Всі публікації щодо:
Костомаров Микола

Українська література хрестоматія для 9 класу - О. М. Авраменко

СОЛОВЕЙКО - МИКОЛА КОСТОМАРОВ - Література українського романтизму - НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Зелений сад, зелений сад,

Зеленая могила!

Зелений сад вдяга весна,

Могила забриніла!


Як гарно слухать, коли вніч

Маленький соловейко

В квітках затлямка, засвистить

Так приязно, любенько!


А тут вони ведуть танок!

Хто гласи їх розлічить?

Хто передом із їх іде?

Хто зорі перелічить?


Той на тополі, ті в кущах,

Ті в вербах, ті в калині...

Один біля могили сам

Співає на ялині.


Щебече він: не то співець

Віршами люб’язними

Кохання й радість розділя

З серцями приязними.


Затьохка він — не то біди

Оплакує людськії;

Жаль ллється в серце, як в квітки

Крапельки дощовії.


От застогнав, і от замовк...

Терликнув — вп’ять залився...

Не то співець в останній раз

Із миром розпростився!


І в небо думкою влетів,

Між зорями співає,

А странний спів його людей

Уже не порушає.


Співає пташка, і ніхто

Не взяв її в примітку!

Співа співець — ніхто йому

З душі не кине квітку!


Одно серденько між всіма

Глас пташин розпізнало;

Одно серденько пісня та

Співцева розрушала.


І цілий день смутна, тиха

Самотняя могила,

А вранці зомнята трава,

Де дівчина сиділа.