Українська література - шкільні твори - 2021

МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ КАРТИНИ СІЛЬСЬКОГО ЖИТТЯ І ПОБУТУ В ПОВІСТІ М. СТЕЛЬМАХА «ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ»

Всі публікації щодо:
Стельмах Михайло

М. Стельмах у повісті «Гуси-лебеді летять»розповідає про реальні події свого дитинства: перед очима читача постаютьгерої, прототипи яких оточували маленького Михайла Стельмаха у дитинстві, асама дія відбувається у його рідному селі. Тому картини сільського життя іпобуту, зображені у повісті, достатньо реалістичні.

Життя селян у пореволюційні роки було нелегким: улісах хазяйнували бандити, господарства занепали під час війни, чималочоловіків і досі десь воювали замість того, щоб працювати на своїй землі, допомагаючи своїй родині.

Така сама родина, що, може, й не голодувала, тазнала нужду, була у Михайлика. Мати Михайлика турбувалася кожним зернятком, бото був їх хліб наступного року, дід був стельмахом і користувався повагою нетільки у своєму селі, а й по всіх сусідніх селищах. Хлопець мав одні чоботи надвох з матір’ю, через що не міг піти у школу, хоч бажав цього найбільше ужитті.

Та незважаючи на нужду у родині, життя хлопчикабуло щасливе. І не раз у повісті він підкреслює: головне не те, скільки тимаєш грошей, а скільки в тебе щастя, а щастя, любов до життя не залежить відмайна. Так, наприклад, про справжнього бідняка дядька Миколу говорили, що вінзнайшов перо жар-птиці, бо «він ніколи не впадав в журбу, ніколи неприбіднювався, а, навпаки, любив так похвалитися, щоб іще хтось не скрізьсмуток дивився на світ».

І всі герої повісті насолоджуються своїм життям і живуть у гармонії зоточуючим світом: мати, перебираючи своє зерно, і бабуся, торкаючись дерев, ніби чаклують, просячи найменше зернятко і деревину принести добрий врожай;діти залучені до праці ще з дитинства, та випасання коня і доглядання пасікивони сприймають як цікаву пригоду.

Отже, реальні картини сільського життя, побачені очима дитини, опоетизовані. Все навколо — люди, природа, побут — ніби наповнено казкою, незважаючи на нелегкі умови життя.

II варіант

Повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»автобіографічна, у її основу лягли спогади письменника про власне дитинство, Що прийшлося на 20-ті роки XX століття.

Читаючи твір, яскраво уявляєш картини життя йпобуту селян Поділля. У повоєнні роки наша країна перебувала в скрутному становищі:господарство було зруйноване, безліч людей загинуло на фронті. Усе цепозначилося на долі народу. Але, навіть змушені відмовляти собі в усьому, берегти кожне зернятко для посівів і важко працювати, подільчани не втрачалинадії на краще майбутнє, людської гідності-та вміння цінувати прекрасне.

У повісті М. Стельмах розповідає про своїх чеснихі працьовитих батьків, мудрого діда Дем’яна, веселу подружку Любу й іншихселян, які прищепили йому любов до рідного краю, допомогли знайти свій шлях ужитті.

Розповідь Михайлика дивним чином переносить читачав незвичайний, казковий світ, і на задній план відходять бідняцькі хатини, жителям яких не завжди було що їсти та в що взутися, жеб- раки-переселенці зголодних країв, відсутність світла й інше. Звичайно, усе це залишило глибокийслід у дитячій душі. Сам письменник зізнається: «…погорда до селянина і йогокревної праці породила в мені першу відразу до пихи, де б не вищирювала вонасвої ікла…»

З раннього дитинства Михайлик тягнувся до науки, книжки були його кращими друзями. Незважаючи на брак підручників, зошитів, пері олівців, а також чобіт, життєво необхідних узимку, він прагнув учитися йдокладав усіх зусиль для здійснення свого наміру. Невід’ємною частиною життясільського хлопчика стала праця в полі й на городі, допомога батькам.

Твір М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» наче закликає поважати простихлюдей, їхню невтомну працю та щиру любов до своєї землі.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.