Українська література 9 клас - Пахаренко В. І. 2017

Євген Гребінка - «Руська трійця»
Література українського романтизму

Всі публікації щодо:
Гребінка Євген

Нову українську літературу, національне відродження на західноукраїнських землях започаткував гурток «Руська трійця».

Після поділу Польщі, Західна Україна опинилася під владою Австрійської імперії. Це теж був колоніальний гніт, але не такий брутальний, як польський. Австрійці становили тільки 23 % від населення величезної імперії, а цісарі1 намагалися проводити досить передові економічні й соціальні реформи в дусі освіченого абсолютизму. Так, уже наприкінці XVIII ст. було дещо полегшено кріпосне право, а після революції 1848 р. й зовсім скасовано. Греко-католицьку церкву, що впродовж століть зазнавала польських утисків, було урівняно в правах з римо-католицькою. 1784 р. цісар Йосиф II, прагнучи мати більше освічених чиновників і священиків, заснував у Львові університет, який став першим вищим навчальним закладом такого типу в Україні. До речі, навчання тут велося разом з німецькою та латинською й українською (книжною) мовою. Поступово відновлювалася система початкової й середньої освіти (парафіяльні школи, гімназії). Проте згадані реформи втілювалися в життя частково й суперечливо, особливо на місцях. Поляки мали в Австрії значно більші пільги, ніж русини, і продовжували утримувати реальну владу в Галичині у своїх руках. У всіх сферах державного й культурного життя використовували польську та німецьку мови. З огляду на все це масового характеру набували спольщення й онімечення представників вищих верств галицького суспільства — духівництва, поміщиків, чиновників, заможних міщан.

1 Цісарями називали в Австрії імператорів.

Однак і в таких непростих умовах на початку XIX ст. з’являються перші паростки національно-культурного відродження. Воно розпочалося з боротьби за права рідної мови. 1816 р. філолог і культурний діяч Іван Могильнйцький заснував у Перемишлі1 науково-просвітницьке товариство, яке дбало про поширення українських народних шкіл. Згодом опублікував першу на Галичині «Граматику язика словенорусского», у якій науково обґрунтував давність і самобутність русинської (української) мови.

Почали також з’являтися збірки народних пісень (наприклад, «Руське весілля» Йосипа Лозинського). Потужним культурним центром краю ставав Львів, що мав кільканадцять чудових храмів, театр, українську церковну книгарню. Попри міжімперські кордони, посилювалися господарські й культурні зв’язки зі Східною Україною, приходило усвідомлення єдності цих двох гілок української нації.

На початку 1832 р. познайомилися й щиро заприятелювали троє студентів Львівської семінарії — Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. Їх зблизила любов до рідного слова, пісні, мрія про відродження України. Усі троє писали вірші, збирали фольклор. Завжди були разом — на лекціях, у церкві, у бібліотеці, вели між собою нескінченні бесіди рідною мовою. Через те семінаристи прозвали їх жартома «руською трійцею».

Незабаром вони згуртували навколо себе ще кількох національно свідомих юнаків з кола львівського студентства, але зберегли вже традиційну назву. Так виник гурток однодумців під назвою «Руська трійця».

Гуртківці бачили свою мету в збиранні фольклору, поширенні в народі освіти, доступних науково-популярних праць, написанні та виданні близьких народові творів. Усе це робилося задля високої ідеї національного відродження в Галичині та — у перспективі — об’єднання всіх українських земель, визволення з колоніального ярма.

Душею цього товариства був М. Шашкевич. Він мав неабиякі організаторські здібності, талант палкого промовця й агітатора, вирізнявся найпослідовнішим патріотизмом.

Гуртківці підготували два збірники фольклорних записів і власних творів. Проте цензура не дала дозволу на друк на тій підставі, що книжки були написані «хлопською» мовою та «незаконним» слов’янським шрифтом (кирилицею), а не латинським.

Тому третій збірник — «Русалка Дністровая» — довелося видавати за кордоном, у Будапешті. Альманах побачив світ наприкінці 1836 р., щоправда, датований він був уже наступним роком. Отож саме 1837 і вважається роком народження нової української літератури на Галичині.

Основну частину тисячного накладу, яку видавець надіслав до Львова, конфіскувала поліція. Проте навіть ті поодинокі примірники, що дійшли до читачів (близько двохсот), покликали не одного галичанина до активної національної й мистецької праці. Кілька книжок потрапило навіть на Наддніпрянську Україну, там прихильно відгукнувся про альманах М. Максимович. Читав його й Т. Шевченко, інші культурні діячі, тобто книжка таки виконала місію національного єднання.

1 Після Другої світової війни це місто й навколишні землі відійшли до Польщі.

Обкладинка альманаху

«Русалка Дністровая» — явище цілком романтичне — і за змістом, і за формою. Чому?

Романтики високо цінували фольклор, вважали його найважливішим джерелом культури, дзеркалом національної душі, основою авторської творчості, отож і в альманасі не випадково спочатку розміщена велика добірка народних пісень, а тоді вже оригінальні твори трьох авторів, і то стилізовані під фольклор.

Мова альманаху виростає з народної мови та відкидає штучне класицистичне «язичіє». До речі, автори застосовують і нині чинний у нас фонетичний правопис (за правилом: «Пиши, як чуєш, а читай, як видиш»).

У передмові М. Шашкевич проголошує ідею єднання розділеної нації, закликає до праці задля народу, підкреслює провідне значення наддніпрянських фольклористів і письменників для становлення нової української літератури.

Після виходу у світ книжки влада розгорнула справжнє цькування її укладачів. Тому 1837 р. «Руська трійця» розпалася. По-різному склалися долі трьох фундаторів гуртка. І. Вагилевич у зрілому віці зблизився з польськими колами й схилився до ідеї підпорядкування України Польщі. Я. Головацький став професором, а згодом і ректором Львівського університету, але пристав до москвофілів (прихильників Російської імперії) і перейшов на мертве «язичіє». Обидва закінчили свої дні в забутті, самотині, ізоляції, а Я. Головацький ще й на чужині (бо емігрував у Росію). Такою виявилася плата за відхід від ідеалів юності, від свого народу. Проте, до речі, як уже згадувалося, такі духовні хитання теж цілком характерні для романтичного світогляду. Послідовно відданим рідній нації та клятві, яку давав при вступі в «Руську трійцю», залишився М. Шашкевич. Тому саме його називають з пошаною «батьком нового галицького письменства».

Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 р. в с. Підліссі на Львівщині в сім’ї священика. З дитинства він гаряче полюбив народні пісні й казки.

З 1829 р. юнак навчався у Львівській духовній семінарії й одночасно слухав філософський курс в університеті. Суха офіційна, схоластична наука не задовольняла допитливого студента, тому він займався самоосвітою: докладно вивчав історію України, козацтва, готував до друку біографію Б. Хмельницького, вивчав також історію та культуру інших слов’янських народів, іноземні мови, багато перекладав.

М. Шашкевич починає замислюватися над тим, що літератури інших слов’ян створюються їхніми національними мовами, а українська — якимось мертвим «язичієм». При цьому мовознавці твердять, що русинська говірка непридатна для мистецької творчості. Однак є прекрасний русинський фольклор

!

М. Шашкевич

Маркіянова віра в рідну мову значно зміцніла, коли він випадково виявив у бібліотеці перші видання «Енеїди» І. Котляревського, фольклорні збірники М. Максимовича, а далі ознайомився і з творами Г. Квітки, Є. Гребінки, А. Метлинського. Переконавшись, що на Наддніпрянщині вже твориться нова література рідною мовою, М. Шашкевич замислив продовжити цю справу й на Галичині. Відчуваючи при цьому брак знань про власний народ, узявся за збирання та вивчення фольклору, народного побуту, звичаїв. Водночас зініціював появу та бурхливу діяльність «Руської трійці».

Ці ж ідеї звучать і в його власній творчості. Художній доробок письменника жанрово складається з ліричних віршів, історичних поем, балад, байок, оповідань. Усі його твори виразно романтичні за стилем.

Провідний мотив його творчості — заклик до пробудження національної свідомості земляків, до праці в ім’я відродження рідної мови й Вітчизни (вірші «Руська мати нас родила», «Слово до чтителей руського язика», «Руська мова»).

З тією ж патріотичною метою М. Шашкевич розробив історичну тему, бачачи при цьому минувшину Західної та Східної України як цілість. Тому він звертається й до княжої доби, і до козацької («Ярослав», «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку»). Узагальнена ця тема у вірші «Споминайте, браття милі...», де автор оживляє в уяві картини лицарського минулого, бойової доблесті та величі Батьківщини й закликає сучасників «воскресити в новій силі Руську славу, руську власть!».

Інтимна лірика М. Шашкевича — щемливо ніжна, переважно сумовита («Туга за милою», «Думка», «Лиха доля», «Розпука»), Лише вірш «До милої» промениться радістю взаємного кохання, надією на щасливе родинне життя.

Діяльність «Руської трійці» викликала гостре невдоволення влади, польської інтелігенції та спольщених українців. Семінарське начальство не раз намагалося «вибити русинський дух» з М. Шашкевича та його побратимів — були й умовляння, і погрози, і переслідування, поліція встановила за ними нагляд. Крім того, Маркіян захворів на сухоти — позначилися постійне недоїдання, напружена праця, моральний тиск.

Однак письменник і просвітник, незважаючи ні на що, продовжував працювати. 1836 р. уклав першу в Україні «Читанку для діточок в народних училищах руських» (до речі, слово читанка запроваджене теж ним). Він працював і над словником української мови, перекладав «Слово про Ігорів похід».

Після закінчення семінарії (1838) відмовився від перспективної посади в єпископаті, натомість пішов до народу — обрав долю простого сільського священика (у селі Новосілках). Парафіяни дуже шанували молодого панотця — за добре серце, побожність, мудрі поради. Крім того, службу він правив українською мовою, і люди казали, що аж тепер розуміють Слово Боже. Свою духовну працю Шашкевич поєднував із літературною й науковою.

Музей «Русалки Дністрової» у Львові — відкритий 1987 р. у дзвіниці церкви Святого Духа. 1729 р.

Однак служба в убогому селі не приносила статків родині (на той час Маркіян уже одружився). Тому Шашкевичі дуже бідували. Маркіянова хвороба загострилася. В останні місяці життя він осліп і оглух. Єдиною розрадою залишалася турботливість вірної дружини. 7 червня 1843 р., на 32-му році, його життя обірвалося. Поховали М. Шашкевича в с. Новосілках, а 1893 р. — у 50-і роковини смерті — його останки перенесено на Личаківський цвинтар у Львові.

Попри те, що «Руська трійця» проіснувала недовго, її приклад підхопили десятки талановитих, відданих Україні послідовників з Галичини та Буковини. Серед них — М. Устиянович, А. Могильнйцький, Ю. Федькович, нарешті, геніальний І. Франко.

Прочитайте кілька віршів М. Шашкевича різних тематичних груп. Які ознаки романтизму в них помітні?

Скориставшись матеріалами Інтернету, підготуйте для однокласників заочну екскурсію по музею «Русалки Дністрової» у Львові. Зокрема, зверніть увагу на історію та архітектурний стиль самої будівлі. Розкажіть, як вона пов’язана з гетьманом І. Виговським та діяльністю «Руської трійці».

Загалом творчі доробки перших поетів-романтиків не надто великі й не завжди досконалі. Проте ці митці утвердили народну мову як єдину літературну, збагатили українську літературу скарбами фольклору, заклали надійні духовні й естетичні основи для її подальшого бурхливого розвитку аж до сьогодення, підготували духовний ґрунт для появи найбільшого українського генія — Т. Шевченка.

Запитання і завдання

1. Назвіть основні ознаки романтизму як мистецького напряму.

2. Які умови суспільного життя сприяли появі в літературі українських поетів-романтиків?

3. Що ви довідалися про творчість М. Костомарова, В. Забіли, М. Петренка?

4. Охарактеризуйте основні художні засоби, що використані в баладі П. Гулака-Артемовського «Рибалка» і вірші Є. Гребінки «Човен».

5. Що встиг зробити Є. Гребінка за своє коротке життя для утвердження рідного письменства?

6. Чому М. Шашкевича вважають найталановитішим і найпослідовнішим представником «Руської трійці»?

Радимо прочитати

1. Гулак-Артемовський П. Поетичні твори. Повісті та оповідання / Гулак-Артемовський П., Гребінка Є. — К., 1984.

2. Українські поети-романтики. — К., 1987.

3. Історія української літератури XIX ст. / За ред. М. Яценка. — Кн. 1. — К., 1995.

4. Задорожна Л. Євген Гребінка. Літературна постать. — К., 2000.

5. Русалка Дністрова. — Львів-Жовква, 2012.

6. Шашкевич М. Повне зібрання творів. — Дрогобич, 2012.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.