодні актуальні: „Свою Україну любіть”; „Борітеся — поборете”, „В своїй хаті своя правда, і сила, і воля”. Проте поет бачив майбутнє рідного народу не ізольованим чи винятковим, а в колі інших народів, у колі взаєморозуміння й взаємоповаги.

Його твори написані із самого серця, тому в багатьох поезіях умовний ліричний герой і автор збігаються. Тоді народжуються рядки, пройняті найтоншими нюансами почуттів, сокровенними думками, ліричними сповідями чи знищувальними звинуваченнями. І. Дзюба назвав це „безкрайністю суб'єктивного”, тобто індивідуального, особистого. Так досвід однієї людини, талановито переплавлений у слові, ставав набутком загальнолюдським, а також збагачував духовність українського народу, його культуру. Кожний рядок поета вистражданий, пронизаний гострою думкою, щирістю й водночас простотою. Тією простотою, яка є ознакою справжнього таланту.

Шевченкова творчість сформована під впливом європейського романтизму. Шевченківський романтизм зазвичай називають бунтарським. Бунтарство поета поєднувалося з ліризмом, тобто емоційністю, схвильованістю, щиросердністю. Це був незвичайний сплав. Тому Т. Шевченко приніс у світову літературу свій різновид романтизму. Водночас у його творах трапляються реалістичні, сентиментальні ноти. Таке сплетіння засвідчує оригінальність творчого обличчя поета, його великий талант.

Творчість Шевченка визначила поступ української літератури на цілі десятиліття. Вона вписала рідне письменство в коло найрозвиненіших літератур світу.

Тарас Шевченко — символ України, її совість і душа.

Олег Шупляк. Наша дума, наша пісня

Олег Шупляк. Борімося — поборимо!

Визначні діячі культури про Тараса Шевченка. Постать, як і творчість Шевченка, така потужна й унікальна, що можна говорити про всесвіт поета. Велич його таланту й подвигу розуміли сучасники, нащадки. Так, ще П. Куліш відзначав світове значення Т. Шевченка і ставив його ім'я поряд з такими геніями людства, як Шекспір, Шиллер, Міцкевич. Бо розумів його внесок у загальнолюдську мистецьку скарбницю.

Одним з перших написав про особливість творчості поета Панас Мирний: „Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово”.

Проте найтоншим і найточнішим інтерпретатором творчості Т. Шевченка у свій час став Іван Франко, зокрема він запропонував власну „формулу” розуміння життя і творчості поета.

Уже в другій половині ХІХ ст. Т. Шевченко став відомим у багатьох європейських країнах. На початку ХХ ст. з'явилися перші англомовні переклади його творів. У 1911 р. і авторка відомого роману „Овод” англійська письменниця Етель Ліліан Войнич (1864-1960) видала окремою книжечкою шість поезій Кобзаря, до яких написала передмову й нарис про поета, ставлячи його в ряд світових ліриків. Для цього вона вивчила українську мову. На думку фахівців, її переклад „Заповіту” найдосконаліший з усіх дотепер відомих англомовних інтерпретацій цього твору.

Шведський історик, перекладач, славіст Альфред Єнсен (18591921) сказав про українського генія так: „Тарас Шевченко був не лише національним поетом, а й універсальним духом, світочем людства...”. Ця думка народжена внаслідок його знання життя і творчості Т. Шевченка, адже А. Єнсен перекладав твори українця, написав про нього книгу, видану німецькою мовою у Відні („Тарас Шевченко. Життя українського поета”,1916).

Виявів шани й любові до українського Кобзаря не перелічити. Як згадує Олесь Гончар, американський письменник, лауреат Нобелівської премії Джон Стейнбек (1902-1968) під час перебування в Києві, в Музеї Шевченка, заплакав, „стоячи перед посмертною маскою поета і слухаючи Заповіт”. А за півроку, наприкінці травня 1964, коли в Україні відзначали 150-річчя з дня народження Шевченка, надіслав з Нью-Йорка щире привітання: „Чи можна вплести ще якісь слова у вінок Шевченкової слави — слави, яку беззастережно визнає весь світ? Той, хто шукає плодів діяльності людської, що житимуть вічно, може знайти їх у Шевченка. Я згадую вітром пощерблені скелі на шляху до Гори й потріскані стіни пірамід. Навіть ваш улюблений Дніпро трошки змінив течію й пересунув свої піщані коси. Але слова Шевченка, пролунавши колись, залишилися незмінними назавжди. І я не знаю, чи можна ще додати що-небудь до уславлення його”.

Т Шевченко як людина, митець, великий гуманіст зачарував світ. Як сказав турецький поет Назим Хікмет (1901-1963), „поки б'ються серця, звучатиме і голос Шевченка”. А Олесь Гончар поглибив цю думку: „Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя”.