Українська література - шкільні твори - 2023

Моя улюблена поезія В. Сосюри

1 варіант

Полум’яною любов’ю до України сповнений вірш В. Сосюри «Весняний сад, квітки барвисті…». У ньому відбилися глибокі патріотичні почуття поета. Наша Батьківщина дуже багато страждала. Вороги топтали її землю, сади, поля, ліси. Вона «плакала», бо гинули її дочки та сини, бо села і міста були знищені. Поріділи солов’їні переспіви, а замість жайворонків було чути лише людський стогін.

Вірш було написано 1941 року. Коли розпочалася Друга світова війна, Володимир Миколайович пішов працювати військовим кореспондентом. Разом із передовими загонами побував не в одному бою, написав безліч статей і віршів, присвячених визвольній війні нашого народу.

Мене вразило те, з яким контрастом написано вірш. Спочатку поет знаходить образні порівняння, змальовує красу рідної Землі:

Весняний сад, квітки барвисті.

Пісні пташині в вишині,

І ти у сяєві й намисті Подібна сонцю і весні…

Україна постає в образі молодої дівчини. Такою згадує поет свою Батьківщину. Але війна, страждання людей розіп’яли нашу неньку. Страждання України поет порівнює зі стражданнями Христа. Українці проливали кров і гинули, але мали надію, що наша Батьківщина буде вільною. Фашисти окупували нашу країну («стоптали чоботи криваві твоє намисто і квітки…»), примушуючи народ терпіти муки. «Весняний сад, квітки барвисті…» — це моя улюблена поезія. У ній лунає оптимізм, віра у світле майбутнє:

Луна пісень кругом полине.

Тебе ми знімемо з хреста,

І ти воскреснеш, Україно,

Моя ти страднице свята!

Наша Україна стала вільною, незалежною державою. Моя Батьківщина неодмінно стане великою і могутньою, а життя у всіх громадян буде щасливим. Бентежать душу золоті поля пшениці, зелені гаї, чудова українська пісня, шум верби над ставами. Хай же вічно живе і сяє вона у своїй неповторній красі!

2 варіант

Я взагалі люблю читати вірщі. Коли ми почали вивчати творчість В. Сосюри, то я з великим задоволенням прочитала його вірщі «Гей, рум’яні мої небое краї…», «Весняний сад, квітки барвисті».

У цих вірщах автор майстерно описує весну, степи України. Все це відразу уявляєщ. Із якою ж любов’ю написані ці вірщі про рідну Україну, рідну землю!

Зацікавилась творчістю В. Сосюри та прочитала його вірщі «Любіть Україну», «О мово моя» та інщі. Ці два вірщі запам’ятались мені особливо. Як глибов ко хвилювала поета доля рідної мови! Своїми вірщами він закликає боронити та любити українську мову, культуру.

Як лагідно В. Сосюра називає рідну мову «солов’їною»! Це значить, що вона співуча, дзвінка. І назавжди мені запам’ятались такі рядки:

О мово вкраїнська!.. Хто любить її,

Той любить мою Україну.