Українська література - шкільні твори - 2026

Інтимна лірика Василя Стуса

Всі публікації щодо:
Стус Василь

Василь Стус по праву вважається одним із найвизначнішихукраїнських поетів

XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозреченоборолася за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, занаціональну гідність і самосвідомість народу. Тому він більше відомийчитацькому загалу як поет-борець. Але його перу належать і самобутні, сильніпоезії інтимної лірики, більшість із яких були написані у в’язницях і таборах.

Інтимна лірика Василя Стуса включає в себе твори, присвячені мамі, жінці, синові, це й твори-спогади про події дитячих літ і почуття, пов’язані із ними. Спогади про найдорожчих людей, про най- потаємніше, найінтимніше в його житті — радість кохання, окремі найдорожчі епізоди немовпостають через призму похмурої неволі. Але й серед страждань і смертей, середзнущань у неволі зберіг він тепло і ніжність інтимних почуттів.

Відірваний від близьких і рідних, Стус згадує про них ніби в мріях («Тидесь живеш на забутім березі моїх змілілих пам’ятей», «Ти десь за білимзабуттям і навіть долі далі»). Поет, згадуючи дорогих йому людей, переживаєїхнє горе гостріше, ніж власне. Уявляє, як їм гірко й важко:

Скільки набилосятуги!

Чим я її розведу?

Жінку лишив нанаругу, маму лишив на біду… —

писав він у вірші«церква святої Ірини». Читаючи поезію «У порожній кімнаті», ми наче чуємоголос дружини, що втратила коханого чоловіка, проймаємося її горем:

У порожній кімнатібіла, наче стіна, притомившись чекати, спить самотня жона.

Лячні довжатьсятіні, дзвонять німби ікон, і росте голосіння з-за соснових ослон…

Часто у віршах цього періоду поет згадує і про малогосина, який залишився без батька. Болюче почуття туги за сином розкрито у вірші«Наснилося, з розлуки наверзлося»:


Наснилося, з розлуки наверзлося, з морозу вклякло, з туги — аж лящить.

Над Прип’яттюсвітання зайнялося — і син біжить, як горлом кров біжить.

Інтимну лірику Василя Стуса високо оцінив І. Драч. Він писав: «Середйого тюремних творів для мене найдорожчі його інтимні поезії, його відчайдушневміння знаходить для душі місце всюди в найкарколомніших знущаннях, унайбезпросвітнішому мороці сучасності».