Українська література 9 клас - Пахаренко В. І. 2017

Тарас Шевченко «Рік високого сонця»
Література українського романтизму

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

22 березня 1845 р. Т. Шевченко закінчив Академію мистецтв і отримав диплом «вільного художника», а 24 березня вже вирушив на Батьківщину. Той внутрішній голос, який повів на шлях оборонця нації, тепер кликав в Україну. Як і першого разу, зупинявся в різних поміщиків малювати портрети, відвідував друзів.

Улітку оселився в Києві й клопотаннями київських друзів, насамперед М. Максимовича, був прийнятий художником в Археографічну комісію. Ця робота цілком відповідала внутрішній настанові Т. Шевченка. Виконуючи доручення комісії, він багато подорожував по Київщині, Полтавщині, Поділлю, Волині, Чернігівщині. Малював пам’ятки архітектури — палаци, церкви, руїни укріплень, а також предмети старовини, чарівні куточки природи, записував народні пісні, легенди, перекази. Водночас продовжував придивлятися до життя народу, панства, інтелігенції, вів тривалі бесіди, суперечки. Так поступово нагромаджувалися враження, факти, щоб перелитися пізніше в поетичні рядки.

Т. Шевченко. Богданова церква в Суботові. 1845 р.

У вересні поет побував у рідних місцях, зустрічався з родичами, приятелями дитячих літ, відпочивав душею, а водночас виношував нові твори, дещо читав рідним, ділився планами організації шкіл по селах.

Майже всю осінь і зиму 1845 р. Т. Шевченко провів у Переяславі в доброго знайомого лікаря Андрія Козачковського. Поета мучила тяжка недуга (застуда із серйозними ускладненнями). Козачковський лікував його. Хвороба то відступала, то загострювалася. І саме в цей час відбувається вибух довго накопичуваної творчої енергії в душі митця. Талант поета сягнув найвищого свого розквіту. Не випадково Є. Сверстюк назвав 1845-й «роком високого сонця України». Буквально за півтора місяця (з 10.Х до 25.ХІІ) на папір лягли такі геніальні твори, як «Єретик», «Великий льох», «Наймичка», «Кавказ», «Посланіє», «Холодний Яр», «Псалми Давидові», «Минають дні, минають ночі...», «Три літа», «Як умру, то поховайте...».

Пізніше з творів, написаних у 1843-1845 рр., поет скомпонував рукописну збірку під назвою «Три літа». Не випадково на титульній сторінці Т. Шевченко помістив портрет біблійного пророка Єремії та взяв епіграф з його плачу. У такий спосіб порівняв своє призначення з місією Єремії. Як відомо, цей пророк зрозумів, що сучасну йому рідну націю врятувати неможливо, а тому все натхнення спрямував на створення нації майбутньої. Дуже подібні ідеї звучать у збірці «Три літа».

✵ Завдання основного рівня. Прочитайте епілог до поеми «Великий льох» — «Стоїть в селі Суботові...», пригадайте наслідки російської політики в Україні після Переяславської угоди — спровоковану добу Руїни, придушення гайдамацького руху, знищення Гетьманщини й Січі, закріпачення селянства, постійну русифікацію, придушення національного відродження у XX ст., три Голодомори, упокорення Галичини, Чорнобильську катастрофу, нарешті, віроломний напад на нашу землю 2014 р.

Збираючись «в Переяслав Москві присягати», Б. Хмельницький у суботівській церкві «молився, / Щоб москаль добром і лихом / З козаком ділився».

1. Чому Іллінська церква відтоді стала «домовиною України»?

2. У яких рядках поет узагальнює російську загарбницьку політику в Україні?

3. Шевченко непримиренно картає гетьмана за його фатальне рішення чи співчуває йому? Знайдіть підтвердження свого висновку в тексті.

4. Що означають рядки «церков-домовина / Розвалиться»? Ідеться про конкретну будівлю чи про певну світоглядну настанову? Яку саме? Чи «розвалилася» уже ця «домовина» у душах усіх сучасних українців? Відповідь умотивуйте фактами із суспільного життя нашої країни останніх літ.

Знайдіть і послухайте пісню «Стоїть в селі Суботові» у виконанні рок-гурту «Кому вниз» (адреса в Інтернеті: https://www.youtube.com/watch?v=68Cyxw35UiE). Чи зуміли музиканти в сучасній манері передати смисл і настрій Шевченкового тексту? Які віхи української історії акцентовано у відеокліпі?

У грудні 1845 — січні 1846 р. утворилася таємна політична організація Кирило-Мефодіївське братство. Його засновниками були правник Микола Гулак, викладач Київського університету М. Костомаров і студент того ж університету В. Білозерський. А натхненником, безсумнівно, став саме Т. Шевченко (хоча формально в організацію й не входив). Основна ідея всіх його творів періоду «трьох літ» — заклик до формування свідомої української еліти, спроможної взяти на себе відповідальність за долю нації. І ось ця заповітна ідея отримує реальне втілення.

До братства ввійшли університетські професори, учителі гімназій, військовики кадетських корпусів, студенти, зокрема О. Маркович, О. Навроцький, І. Посяда, М. Савич, Ю. Андрузький. Організація поступово поширилася на Полтаву, Чернігів та інші міста.

Метою братства проголошувалося визволення всіх слов’янських народів, серед них і українського, від національного гноблення, об’єднання їх у вільну федеративну республіку з парламентарним устроєм і надання кожному народові рівних прав і широкої автономії на засадах демократичної свободи й вільного національного розвитку, скасування станових привілеїв, ліквідація кріпацтва, знищення самодержавства.

Ідеалом братчиків була автономна Україна в складі республіканської федерації слов’янських народів. Кириломефодіївці дбали про розвиток української мови, мали намір заснувати школи з рідною мовою навчання для селянських дітей, видавати книжки й посібники для простого люду.

Оселившись навесні 1846 р. у Києві, Т. Шевченко заприятелював майже з усіма братчиками. Найближче він зійшовся з М. Костомаровим, а також з П. Кулішем. Вони були різними за вдачею, часто вели палкі суперечки з політичних чи естетичних питань, але це не заважало їм щиро приятелювати. Братчики ставали першими й найвдячнішими, захопленими слухачами й читачами позацензурної збірки «Три літа». Складені М. Костомаровим програмні документи братства — «Книга буття українського народу», статут і звернення до українців, росіян і поляків — безпосередньо перегукувалися з ідеями основних Шевченкових творів.

Та були й принципові відмінності. Кириломефодіївці, за усталеною традицією (пригадайте «Історію русів»), залишалися ще федералістами: майбутню слов’янську державу уявляли як об’єднання національних автономій навколо Росії, «з московською мовою для спільного порозуміння», з єдиним президентом, спільною армією тощо. Шевченко ж був уже націоналістом: виступав за утворення Української демократичної, ні від кого не залежної держави. Очевидно, через ці розбіжності він формально й не вступив до братства, хоча й часто відвідував його таємні зібрання.

Майже весь 1846 р. і початок 1847 р. поет провів у роз’їздах по Україні, продовжуючи працю в Археографічній комісії та гостюючи в друзів і знайомих. На початку 1847 р. Т. Шевченко отримав посаду вчителя малювання в Київському університеті. Усе складалося дуже добре. Одразу ж задумав організувати ще й академію мистецтв для обдарованих дітей із народу. Водночас загорівся ідеєю нового видання «Кобзаря», виношував нові малярські й поетичні задуми, але здійснитися всім цим планам не судилося...







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.