Українська література - шкільні твори - 2023

Ліризм і пісенність поезій В. Сосюри

Варіант 1

Одним з моїх улюблених поетів є Володимир Сосюра. Його поезії зачаровують мене своїми яскравими образами, а також тим, що вони схожі на пісні. Поет дуже тонко може передавати стан природи у той чи інший момент, а також людські почуття. Природа у нього здебільшого набуває людських рис. Мабуть, поет писав саме так тому, що всі прояви природи пропускав через своє серце.

Візьмемо хоча б вірш «Зима». Зима виступає у нього в ролі дівчинки, яка летить на білому коні й сіє над полями та лісами білий, пухкий сніг:

І, неначе моря хвилі сніг, і сніг, і сніг…

Чеше вітер коси білі, розплітає їх…

Читаючи цю поезію, я ніби бачу на власні очі політ зими, лечу разом з нею, вимальовуючи на вікнах візерунки:

На вікні морозу квіти сяють недарма…

Або поезія «Люблю весну». Кожна мить пробудження природи У В. Сосюри олюднюється. Листя перетворюється на губи, які щось шепочуть:

І мов у сні, шепочутьлистя губи, і квіти шлють солодкий аромат.

Усадку тьохкає соловей, а сонце не просто світить, а заглядає під повіки:

Люблю весну, коли плюскочуть ріки,

Коли рида од щастя соловей

І заглядає сонце під повіки

У тишині задуманих алей...

Володимир Сосюра дуже майстерно описує прояви природи. Його вірші дихають глибокимліризмом, пісенністю, живими почуттями. Недарма його називають співцем рідногослова. Саме тому він залишається моїм улюбленим поетом.

Варіант 1

Володимир Сосюра — мій найулюбленіший поет. Усе своє життя він присвятив служінню Батьківщині, своєму народові. У своїх віршах поет оспівує щирість та волелюбність українців, красу рідних просторів.

Твори В. Сосюри сповнені ліризмом та пісенністю:

Люблю, коли блукає місяць втравах, хатини білить променем своїм і п’є тепло ночей ласкавих, а на лугах пливе туманів дим…

Поет зізнається, що весна — його улюблена пора року, бо все зеленіє, розквітає, повертаються з теплих країв птахи, сяє промінням сонце. Серце автора, спостерігаючи, сповнюється радістю:

Люблю весну, та хто її нелюбить на цій чудесній, радісній землі!

Але і в картинах літа, осені, зими В. Сосюра бачить багато прекрасного. Ось «хмарки ніжно обнялися», ось «шепочуть з вітром запізнілі квіти». А як приємно холодного осіннього вечора сидіти у теплій затишній хаті і «кукурудзу пекти на плиті». Зима ж — свято для дітей: скільки веселощів та сміху на вулицях, які цікаві ігри та розваги можна придумати!

Мені здається, що поезія В. Сосюри допомагає нам зрозуміти, що ми живемо в чудовому світі, і якщо навчитися бачити його красу, то й наше життя розквітне, бо

Той, хто вірно любить, осені не знає.