Українська література — шкільні твори - 2024

Постмодернізована козацька тема у творах Юрія Андруховича (за поезією «Козак Ямайка»)

Твором, де козацька тема постає в усій красі, можна вважати вірш Андруховича «Козак Ямайка». Уже одна назва чого вартує! У ній переінакшується ім’я популярного козацького персонажа, який із Мамая стає Ямайкою.

Андрухович ніби «глобалізує» чи «постмодернізує» козацьку тему. Щось подібне бачимо у Вінграновського в романі «Северин Наливайко», в якому українські козаки спілкуються з китайцями. Взагалі подібні «постмодернізації» трапляються в сучасній українській літературі. Інша річ, що в Андруховича ця «постмодернізація» виглядає дуже радикально. Козак не просто спілкується з представниками «екзотичних» народів, а й переноситься в нетипову для нього, «екзотичну» ситуацію. Ямайка опиняється серед піратів Латинської Америки. Не знаю, що тут спрацювало більше, чи ерудиція, чи інтуїція Андруховича, але поміщаючи свого героя в таке середовище, він «не згрішив» проти історичної правди. Так, деякі сучасні дослідники знаходять чимало спільних рис між козацькими й піратськими спільнотами.

Як не дивно, цей «екзотичний» вірш досить точно передає козацький характер. Принаймні набагато точніше, аніж «правильні» романи й повісті про козацтво. Є тут і «екзистенційна туга», і козацька «закинутість» у світі та «самотність», й водночас козацьке молодецтво, яке, очевидно, є намаганням подолати «тугу існування». Це молодецтво виражається в бажанні взяти «блаженний фрітаун», де є гарні дівчата, що стали черницями, і золото коморне. Однак козаку це не вдається, про міські багатства він може лише помріяти, а сам живе в бунгало (ну, майже як у козацькому курені). Тобто йде протиставлення міста («за муром») й «природного життя» (в даному випадку — в бунгало). Цікаво обіграна у вірші й сексуальна тема. Козак Ямайка — одинокий, не має дружини, сім’ї.

Хоча мріє про гарних дівчат. А ось пірат Дік прагне підсунути йому невільницю за гроші. Чи не є це натяком на работоргівлю, яка існувала серед козаків? І нарешті сакраментальна фраза, яку говорить козак Ямайка пірату Діку: «невже коли ти з європи то вже не єси чоловіком». Знову ж таки, чи не є це натяком на антиєвропейськість козаків, на те, що вони не сприймають Європу, що європейці для них «не є людьми»?