Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Легендарний кошовий отаман Іван Сірко (за уривком «Побоїще в Січі» з роману В. Малика «Фірман султана»)
Всі публікації щодо:
Малик Володимир
Варіант 1
У другій половині XVII століття український народ, у всі часи багатий на своїх героїв, відданих боротьбі за свободу та незалежність української землі, не знав іншої людини, яка б за своєю популярністю могла б зрівнятися з легендою козацтва — кошовим отаманом Іваном Сірко. Мешканці Запорізької Січі вісім раз вряд обирали його на цю посаду і кожен раз це відбувалося за переважною кількістю голосів. Вдячність, любов сучасників і загальне визнання Іван Сірко дістав за свою мужність, відвагу і хоробрість, які поєднувались з безмежною відданістю своїй Батьківщині, своєму народові.
Ще за життя кошового отаману Івана Сірка про нього ходили справжні легенди, про його подвиги і його пригоди складалися пісні і думи, що потім передавалися із покоління в покоління. Деякі дійшли майже у незмінному вигляді і до наших часів. Образ легендарного кошового змалював у своєму романі під назвою «Фірман султана» і видатний український письменник Володимир Малик, у якому автор змалював найяскравіші етапи житті легендарного козацького отаману.
Кошовий отаман Іван Сірко був мужнім, відважним і хоробрим воїном. Наприклад, коли він дізнався, що яничари пробралися у Запорозьку Січ, він з мужністю прийняв цю звістку і ні на секунду не розгубився, взявши керування козацьким військом у свої руки. Як пише письменник: «І тоді почувся сильний голос кошового Сірка.
— До щабель, браття-молодці! До щабель…»
Крім того, що Іван Сірко сміливий і мужній, він не менш великодушний і справедливий, причому не тільки до своїх співвітчизників і братів по зброї, а навіть до ворогів. Він навіть яничара Гаміда, який стріляв у Сірка, хотів вбити лише у чесному бою на однакових правах із супротивником, щоб під час поєдинку у обох була зброя: «…Якось гидко рубати беззбройного».
Іван Сірко завжди прислухався до порад простих козаків, що його оточували, зважав на їхні думки і приймав майже всі рішення з поглядом на козацьке суспільство. Прикладом цього може служити суд над Чорнобаєм, під час якого кошовий отаман сказав: «Хай судить тебе товариство!. . Тож хай ніхто не скаже, що осудив тебе один Сірко! Як скаже товариство, так і буде!».
Кошовий отаман Іван Сірко поважав і цінував в інших людях пильність, хоробрість і мужність, пишався українським козацтвом та його надбанням: «Кошовий ступив крок наперед, зняв перед товариством шапку: «Честь і слава на віки вічні вам, лицарі непоборні!». У свою чергу і козаки з не меншою повагою ставились до свого отамана, любили і шанували його, а прославляючи Сірка висловлювали побажання бачити як можна довше своїм кошовим.
Варіант 2
У 60 — 70-ті роки XVII століття Україна не знала людини, яка б могла зрівнятися за популярністю з Іваном Сірком. Вісім разів Запорозька Січ обирала його кошовим отаманом. Загальне визнання, вдячність і любов сучасників дістав Сірко за свою хоробрість, мужність, відвагу, які поєднувалися з безмежною відданістю українському народові.
Ще за життя Івана Сірка про нього ходили легенди, про його подвиги складали думи і пісні. Образ легендарного отамана змалював і Володимир Малик у романі «Фірман султана».
Іван Сірко — мужній, відважний і хоробрий воїн. Дізнавшись, що яничари пробралися на Січ, він не розгубився. Автор пише: «І тоді почувся сильний голос кошового Сірка.
— До шабель, браття-молодці! До шабель…»
Сірко — справедливий і великодушний навіть до ворогів. Навіть Гаміда, який у нього стріляв, хотів убити, але у чесному бою: «…Якось гидко рубати беззбройного». Іван Сірко зважає на думки козаків, прислухається до їхніх порад. Під час суду над Чорнобаєм каже: «Хай судить тебе товариство!.. Тож хай ніхто не скаже, що осудив тебе один Сірко! Як скаже товариство, так і буде!» Він дбає про козаків, підтримує їх і допомагає. Кошовий Сірко високо цінує хоробрість, пильність і мужність козацтва. «Кошовий ступив крок наперед, зняв перед товариством шапку: «Честь і слава на віки вічні вам, лицарі нецоборні!»
Козаки шанували і любили Сірка, називали його українським Ганнібалом. Прославляючи, висловлювали побажання: «Хочемо і надалі бачити його кошовим!»
