Українська література - шкільні твори - 2026
Інтимна лірика Василя Стуса
Всі публікації щодо:
Стус Василь
Василь Стус по праву вважається одним із найвизначнішихукраїнських поетів
XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозреченоборолася за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, занаціональну гідність і самосвідомість народу. Тому він більше відомийчитацькому загалу як поет-борець. Але його перу належать і самобутні, сильніпоезії інтимної лірики, більшість із яких були написані у в’язницях і таборах.
Інтимна лірика Василя Стуса включає в себе твори, присвячені мамі, жінці, синові, це й твори-спогади про події дитячих літ і почуття, пов’язані із ними. Спогади про найдорожчих людей, про най- потаємніше, найінтимніше в його житті — радість кохання, окремі найдорожчі епізоди немовпостають через призму похмурої неволі. Але й серед страждань і смертей, середзнущань у неволі зберіг він тепло і ніжність інтимних почуттів.
Відірваний від близьких і рідних, Стус згадує про них ніби в мріях («Тидесь живеш на забутім березі моїх змілілих пам’ятей», «Ти десь за білимзабуттям і навіть долі далі»). Поет, згадуючи дорогих йому людей, переживаєїхнє горе гостріше, ніж власне. Уявляє, як їм гірко й важко:
Скільки набилосятуги!
Чим я її розведу?
Жінку лишив нанаругу, маму лишив на біду… —
писав він у вірші«церква святої Ірини». Читаючи поезію «У порожній кімнаті», ми наче чуємоголос дружини, що втратила коханого чоловіка, проймаємося її горем:
У порожній кімнатібіла, наче стіна, притомившись чекати, спить самотня жона.
Лячні довжатьсятіні, дзвонять німби ікон, і росте голосіння з-за соснових ослон…
Часто у віршах цього періоду поет згадує і про малогосина, який залишився без батька. Болюче почуття туги за сином розкрито у вірші«Наснилося, з розлуки наверзлося»:
Наснилося, з розлуки наверзлося, з морозу вклякло, з туги — аж лящить.
Над Прип’яттюсвітання зайнялося — і син біжить, як горлом кров біжить.
Інтимну лірику Василя Стуса високо оцінив І. Драч. Він писав: «Середйого тюремних творів для мене найдорожчі його інтимні поезії, його відчайдушневміння знаходить для душі місце всюди в найкарколомніших знущаннях, унайбезпросвітнішому мороці сучасності».