Українська література 5 клас - Л.Т. Коваленко

ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЕНКУ - НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ - СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ

Переказ

Був у батька Хмеля полковник Морозенко. Вельми славний був лицар. І всюди він перший: і під Жовтими Водами, і під Корсунем, і Пилявцями, та ще й Кам'янцем-Подільським громив з чернею шляхту голопузу. А ще спільно із загонами Максима Кривоноса здобув Високий Замок у Львові.

Кажуть, прийшов на Запорозьку Січ Станіславом Морозовицьким, а став Нестором Морозенком. З власної волі зрікся шляхетської віри, бо не міг спокійно дивитися на гірку долю українського люду, що стогнав у панському ярмі та бунтував проти сваволі і безправ'я. А ще розповідають: мав Морозенко розум за десятьох та кохався у книгах велемудрих. І полюбив його Хмель, як сина рідного, і нарік його, орла сизокрилого, полковником за битви звитяжні. А вже чернь простолюдна йшла грізною силою за своїм полковником. Не лякали її ні вогонь, ні вода, ні гармати військ шляхетських. Де пролетить кіннота Морозенка — засіяне поле трупом ворожим.

Боялася шляхта одного імені Морозенка і за всяку ціну хотіла знищити його. Що тільки не робили підлі пани! Підсилали таємних вбивць, робили засади, три рази стріляли по нім куплені золотом найманці.

— Козацьке тіло шляхетська куля не бере! — сміявся Морозенко.

Козацько-селянське військо обложило з усіх сторін Збараж, як бджоли вощину. Тісно стало шляхті в замку, що й птиці ніде пролетіти. З Луб'янецького горба оглядав Хмельницький поле бою. Кидав проти ворога все нові сили.

— Б'ють козаки панство вельможе, аж пір'я летить... ох і наваримо на бенкет пива, та шляхті на диво! — вигукував задоволено гетьман.

Скликав Хмель своїх полковників на раду і мовив:

— Пан вельможний Ярема Вишневецький просить прислати у замок послів на переговори. Мабуть, набридла панству дохла конятина... чи, може, щось хитре надумав підлий Ярема?

Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники:

— За що гинули, проливали кров наші смільчаки?

— Шкода людської крові! — з болем сказав гетьман.

— Краще вже шаблюкою та порохом розмовляти з ворогом, ніж слухати його підступні слова й брехливі запевнення, — переконував Богун задуманого Хмеля.

Микола Самокиш. Бій під Монастирищем

— Хто ж з вас поїде до Яреми? — спитав Хмель.

І вийшов перед Хмельницького славний лицар Морозенко. Поклонився шановному товариству і промовив:

— Пошліть мене, батьку Хмелю, і ви, чесне товариство, до пана Вишневецького.

1. Знайди на карті України міста, де воював Морозенко.

2. Що ти дізнався / дізналася про минуле Морозенка? Як про це сказано в тексті?

3. Знайди в тексті і прочитай два речення, у яких перебільшено зображено силу Морозенка. Навіщо народ відходить від життєвої правди?

4. Як ставився до переговорів із князем Вишневецьким Богдан Хмельницький, а як — частина козаків? Прочитай та прокоментуй діалог старшини з гетьманом. На чиєму боці будеш ти?

5. Як розгортатимуться події в наступній частині переказу? Чому ти так думаєш? Перевір своє припущення, дочитавши текст до кінця.

І наступив ранок шостого липня 1649 року. Ще сонце не сходило, а наш Нестор Морозенко обмірковував з батьком Богданом, що зволить він сказати Вишневецькому. А що скаже хитрий єзуїт?

На сивому коні в товаристві двох козаків їхав Морозенко до Збаразького замку на розмову з Яремою. Побачили пани, хто до них їде. Жахнулись і скипіли ненавистю. Позбігалася вся знать Речі Посполитої, дали знати Яремі.

Морозенко їхав повільно. Ще трохи — і відчинять перед ним браму до замку з наказу Яреми. Вмить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався з шумом вітер. Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького. Одна куля влучила в серце Морозенка, друга — в голову, третя — в живіт. І похитнулося козацьке тіло. Та не впав Нестор, а йшов ще кілька кроків. Налякані вельможі щезли з мурів замку. Ще крок-два — і похилився Морозенко на мур фортеці. Помер стоячи лицар славний. Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув як з відра густий дощ. Плакало небо, плакала земля за Морозенком.

Під зливним дощем схопили козаки тіло полковника і чвалом привезли до козацького табору в Луб'янки.

Заплакав гірко гетьман Хмельницький над Морозенком. Наказав урочисто поховати його. Тіло славного лицаря на возі козацькому везли по всіх сотнях, полках. Схилялися додолу стяги, лунали вистріли з мушкетів і самопалів. Прощалися з полковником. Старі козаки, що не раз дивилися смерті у вічі, нишком витирали сльози. Тяжко сумували чернь, селяни, йшли за возом з похиленими головами аж до могили Морозенка.

Тужний спів. Вибухи самопалів. Тіло Морозенка віддано землі. Біля нього поклали шаблю, даровану Хмельницьким. Коли ж висипали високу могилу, то пішов зливний дощ. То плакала вся Україна за славним лицарем волі. І залунала по всій Україні тужлива пісня:

Ой Морозе-Морозенку,

Ти славний козаче!

За тобою, Морозенку,

Вся Вкраїна плаче.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. У якому місті загинув Морозенко? Знайди підтвердження відповіді в тексті.

2. Прочитай уривок від слів Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького до кінця абзацу. Як поводився Морозенко в останні хвилини життя?

3. Установи зв'язок між явищем природи та епізодом. Накресли в зошиті таблицю та заповни вільні клітинки. Чи є зв'язок між подією в переказі та явищем природи? Знайди цьому пояснення.

Вмить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався з шумом вітер.

Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького.


Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув як з відра густий дощ.

Висипали високу могилу...


4. Як, на твою думку, ставиться оповідач до Морозенка і до шляхти? Як передає свої почуття? Знайди в тексті слова, що підтверджують твою думку. Відповідь прочитаєш у Словничку-довідничку.

5. Які риси характеру козаків прославляються у творі?

ЗБАГАЧУЙ СВОЄ МОВЛЕННЯ

Сваволя — самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думкою й волею інших. Синоніми: свавілля, свавільство, свавільність, самочинство, самовілля, самовільство.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Річ Посполита — Польсько-Литовська держава в XVI—XVIII століттях.

Чернь — тут: прості люди.

Шляхта — частина населення Польщі, Литви та Русі в XIV—XVIII століттях, що мала привілеї.

ТВОЇ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЕКТИ

Запиши від старших український народний переказ, поширений у твоїй місцевості. Намалюй до нього ілюстрації та підготуй книжечку. Разом з однокласниками влаштуй виставку робіт. Поділися враженнями з товаришами про їхні роботи.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

Накресли в зошиті таблицю та заповни її. На перетині горизонтальної та вертикальної колонок постав, де треба, знак +. Поясни, що спільного між міфами, легендами і переказами, а чим вони різняться.