Українська література - шкільні твори - 2024

П. Гулак-Артемовський та його творчість

Всі публікації щодо:
Гулак-Артемовський Петро

Варіант 1

П. Гулак-Артемовський - талановитий поет початку XIX століття. (П. Гулак-Артемовський був чудовим знавцем народно-розмовної мови, народних звичаїв та побуту. Не можна не погодитися зі словами відомого дослідника української літератури І. Айзенштока: "Поезії Гулака-Артемовського висунули його в ряд перших, кращих представників української літератури… Вони ж міцно закріпили за ним… неминуще значення одного з класиків рідної літератури".)

ІІ. Початок літературної діяльності. (Ранні твори П. Гулака-Артемовського написані російською мовою, ще до навчання у Київській академії він зробив кілька перекладів із французької. До української ж мови вперше письменник звернувся у Харкові. Уже перші твори "Пан та Собака", "Солопій та Хівря", "Тюхтій та Чванько" викликали великий інтерес і в читачів, і в літературних колах.)

III. Байка "Пан та Собака" - антикріпосницький твір в українській літературі XIX століття.

1. Запозичення сюжету у польського поета Ігнація Красицького. (П. Гулак-Артемовський звернувся до сюжету байки "Пан і Пес" І. Красицького. Український байкар, увівши нові сцени, нових персонажів, ожививши все це колоритною мовою, створив цілком самостійний оригінальний твір. Твір ідейно збагатився і звучить як соціально-реалістична сатира з яскраво вираженими національними характерами.)

2. Алегоричність образу Рябка. (Автор у творі зображує Рябка працьовитим, чесним, відданим панові, наївним. Цей персонаж уособлює безправного та беззахисного селянина-кріпака, який хотів вислужитися перед паном, своєю працею заслужити похвалу. Та побачивши жорстокість пана і несправедливість, висловлює протест.)

3. Ставлення автора до Пана. (Автор зневажає Пана, засуджує його жорстокість, грубість, самодурство. Байкар нещадно критикує панський паразитичний спосіб життя.)

4. Основна думка байки "Пан та Собака". (У байці порушені гострі соціальні проблеми часів кріпацтва. П. Гулак-Артемовський сміливо засудив окремі вади кріпосницької дійсності, виступив проти жорстокого знущання з безправного селянства. Автор глибоко співчуває поневоленим, захищає їхню людську гідність.)

IV. Популярність байок П. Гулака-Артемовського. (Уже перші байки здобули авторові визнання. Особливо популярною стала байка "Пан та Собака". Її вивчали напам’ять, цитували, нею захоплювалися, бо вона відповідала антикріпосницькому духові того часу. На появу байки російський критик М. Полевой відгукнувся епіграмою:

Пускай в Зоиле сердце поет,

Он Артемовскому вреда не принесет:

Рябко хвостом его прикроет

И в храм бессмертья унесет.

Варіант 2

Петро Гулак-Артемовський — талановитий український поет і письменник, творча діяльність якого припала на початок ХІХ століття. Він був гарним знавцем народного побуту, звичаїв, розмовної мови. Не можна не погодитися з відомим дослідником української літератури І. Айзенштоком, який так писав про митця: «Поезії Гулака-Артемовського висунули його в ряд перших, кращих представників української літератури. Вони ж міцно закріпили за ним неминуще значення одного з класиків рідної літератури».

Одним з найцікавіших творів П. Гулака-Артемовського є байка «Пан та собака». Це майже не перший в українській літературі антикріпосницький твір. Сюжет цієї байки автор запозичив з байки «Пан і Пес» польського поета Ігнація Красицького. Але український байкар увів у свій твір нових персонажів, нові сцени, оживив сюжет колоритною українською мовою і створив цілком самостійну оригінальну байку. Завдяки цьому вона збагатилася і зазвучала як реалістична соціальна сатира з яскраво вираженими національними рисами.

У байці «Пан та Собака» зображується працьовитий, чесний, відданий панові, але наївний пес Рябко. Цей персонаж уособлює у творі беззахисного і безправного українського селянина-кріпака, який прагнув своєю працею заслужити похвалу і вислужитися перед паном. І лише побачивши несправедливість та жорстокість пана, пес Рябко намагається висловити протест.

Автор байки ставиться до Пана зі зневагою, він засуджує його самодурство, грубість і жорстокість. П. Гулак-Артемовський нещадно критикує образ життя панів, їхнє паразитування і життя за рахунок простих людей — своїх селян.

У байці «Пан та Собака» П. Гулак-Артемовський порушив гострі соціальні проблеми тогочасного суспільства, висвітлив несправедливість законів і безправність селян. Він сміливо засуджував вади кріпосницької дійсності, виступав проти жорстокості панів і знущання з безправних селян. Митець глибоко співчував поневоленим і захищав їхню людську гідність.

Слід сказати, що у сучасників П. Гулака-Артемовського його байки користувалися неабиякою популярністю і швидко здобували визнання. Особливо популярною була байка «Пан та Собака», адже вона відповідала тогочасному антикріпосницькому духові. Нею захоплювалися, її цитували і вивчали напам’ять. Деякі моменти з цієї байки та з інших творів митця залишаються актуальними й сьогодні.