Українська література - шкільні твори - 2023

Образ людини-трудівника в поезії М. Рильського «Спасибі»

Предки нашого народу споконвіку працювали наземлі. Розуміючи, що від золотистого колоска залежить доля людей, вони зпошаною ставилися до хліба. Це відбилося в прислів’ях і приказках, наприкладтаких: «Хліб — всьому голова», «Буде пшениця й жито — буде родина сита».

Про нелегку, але таку потрібну людям працюхлібороба написав М. Рильський у вірші «Спасибі». Слово «хлібороб» він прагневписати до тих найкращих слів, «які ми серцем розумієм».

Поет усвідомлює, як важко виростити з маленької зернини налите силоюколосся, як багато треба докласти зусиль:

Який цетруд, який солоний піт,

Яка жага і втома життєдайна!

Трудівники полів для М. Рильського — це «помічникиживі… у чеснім хліборобськім щасті», бо у свою роботу вони вкладають душу.

Перед очима постає картина, як по безкрайній ниві, наче по морю, пливуть трактори та комбайни, яким відведена почесна роль — допомагати людям.Але треба «працювать і голові», докладати «руки мозолясті»,

Щобкрасувався вбогий переліг Нечувано багатим урожаєм,

Щоб гречкарозливалася, як сніг,

Пшеницяслалась марейом безкраїм…

Завдяки невтомній праці хліборобів з раннього ранку до пізнього вечорав «кожній хаті, домі та колибі», як сонце, сяє на столі хліб. Тому з почуттямвеликої вдячності звертається поет до трударів:

Уклін земний працівникам землі!

Вам, сіячі, плугатарі, — спасибі!

Вірш М. Рильського вчить нас не лише поважатихлібороба та його працю, але й шанобливо ставитися до хліба, який з’являєтьсяна світ ціною зусиль багатьох людей.

II варіант

Коли читаєш вірші Максима Рильського, то ніби йдешбитим шляхом, а навколо розляглися величезні поля України. Його поезія оспівуєдуховне багатство трудівника, що оновлює, відроджує, прикрашає свою землю. Утворчості поета любов до землі переплітається з любов’ю до праці.

У вірші М. Рильського «Спасибі» звучить всесильний гімн рідній землі, людині-трудівнику:

Яке тославне слово — хлібороб, —

Що жартомаще звуть і гречкосієм!

До слівнайкращих я вписав його б,

До тих, які ми серцем розумієм!

Образ рідної землі зливається з образом народу-трудівника. У той же часрідна земля для поета — це природа, яка дає наснагу для роботи, яка милує окопід час відпочинку, людина в труді знаходить щастя, і це саме звучить упоезії:

Спасибі їм: помічники живі

Вони у чеснім хліборобськім щасті…

М. Рильський у вірші закликає любити працю, бутивимогливим до себе, не забувати, що «…треба працювати і голові, докластитреба руки мозолисті».

Прекрасні люди живуть і працюють на нашій українській землі, і поетспіває їм гімн у своїй поезії. Благословенний труд, благословенні рукитрудівників оспівуються добірним поетичним словом. Щире «спасибі» кажетрудівникам рідної землі поет за їх важку працю:

Уклін земний працівникам землі,

Вам, сіячі, плугатарі, — спасибі!

Поезія М. Рильського — це життєдайне джерело краси й радості людини, яка живиться соками рідної землі, яка прикрашає рідну землю, яка вбачає своєтеперішнє і майбутнє в єдності з рідною землею.

III варіант

Ще з дитинства нас вчили поважати людину праці:робітників, які створюють речі, без яких ми не уявляємо життя, і селян, щозабезпечують нас їжею. Та ніхто з нас не скаже слово подяки краще, ніж цезробив М. Рильський у поезії «Спасибі».

Саме слово «хлібороб» здається поетові славним ігарним, бо говорить воно про нелегку багатоденну працю, результатом, якоїстаТхліб — найсвятіша для усіх народів їжа. Вимовляючи це слово, поет реальноуявляє собі, «який це труд, який солоний піт, яка жага і втома життєдайна»!

Хоча зараз хліборобам допомагають машини, та самелюдина керує і трактором, і комбайном, докладає свої руки і голову, щоб врожайбув багатий, щоб хліб був смачний.

Праця хліборобів надзвичайно опоетизована у поезії М. Рильського, бо те, що вони створюють, — це диво. Поля пшениці, гречки кукурудзи, такі звичні длянаших очей, описані поетом як щос»> надзвичайне і казкове:

Щоб красувавсявбогий переліг Нечувано багатим урожаєм,

Щоб гречкарозливалася, як сніг,

Пшеницяслалась маревом безкраїм…

За хліб, без якого не можуть люди прожити, за ту красу, яку створюютьхлібороби на землі, і говорить їм письменник: «Уклін земний працівникам землі»!