Українська література - шкільні твори - 2026

Раби зростають до синів свосї України-матері (за твором В. Стуса «Сто років як сконала Січ»)

Всі публікації щодо:
Стус Василь

Історичне минуле України у творах В. Стуса. (У своїх творах Василь Стус неодноразово звертався до минулого України, проводячи паралель між епохами. Запорозька Січ — це для поета не державне утворення. Це стан душі українців, це їхня боротьба за волю і незалежність. Загибель Січі ознаменувалася ув’язненням вільних українців у соловецьких келіях.)

«Та виростають з личаків, із шаровар, курної хати раби…»

«Сто років мучених надій…» (Запорозьку Січ було знигцено, але ще довго витав над Україною дух вільних козаків, іще довго українці не мирилися із неволею і сподівалися на краще. Віра, кров синів, «що за любов тавровані», кликала на боротьбу, але поступово українці перетворювалися на рабів.)

«Земля, рабована віками, поступово випростується для волі.» (Здавалося, що українцям вже не вирости із личаків і шаровар, але незборимий потяг до волі випростує Україну. Вона ще «роздерта на шматки, та вже крута і непокірна». Її вже не лякає ворог і душителі вже не зможуть скарати «си- бірами і соловками».)

«Ти гнівом виросла». (Поет передчуває, що століття неволі мають закінчитися. Україна виболюється болем і виростає гнівом, і цей гнів не дасть їй спокою. Він буде «рости й рости, допоки не упадуть тюремні двері».)

«Тарасові провісні птиці-слова шугають над Дніпром». (Василь Стус розуміє, що час народних повстань настав. У світі, який змінився, вибороти волю можна не силою зброї, не революціями, а словом. Слова, мов блискавиці, спадають з неба радісним буремним громом. Вони здатні розколоти моноліт тоталітарного режиму, і ніщо вже не втримає їх.)