Українська література - шкільні твори - 2026

Осуд гноблення трудящих у байці П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака»

Всі публікації щодо:
Гулак-Артемовський Петро

Серед тих, хто добре розумів, що кріпацтво — лад несправедливий, жорстокий, ганебний, був і відомий український письменник Петро Гулак-Артемов- ський.

П. Гулак-Артемовський, однак, не був ворогом ні кріпацтва, ні самодержавства. Він засуджував лише надмірну жорстокість і свавілля поміщиків, обурювався проти будь-якої несправедливості. Тяжкі враження від навколишньої дійсності не давали спокою, ятрили молоду душу поета, викликали протест. Але відверто висловлювати свої думки було небезпечно. І П. Гулак-Артемовський звернувся до жанру байки.

У роки свого вчителювання Гулак-Артемовський написав байку «Пан та Собака», в якій гостро засудив самодурство й жорстокість панів, ставши на захист уярмлених селян.

Байку «Пан та Собака» вперше було надруковано у журналі «Український вісник» 1818 року. В алегоричному образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, автор відобразив безправне життя кріпаків. Поет показав кріпака — працьовитого, наївного, безправного, який вірить у панську «добрість». Рябко цілком віддається роботі.

Один Рябко, один, як палець, не дрімає.

Худобу панську, мов брат рідний, доглядає.

Бо дарма їсти хліб Рядко наш не любив:

їв за п’ятьох, але те їв, що заробив.

Та за вірну службу панові Рябка було ще й побито. Він не може збагнути панських знущань: «Чим, люде добрі, так я провинився? За що ж глузуєте..?»

І панський слуга Явтух охоче пояснює Рябкові, в чому полягає його провина. Виявляється, що Рябко вночі, оберігаючи панське добро, гавкав, а пан, програвши у карти, не спав цілу ніч. «Що буцім ти, Рябко, так гавкав, як собака», — каже Явтух. За те й був покараний.

Наступної ночі, пам’ятаючи, за що його було побито, Рябко уклавсь спати та проспав цілу ніч. Та, на лихо, пана цього разу пограбували, а Рябка знову було жорстоко побито.

…Аж тут їх щось з десяток

Вліпили з сотеньку КИЇВ Рябку в завдаток.

Разів із шість Рябка водою одливали

І стільки ж раз його, одливши, знов шмагали.

Рябко — покірний слуга, який хоче піддобритись до пана, заслужити ласку та подяку. Це образ працьовитого, чесного, забитого кріпака-селянина. Але він безправний, беззахисний перед необмеженою владою поміщика. Жорстоке знущання і несправедливе покарання виводить із рівноваги навіть цього сумлінного кріпака. А згодом і в нього прокидається обурення.

«Нехай їм служить більш рябий в болоті біс», — каже Рябко.

У сатиричному ключі поет характеризує панів, їхнє самодурство і деспотизм, аморальність і неробство. У творі яскраво чуються нотки суспільного протесту проти кріпацтва.

Ідейний зміст байки був співзвучний з тогочасними прагненнями передових людей суспільства — це протест проти кріпацтва. Автор байки наголошує, що

… дурний той, хто дурним іде панам служити.

А більший дурень, хто їм дума угодити.

Байка «Пан та Собака» — антикріпосницький твір в українській літературі перших десятиліть XIX століття. Це була перша і гостра сатира, спрямована проти кріпацтва. Цей твір був виявом глибокої громадянської мужності письменника.