Українська література - шкільні твори - 2022

Проблема історичної та художньої правди в романі «Маруся Чурай»

Всі публікації щодо:
Костенко Ліна
Чурай Маруся

I. Л. Костенко — поет із покоління шістдесятників (нові проблеми, нові барви, теми).

1. Складний, неоднозначний шлях поетеси в літературу (перший успіх — потім шістнадцять років вимушеного мовчання, не йшла на компроміси з владою).

2. 70-ті роки — розквіт творчості поетеси ("Над берегами вічної ріки",."Неповторність", "Сад нетанучих скульптур", "Вибране", роман у віршах "Маруся Чурай").

II. Маруся Чурай — дівчина з легенди (за легендою, Маруся — автор популярних пісень, мала чудовий голос, працьовита, добра, щира; жила з матір’ю, коханий зрадив, вона його отруїла, суд помилував дівчину).

III. Головна героїня роману — Маруся Чурай (не просто вродлива, з бажанням кохати, а натура творча, особлива, ніжна, з вразливою душею, не байдужа до людей).

1. Неоднозначне ставлення односельців до суду над Марусею Чурай (для одних — гордість, душа народу, для інших — вбивця).

2. Драматичне, болісне переживання зрадженого серця (мовчить, не говорить, для кого була виготовлена отрута, шукає відповіді на питання про причини зрадженого кохання, прозріння посилює душевні муки).

3. Майстерне переплетіння в романі особистого та загальнонародного (особисте горе ніщо у порівнянні з всенародною трагедією: "Комусь на світі гірше, як тобі").

IV. Життєва, актуальна правда роману (роздуми про драматичні сторінки історії України, про сьогодення, про нашу мораль: проблеми митця і суспільства, вірності і зради, батьків та дітей).


Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко.

Сюжет роману можна розглядати у двох аспектах: зображення контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного тла України XVII століття, і життя Марусі Чурай, історія її нещасливого кохання. Використовуючи відомий сюжет, поетеса по-новому його осмислює. Це стосується трактування постаті головної героїні, зображення соціально-психологічної атмосфери епохи.

Для Ліни Костенко Маруся Чурай — не просто вродлива дівчина з її природним бажанням кохати і бути коханою, щасливою в сімейному житті. Вона — натура творча, а тому особлива. Радощі і жалі простих людей дівчина чутливо вбирає в себе як свої: «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа». Так говорить про героїню Іван Іскра, який розуміє чарівність її вроди, високість душі й талант художника. Йому якраз імпонує саме здатність тонко відчувати, шляхетно поводитися навіть у побуті.

У зображенні головної героїні Ліна Костенко майстерно переплітає особисте і загальнонародне. Усе в романі не просто відбувається на тлі історичних подій: кожен вчинок, кожен характер історично обумовлений. Так, історія сім’ї Марусі, загибелі мужнього батька пояснює багато що у її характері, ставленні до людей і світу. Починається роман сценою суду, в якій виявляється ставлення різних людей до дівчини.

Для одних вона — гордість, душа народу, для інших — убивця. Сама ж Маруся, болісно переживаючи особисту драму, мовчить, не говорить про те, що зілля Гриць випив сам, що те зілля призначалося їй. Вона подумки задає й задає собі питання: «Чому Гриць так вчинив?» Але прозріння для неї ще болючіше: «Нерівня душ — це гірше, ніж майна». Ліна Костенко реалістично змальовує те побутове родинне середовище, яке зробило з Гриця людину з подвійною душею.

У гонитві за копійчиною та майном його мати забувала про виховання нормальних людських якостей: порядності, шляхетності, доброти. От і вийшов Гриць таким, як його окреслив Яким Шибилист: «Від того кидавсь берега до того, любив достаток і любив пісні. Це як, скажімо, вірувати в Бога і продавати душу сатані».

Друге прозріння приходить до Марусі по дорозі у Київ, куди вона пішла на прощу. Цей шлях дає Марусі усвідомлення своєї причетності до долі народу. Мандри з дяком показали дівчині горе розтерзаної України і в минулому, і в сучасності. Маруся починає розуміти: «Комусь на світі гірше, як тобі».

Душа дівчини оживає, ніби вдруге народжується, під впливом розповідей дяка про історичне минуле краю, про ті численні біди, яких зазнав багатостраждальний український народ. Чутливим серцем Маруся розуміє, як тяжко страждають люди від воєн, від зради і жорстокості таких, як Ярема Вишневецький. І її власний біль відступає, вона по-іншому дивиться на світ, осмислює своє призначення як піснетворниці:

Звитяги наші, муки і руїни

безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

що клекотів у наших корогвах!

Твір Ліни Костенко змальовує широку панораму історичного буття народу, кожну подію поетеса розглядає з позиції патріота України, свідомого громадянина. Творові притаманні глибина філософських узагальнень, прозорість натяків та історичних аналогій.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.