Українська література - шкільні твори - 2021

Провідні теми поезій В. Сосюри

Всі публікації щодо:
Сосюра Володимир

I. Поетичний світ В. Сосюри.

В. М. Сосюра як поет формувався у складні роки нашої історії початку 20 років XX століття. Поет сам був активним учасником суспільних поезій і оспівав їх у своїх творах. Але завжди і через усе життя і творчість поет проніс любов до свого народу, до рідної Донеччини, до України.

II. Основні мотиви поезії В. Сосюри.

1. Образ України в ліриці поета.

В одному із своїх віршів поет писав: «Земля моїх батьків прекрасна і родюча». Поет ніжно і трепетно любить Україну, і як заповіт нащадкам є його поезія «Любіть Україну»:

Всім серцем любіть Україну свою —

І вічні ми будемо з нею!

Ніжною синівською любов’ю описує поет свій рідний край, свою рідну Донеччину (вірші «Як я люблю тебе, мій краю вугляний», «Донеччина моя!»).

2. Проблема рідної мови в поезіях В. Сосюри.

«Мова — це душа народу, народ без мови — не народ» — писав В. Сосюра, а тому не міг обійти цю тему поет у своїй творчості. Поет звертається до читачів із проханням не рости безбатченками, відступниками від материнської мови. У вірші «Юнакові» поет стверджує і закликає пам’ятати, — що «без мови рідної, юначе, й народу нашого нема». Вірші «Юнакові», «До брата», «Любіть Україну» розкривають дану тему.

3. Інтимна лірика В. Сосюри.

В. Сосюру в українській літературі називають поетом ніжності й любові, бо поет зворушливо і глибоко передав у своїй поезії глибину людського почуття кохання. А поезія «Так ніхто не кохав» стала класичним зразком інтимної лірики. «Білі акації будуть цвісти», «Коли потяг у даль загуркоче», «Васильки» — ці поезії передають щирі і ніжні почуття закоханої людини.

III. Багатство внутрішнього світу ліричного героя творів В. Сосюри.

Ліричний герой В. Сосюри сповнений любові: любові до життя, до країни, до народу, до землі, до коханої. Це духовно багата людина, яка мріє працювати на благо свого народу і своєї України.


Щоб зрозуміти творчість письменника, неможливо не звернутися до фактів його біографії.

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1893 року в шахтарській "хатині, бідній і чужій" на Донбасі. Батько - робітник, часто перевозив сім’ю з місця на місце, доки велика родина не поселилася у хаті-хворостянці серед розкішної природи в селищі Третя Рота. Два розбиті, затулені подушками віконечка, одне залізне ліжко для вісьмох малих дітей. Малого Володю манила до себе річка Дінець, крейдяна біла гора на березі, кущі шипшини, скошена трава. Серед розкішної природи він забував про все.

Злидні та скрута не дали хлопцю здобути середню освіту, хоча у початковій школі він учився на "круглі п’ятірки" і навіть отримав нагороду - Похвальний лист і повну збірку творів Миколи Гоголя.

Батько помер, коли Володі було тільки 16 років, а тому довелося забути про освіту і піти працювати. Скрізь навколо нього були злидні, неприваблива буденщина, брутальні лайки і зневажливе ставлення до людини. Але чуйне серце поета, незважаючи на усе це, зуміло розгледіти те, що складає справжню душу народу - тужливу і водночас чисту, ліричну пісню. Народна пісня вчила його радіти й сумувати, любити і ненавидіти.

Із шкільних років він виніс любов до книжки. Читав усе, що можна було дістати у шахтарському містечку: наукову фантастику, детективи, класику…

Любов до літературного слова викликала бажання писати самому. Перші його поетичні твори друкувалися у місцевій робітничій пресі.

Володимир Сосюра із захватом сприймав революційні події 1917 року, був червоноармійцем, а 1920 року став комуністом. Молодий, запальний, сміливий, він вірив, що нова влада знищить бідність, зробить усіх людей щасливими, а тому захоплено пише про бої за радянську владу, про Донбас, де живуть веселі хлопці і закохані дівчата, про багряні відблиски заводського життя. Поет уславляв маловідомий до цього і зовсім непоетичний край запилених териконів, непривабливих шахтарських селищ, бідних селянських хат. Але його любов до Батьківщини була безмежною, і він знаходив щирі, захоплені слова, щоб оспівати владу, партію і нове життя. Та разом із тим Володимир Сосюра був ніжний лірик. У поезії "Так ніхто не кохав" поет говорить про безмежжя своїх почуттів, які, мов весняна повінь, захопили його душу.

Зразком інтимної лірики Сосюри є також славнозвісна поезія "Коли потяг у даль загуркоче…", у якій розкривається емоційний світ ліричного героя. Солдат прощається з нареченою, темними фарбами малює поет обставини, що розлучають закоханих. А далі тонкий і непомітний перехід до власного, найболючішого, коли поета зрадила дівчина:


Дні пройшли… Одлетіла тривога…

Лиш любов, як у серці багнет…

Ти давно вже дружина другого,

Я ж - відомий вкраїнський поет.


Та кохання ще живе десь у куточку серця і нагадує про себе, виливаючись у вірші-сповіді.

У ліричній мініатюрі "Білі акації будуть цвісти", як і у багатьох інших віршах, поет виявляє глибокі інтимні почуття до своєї подруги. Цвітіння акацій - чарівна, духмяна пора весни. Ліричний герой захоплюється красою життя, милується природою рідного краю, знаходить прекрасне і у співах соловейка, і у зустрічах з коханою:


Солодко плачуть в садах солов’ї,

так, як і завжди, незмінно…

В тебе і губи, і брови твої,

як у моєї Вкраїни…


Несподіване порівняння дівчини з Україною не дивує, адже воно притаманне стилю Сосюри. У всьому і завжди Україна для нього посідає перше місце. Таким був і таким запам’ятався талановитий співець рідної землі Володимир Сосюра.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.