Українська література 9 клас - Пахаренко В. І. 2017

Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся»
Нова українська література

Всі публікації щодо:
Квітка-Основ’яненко Григорій

Особливе місце у творчості Г. Квітки-Основ’яненка займає повість «Маруся».

Т. Шевченко (з листа до Г. Квітки): «Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як, може, ніхто на світі. Ваша «Маруся» так мені вас розказала».

Письменник добре усвідомлював, що саме від успіху «Марусі» залежатиме, чи припинять убивати молоду українську літературу. Тому працював над твором особливо багато й ретельно. Переробляв, додавав, замінював окремі епізоди, портрети, пейзажі, шліфував мову, перегортаючи свої давні й нові записники з народними піснями, прислів’ями, приказками й описами обрядів. Зрештою, присвятив «Марусю» найдорожчій людині — дружині, у такий спосіб ніби вливаючи в текст свої найніжніші й найпоетичніші почуття.

Як довідуємося із «Супліки...», скептики твердили, що з україномовних авторів ніхто не здатен написати щось «і звичайне, і ніжненьке, і розумне, і почезне». Саме ці вимоги (послідовно сентименталістські) Г. Квітка й намагався зреалізувати в повісті.

Тема твору — історія ідеального й трагічного кохання сільської дівчини Марусі та міського парубка-сироти Василя.

Ідея — поетизація рідної землі, внутрішньої та зовнішньої краси українців, старосвітського сільського укладу життя й християнської моралі.

Композиція — досить проста й прозора. Події відбуваються в хронологічному порядку. Розгортається лише одна сюжетна лінія, у якій пролог — християнський роздум про минущість усього земного, зав’язка — знайомство Марусі з Василем, розвиток дії — зародження їхнього кохання та перешкоди на шляху до щастя, кульмінація — смерть дівчини, розв’язка — смерть Василя.

Основний конфлікт у повісті — виразно сентименталістський: між почуттям щирого кохання двох людей і невблаганною долею, яка присудила їм розлуку.

✵ Завдання основного рівня. Як, на ваш погляд, розв’язано конфлікт? Перемогло кохання чи доля? Обмірковуючи відповідь, пригадайте останні Наумові слова над могилою Василя.

Окрім сентименталістського, проглядається й соціальний конфлікт: на заваді одруженню молодят стає солдатчина Василя. Однак цей конфлікт у повісті другорядний, і розв’язує його автор просто: від двадцятип’ятилітньої солдатчини парубкові допомагає врятуватися добродій-господар. Зрозуміло, подібні щасливі випадки були надзвичайно рідкісними в жорстокому реальному житті. Проте такий підхід у творі цілком відповідає принципам сентименталізму (який зосереджувався не на реальному, а на бажаному з позицій автора).

Центральні образи твору — Маруся, Василь, Наум, Настя — помітно ідеалізовані. Це зумовлено знову ж таки вимогами стилю та авторською настановою довести, що українською мовою можна зворушити читача. Крім того, значна частина українських селян того часу вела ще спосіб життя, досить близький до Квітчиних ідеалів.

✵ Завдання основного рівня. Самостійно підготуйте характеристику образів Марусі, Василя й Наума.

Орієнтовний план характеристики літературного персонажа:

1. Яке соціально-громадське становище героя?

2. Роль портрета, мовної характеристики, сюжетних ходів у розкритті внутрішнього світу героя.

3. Як характеризують героя інші персонажі?

4. Яку мету ставить перед собою персонажу житті? Як досягає її?

5. Як виявляється духовне багатство (чи убозтво) персонажа.

6. Над чим змусив мене замислитися цей герой, від чого застеріг, у чому переконав?

Готуючи характеристику персонажів, зверніть увагу на подані запитання та завдання.

1. У якому середовищі та як виховується Маруся? Якою виростає?

2. Знайдіть описи зовнішності дівчини й козака в народних баладах, піснях про кохання, козацьких піснях (скористайтеся антологією української народної творчості «Закувала зозуленька» чи іншими джерелами). Зіставте ці описи з портретами Марусі й Василя. Які висновки можна зробити? Якими рисами українська дівчина з портрета В. Маковського нагадує Марусю?

3. Чи любить Маруся Василя (доведіть цитатами з твору). Чому вона після першого побачення вирішує припинити зустрічатися з ним?

4. Порівняйте, як передані любовні переживання Марусі й Василя та героїв народних пісень про кохання. Що спільного ви помітили? Які ознаки сентименталізму позначилися на змалюванні стосунків Марусі й Василя?

5. Зіставте образи Марусі й Наталки Полтавки. Що в них подібне, а що відмінне (в обставинах життя, вдачах, зовнішності, поведінці)?

6. Які риси вдачі Марусі відповідають українській душі, а які відмінні? Якими настановами християнської моралі керується дівчина?

7. Що нам відомо про сім’ю Василя? Як відгукується про цю родину Наум Дрот?

8. Доведіть, що Василь прагнув не тільки заробити гроші, а й стати освіченою людиною. Як оцінили це прагнення Марусині батьки? Зробіть висновок про ставлення українського народу до освіти.

В. Маковський. Українська дівчина. 1879 р.

9. Чому, на ваш погляд, заможний Наум не дав Василеві гроші, щоб той відкупився від солдатчини?

10. Чи знайшов Василь порятунок від свого горя в монастирі? Чи став справжнім ченцем? Чому монахи не виконали його останнього прохання й не поклали в домовину шовкової Марусиної хустки?

Насамперед впадають у вічі кілька художніх особливостей повісті, що зумовлені сентименталістським стилем.

1. Психологізм: автор досить уміло й докладно розкриває внутрішній світ Марусі й Василя, різноманітними засобами передає найтонші порухи їхніх душ. Наприклад, почуття героїв, підтексти сказаного промовистіше, ніж слова, виражають їхні голоси, будова речень, навіть розділові знаки в тексті.

2. Пейзажі — надзвичайно поетичні, наповнені словесною музикою, але, крім того, вони увиразнюють почуття й переживання героїв.

3. Докладні етнографічні замальовки. Автор передає у творі не щоденний побут і психологію хліборобів (до цього література прийде згодом), а етнографічний аспект селянського життя.

1. Перечитайте епізод другого сватання Василя. Що вам сподобалося в цьому обряді? Які символічні деталі й образи тут згадані (пригадайте нашу попередню розмову про народне весілля)?

2. Як змальовано обряд похорону? Чим він вас уразив? Чому мати роздала вбогим дівчатам і жінкам усе Марусине придане? Як ви розумієте такий звичай?

Г. Квітка був одним із найкращих знавців народного побуту. Етнографи й літератори дуже часто зверталися до нього, коли виникали якісь проблеми, потрібне було якесь уточнення чи пояснення. За етнографічну й фольклористичну працю письменникові наприкінці життя присвоїли почесне звання члена данського Королівського товариства антикваріїв1 Півночі.

4. Уражає багатство джерельно чистої народної мови в повісті. Вона вже не «простацька», як у «Салдацькому патреті» чи інших бурлескних текстах, а розчулена, витончена, поетична, переповнена епітетами, порівняннями, метафорами й літотами.

✵ Завдання основного рівня. Доберіть з тексту повісті дві характерні цитати, які б підтвердили щойно сформульовану думку.

Дуже турбувався автор, як сприймуть повість читачі, критики (тому й захистив її, як щитом, «Салдацьким патретом» і «Суплікою...»). Та побоювання його були марними: «Марусю» чекав справжній тріумф — і в Україні, і навіть у Росії (коли автор переклав її російською та надрукував у журналі «Современник»). Цим твором українська мова й література переконливо довели, що є повновартісними й різногранними.

1 Антикварій, антиквар (з латин. старовинний) — знавець старовини.

✵ Підсумкове судження. Пантелеймон Куліш: «Ще в жодному літературному творі простолюдин-українець не змальовувався в такій величній простоті душевній, як у цій повісті. Він нічого не бачив, окрім свого села. Він неграмотний, зайнятий лише польовими й домашніми роботами. Але в усіх його уявленнях і діях уражає нас якась велич, у якій відчуваєш природну шляхетність натури людської».

Запитання і завдання

1. Назвіть основні ознаки сентименталізму, проілюструйте їх творами Г. Квітки.

2. Як саме доля та вдача Г. Квітки позначилися на його творчості?

3. Чому повість «Маруся» уважають зразком сентименталізму?

4. Які основні етапи розгортання сюжету повісті? Коли ви зрозуміли, що твір матиме трагічний фінал?

5. Які моральні ідеали українського народу втілюють Маруся, Василь, Наум і Настя?

6. Удумливо прочитайте вступне й підсумкове судження С. Єфремова й П. Куліша. Підтвердьте міркування дослідників прикладами з повісті «Маруся».

Прочитайте комедію Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці», а також подивіться фільм режисера І. Земгано за п’єсою. Підготуйте для однокласників усне повідомлення (з елементами відеопрезентації) про головних дійових осіб цього твору та прийоми комічного в ньому.

Радимо прочитати

1. Ільєнко І. Григорій Квітка-Основ’яненко: Повість. — К., 1973.

2. Зеров М. Григорій Квітка-Основ’яненко // Зеров М. Твори: У 2 т. — К., 1990. — Т. 2.

3. Єфремов С. Історія українського письменства. — К., 1995. — С. 328-340.

4. Жулинський М. Григорій Квітка-Основ’яненко // Жулинський М. Слово і доля. - К., 2002. - С. 33-59.

5. Лімборський І. Творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. — Черкаси, 2007.

6. Гончар О. «Конотопська відьма»: сучасне прочитання // Слово і час. — 2008. — Ч.5.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.