Українська література - шкільні твори - 2023

Роздуми про долю України у поемі В. Сосюри «Мазепа»

Поему «Мазепа» Володимир Сосюра писав тридцять років, та надрукувати не мав змоги. Так склалося, що українці століттями жили під’яремно, не мали навіть права на свою історію. Отож поема стала відома читачеві не так давно.

У центрі уваги поета образ Мазепи — історичного діяча, якого російські історики оголосили зрадником, інша думка просто не допускалася. Так писав про нього О. Пушкін у «Полтаві», але ще Т. Г. Шевченко не погоджувався з ним в оцінці Мазепи. В. Сосюра теж:

О Пушкін, я тебе люблю.

Та істину люблю ще дужче!

Розповідаючи про історію життя Мазепи, сповнену пригод і небезпеки, поет стверджує: Мазепа не зрадник, а патріот, що хотів добра Україні:

Хай про Мазепу спів мій лине.

Хоч він був пан, та серце мав.

За суверенність України Боровся він і в цім був прав.

В. Сосюра був сином свого часу, і тому трагедію Мазепи побачив у тому, що гетьман не порадився з народом: «Та ні словечка не сказали на цій нараді про народ, немов його й не існувало». І все ж він дає оцінку діям Мазепи з огляду на його наміри використати бодай якийсь шанс, щоб розірвати несправедливу й нерівну угоду царя Олексія та Богдана Хмельницького. Поет із болем змальовує криваві наслідки ріпіення Мазепи піти на союз із Карлом XII, адже його не розуміли, бо не знали про його задум. Отож частина українців змагалася на боці Карла, а інша — на боці Петра. Мазепа програв. Але програла й Україна, бо, скориставшись «зрадою» Мазепи, Петро І тугіше затягнув петлю: позакривав українські школи, почав закріпачувати народ:

Покрилась тьмою Україна,

Засумував старий Дніпро…

І доробила Катерина,

Чого не встиг зробить Петро.

Цікаво, що поразка відкрила очі всім, у тому числі й Семену Палію, що колись був прихильним до Росії. Тепер він пішов до монастиря замолювати свої гріхи, зрозумівши свою страшну помилку, бо тепер «кріпацтво і свавілля» владарювали в Україні. Цікаво, що В. Сосюра не виголошує жодних гасел, ворожих Росії. І Петра він у Полтавській битві показує дуже схоже до О. Пушкіна. От тільки серце йому болить за Україну, і тому оцінює він історичних діячів так:

Петро й Мазепа. Краю милий!

Вони по-різному прогрес В ті дні далекі розуміли.

З Петром Іван програв двобій…

Вони несли життя орлине:

Той для Росії, а другий —

Для золотої України.