Українська література - шкільні твори - 2026

Вияв любові й пошани до вчителя в однойменному вірші В. Сосюри

Варіант 1

Для кожної людини роки дитинства залишаються незабутніми. Так само в її пам’яті живуть спогади про шкільні роки.

Володимир Сосюра зберіг у своєму серці хвилюючі враження про навчання в селищі Третя Рота й про свого першого, улюбленого вчителя, який відкрив школярам чарівний світ знань.

Тепло й задушевно згадує поет Василя Мефодича, його повільну ходу йтеплу усмішку:

У пам’яті моїй тримає років сила

Твій тихий карий зір і кашель твій сухий.

«Закохано і сміло» повів він своїх учнів у «світ, чудесних повний чар». Їм розкривалися закони «вод, вітрів, і хмар, і світла», а також закони людяності, доброти, дружби. Василь Мефодич учив дітей

…любити подвиги людини,

Красу трудай безсмертний рідний край.

Усе життя присвятив учитель сіянню прекрасного й вічного в серцях хлопців і дівчат, і це з часом дало гарні сходи. Школярі на все життя залишилися вірними заповітам улюбленого педагога:

І у життя тепло душі твоєї

Ми крізь вітри й негоди пронесли.

Високим подвигом в ім’я людини називає В. Сосюра «благородний, безкорисний труд» Василя Мефодича. І я цілком з ним згодна, оскільки саме вчитель закладає в серця своїх вихованців фундамент високої моральності й духовності.

Варіант 2

Учительство — насправді святе діло. Здавна вчителя людство шанувало на рівні із лікарем та священиком. Адже кожен із цих людей у своєму труді торкається найпотаємніших царин людського духу.

З глибокою любов’ю й пошаною звертається Володимир Сосюра до свого вчителя Василя Мефодича у вірші «Учитель»:

Учитель мій! Як ми тебе любили,

Як слухали тебе в полоні юних мрій!

Поет у вірші дякує вчителеві за те, що він не тільки навчив писати й читати такі слова, як земля, вода, сонце, вітер, а й допоміг збагнути їх глибокий зміст:

В твоїх словах, що ми в серцях лишили,

Пізнали ми любові й дружби жар.

Закони вод, вітрів, і хмар, і світла

Одкрились нам у ті далекі дні.

Усі вчителі різні, але є в них дві спільні риси. Це добрі очі й тепла усмішка. Саме такі очі, втомлені й люблячі, були в першого вчителя В. Сосюри:

Твій добрий зір в моїй уяві лине…

…А ми, малі, всміхаємось з тобою,

І тепло так всміхаєшся ти нам.

Учитель — це чарівник, який владен змінювати майбутнє на власний розсуд. Якщо він вдало посіє зерна доброго, розумного, вічного, то через декілька років зійдуть колоски знань, людяності, любові.

Назавжди образ справжнього вчителя залишається в людській пам’яті. І навіть, коли ти сам досяг висот, а може й на педагогічній ниві, все-таки з вдячністю й теплотою згадуєш людей, які дали перший поштовх для цього:

І хай з тих днів згубили лік ми рокам,

Завжди, завжди, як сонячний салют,

Для нас сіяє подвигом високим

Твій благородний, безкорисний труд.

Варіант 3

Кожна людина виховується в родині та в школі. Тому часто вчителі прирівнюються до батьків. А першого вчителя, що дав не тільки знання, а й навчив любові до людей, рідного краю, природи, добру, згадують із щирою подякою.

Таким самим вчителем був і вчитель В. Сосюри у Третій Роті. Пройшли десятки років, та спогади про школу, про Василя Мефодича надзвичайно сильні та свіжі:

Учитель мій! Як ми тебе любили,

Як слухали тебе в полоні юних мрій!

У пам’яті моїй тримає років сила

Твій тихий карий зір і кашель твій сухий.

Незважаючи на похилий вік, Василь Мефодич працював віддано і захоплено. Саме від нього діти дізналися про «закони вод, вітрів, і хмар, і світла», та найголовніше — те, що це саме він відкрив для них любов і дружбу, красу труда і повагу до подвигів людини. Саме ця наука і допомогла дітям у майбутньому, бо у життя вони йшли, несучи тепло вчителевої душі, і не страшні були їм ні вітри, ні негоди. Поет нетільки з подякою, теплотою згадує своє дитинство, школу, але й усвідомлює, що уроки вчителя не пройшли марно, а допомогли йому у подальшому житті.

Для поета життя та праця вчителя були справжнім подвигом, благородним і безкорисним, бо присвячені вони були вихованню наступного покоління.

Отже, праця вчителів дуже важлива, і безкорислива подяка за неї, що відчувають вже дорослі люди після багатьох років, є найкращою платою за неї.