Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Морально-етичні проблеми в романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко
Всі публікації щодо:
Костенко Ліна
Чурай Маруся
«Маруся Чурай» без будь-якого перебільшення стала загальнокультурним явищем, давала і зараз дає духовне здоров’я і творчий тонус, вчить добру і гідності.
Морально—етичні проблеми в романі Ліна Костенко ставить і вирішує на прикладі життя двох родин, протиставлених одна одній, — Чураїв і Вишняків.
Чураї являють кращі, лицарські сили народу. Це сильні особистості, творчі здібності яких можуть реалізуватися тільки за умов свободи. Тому свобода — соціальна, національна, нарешті, внутрішня, показником якої виступає почуття власної гідності, — є для них абсолютною цінністю. За своєю природою вони непримиримі до пристосуванства, покори, принижень, зради. Ось як характеризує Маруся свого батька:
…Хто там здався, тільки той і вижив.
А батько ж наш, він здатися не міг.
Він гордий був, Гордієм він і звався.
Він лицар був, дарма що постоли.
Стояв на смерть. Ніколи не здавався.
Чурай цінує людей не за суспільне становище, а за особисті якості. За таким принципом вибирає дружину, цього ж навчає доньку.
У Вишняків поняття честі нерозривне з посадами і багатством. Вишняк без маєтку — ніщо, він не особистість, бо позбавлений власного «я», стійких моральних засад і переконань:
Хто за Богдана, хто за короля.
А він за тих, которії не проти.
Чурай не може зрадити, бо це означає вбити свою власну душу. Для Вишняка ж зрада — справа трохи клопітна, але безболісна (пригадаймо, як він поводиться під час облоги Полтави).
Самоутвердження Вишняків грунтуєтся на власній вигоді зі збереженням зовнішніх форм благопристойності. У такому ж дусі вихована і Галя, людина вкрай обмежена — «гуска», як каже про неї Гриць, зате пихата і самовпевнена, бо дочка «значного чоловіка». У родині Вишняків духовні цінності підмінено матеріальними, тому ні батько, ні дочка не замислюються над тим, що купують Гриця за гроші і завдають страждань іншим.
Вже тато наш і на весілля втратились, а
Гриць умер… а Гриця вже нема…
За вишняківською системою цінностей навіть життя (не те що там кохання’. ) можна перевести в графу матеріальних витрат. Для Марусі ж ідеалом є любов, яка єднає «незглибимі душі».
За всім ознаками Вишняки і Чураї протистоять один одному:
У всіх, оцих скорботах і печалях,
у всіх оцих одвічних колотнечах —
і Чураївські голови на палях,
і Вишняківські голови на плечах.
«Маруся Чурай» — це джерело духовності, що просто-таки примушує душу підніматися у висі, до Добра і Правди. Кажуть, що у далекому Казахстані в застійні часи українці від руки переписували роман… Хто порахує всіх спраглих, що припали до твого джерела, Марусю, до твоєї пісні; тих, кого підтримала у важку годину твоя сповнена гідності і високої народної моралі душа, тих, кого допила твоя незглибима любов, тих, хто не плакав над трагічною долею, стаючи чистішими і кращими?
